2.2 Карпатсько-Подільський рекреаційний район

До складу Карпатсько-Подільського рекреаційного району входять Закарпатська, Львівська, Івано-Франківська, Чернівецька, Тернопільська, Хмельницька та Вінницька області. Площа району – 117,5 тис. км2 або 19,5% загальної території України. [33]

Природні ресурси. Одним з основних природних туристичних ресурсів даного району є рельєф.. Решту території займають низовини Малого Полісся (північ Львівської області), які оточують горбисті пасма Розточчя, Опілля, Гологор та Вороняків, а також височина в межиріччі Прута і Дністра (північний схід Чернівецької області). [13]

Туристичну привабливість регіону збільшує наявність значної кількості спелеоресурсів. Тут знаходяться найдовші гіпсові печери Європи - Оптимістична та Озерна, а також безліч інших.

Розвиткові спелеотуризму сприяє наявність на території печер Попелюшка, Піонерка, Буковинка.

Річкова мережа району досить густа, представлена ріками, що входять до басейну Дністра (Золота Липа, Стрипа, Збруч, Гнила, Смотрич), Прип'яті (Горинь, Іква), Південного Бугу (Рів, Згар, Десна) та Дніпра (Рось, Роставиця). Вони можуть використовуватись для організації купання та водних видів туризму, а їх мальовничі долини надають привабливості ландшафтам. Захоплення викликають водоспади на околицях сіл Рукомиш, Нирків та Русилів.

Джерела мінеральних вод, які можна використовувати для лікування та профілактики захворювань шлунково-кишкового тракту та опорно-рухового апарату, регуляції обмінних процесів організму, виведення радіонуклідів, знаходяться біля Летичева, Кам'янця-Подільського, Сатанова, Полонного Хмельницької області, Конопівки (Санаторій медобори) та Настасіва Тернопільської області, Хмільника, Житників, Козятина та Литовця Вінницької області, Моршинські, Трускавецькі, Східницькі джерела Львівської області, Ужоцьке, Міжгірське, Полянське, Новополянське, Квасівське, Шаянське - Закарпатської, Шешорське - Івано-Франківської та багато інших. Розвитку даного виду туристичної діяльності сприяє також наявність родовищ лікувальних грязей та озокериту.

В рекреаційних цілях можуть використовуватись об'єкти природно-заповідного фонду, найбільш значущими серед яких є природний заповідник Медобори та його філія - Кременецькі гори, національний природний парк "Подільські Товтри",Карпатський біосферний заповідник, національні природні парки Синевир та Ужанський Закарпатської області; Галицький, Гуцульський, Карпатський національні природні парки Івано-Франківської області; національні природні парки Яворівський та Сколівські Бескиди Львівської області, Сторожинецький дендропарк, Вижницький національний природний парк Чернівецької області.

Найбільш відомим центром, що є найбільш відвідуваним туристами не лише в даному рекреаційному районі, але й в Україні, є Кам'янець-Подільський. Відомим воно стало завдяки фортеці, що добре збереглась. Зараз фортеця – це Національний історико-культурний заповідник. В самому місті збереглись численні культові, військові, адміністративні, торгові та навчальні споруди.

Велику кількість сакральних споруд, що належать різним конфесіям, має м. Шаргород, а також Бар та Могилів-Подільський.

Соціально-економічні ресурси. Розташування Карпатсько-Подільського району обумовлює вигідні риси його економіко-географічного положення. Район займає центральні території Європи і виходить до кордонів України з Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією і Молдовою. Ці країни за рівнем розвитку окремих галузей помітно випереджають нашу державу, тому є вигідними економічними партнерами. Таке близьке до європейських держав, прикордонне положення сприятливо впливає на формування кооперативних зв'язків та на збільшення кількості іноземних туристів.

Хмільник

Лікування, діагностика і реабілітація пацієнтів із захворюваннями:

• опорно-рухового апарату;

• центральної та периферичної нервової системи;

• серця і судин;

• ендокринної системи;

• сечовидільної системи;

• жіночих та чоловічих статевих органів;

• шкіри.

«Медобори» сульфатна вода типу «Мацеста» + лікувальні грязі

• Захворювання опорно-рухового апарату

• Периферичної та центральної нервової системи

• Хвороби кісток, м’язів, сухожиль

• Захворювання кишково-шлункового тракту, печінки

• Хвороби серцево-судинної системи

• Гінекологічні захворювання запального характеру

• Захворювання шкіри

• Хвороби ендокринної системи

Печера Оптимістична

Занесена до Книги рекордів Гінесса як найдовша в світі гіпсова печера, найдовша печера Євразії та п'ята за довжиною серед печер світу.

Сумарна картографована довжина її ходів становить понад 240,5 км. Печера до кінця не розвідана. Вона займає площу близько 2 гектарів, що обумовлено чисельністю та хвилястістю ходів. Ходи залягають на глибині близько 20 м під землею. Печера сильно замулена глиною.

Нац.парк «Подільські Товтри» розташований в Україні натериторії Городоцького, Чемеровецького та Кам'янець-Подільського районів Хмельницької області.

Подільські Товтри – унікальний природний об’єкт, своєрідний геолого-ботанічний пам’ятник, який не має собі подібних як в Україні так і в Європі в цілому. Аналогом Подільських Товтр в світі, тільки дещо більшим і набагато молодшим, є Великий Бар’єрний риф, що простягається вздовж східного узбережжя Австралії. Вже один цей факт дає змогу вважати Подільські Товтри туристичним об’єктом як державного так і міжнародного рангу.  Горбисте, висотою 350-450 метрів, пасмо Товтрів простягається з північного заходу на південний схід від смт.Підкамінь Львівської області через територію Тернопільської та Хмельницької областей аж до Румунії. Довжина Товтрового пасма – понад 250 км, ширина – 2-6 км, у районі ріки Збруч – до 10-12 км, на Хмельниччині – 5-6 км.  П’ятнадцять-двадцять мільйонів років тому поверхня сучасного Поділля була вкрита водами внутрішнього Сарматського моря. На ділянках суші, завдяки м’якому, теплому клімату, пишно розвивалася субтропічна рослинність. Багатою і різноманітною була фауна і флора морських глибин. Протягом сотень тисяч років у теплих мілководних товщах відмирали гігантські колонії коралів, водорості, моховатки, молюски та безліч інших морських організмів. Їх рештки, разом з дрібними частинками гірських порід, поступово відкладалися, нашаровувалися вздовж узбережжя древнього моря, утворивши на протязі кількох сотень кілометрів величезний коралово-рифовий бар’єр. Коли внаслідок процесів Карпатського горотворення територія сучасного Поділля почала підніматися, море відступило на південний схід. А на його колишньому дні залишилася височіти довга гряда вапнякових гір, яку вчені називають тепер Подільськими Товтрами.[1] . 

Карпатсько-Подільський рекреаційний район перетинають важливі міжнародні транспортні магістралі (трубопроводи, залізниці, шосейні дороги), раціональне використання яких сприяє його економічному зростанню, а також забезпечує перевезення рекреантів.

Своєрідний район і тим, що у ньому одна з найвищих часток (понад 89%) українського населення, добре виражені етнографічні групи корінних жителів краю зі своєрідним побутом та культурними традиціями. Представники національних меншин (росіяни, євреї) проживають у містах, а угорці, словаки, поляки, румуни, молдавани - переважно у прикордонних районах. [12]