2.3 Полісько-столичний рекреаційний район

До складу Полісько-столичного рекреаційного району входять Волинська, Рівненська, Київська, Чернігівська, Житомирська, Полтавська, Черкаська області. Площа району – 151,7 тис. км2 або 25,1% загальної території України.

Природні ресурси. Поверхня району являє собою рівнину, подекуди урізноманітнену горбами та пасмами льодовикового походження, річковими долинами, ярами і балками. Помірно-континентальний клімат з теплим літом і порівняно м'якою зимою дозволяє організовувати в районі досить широкий спектр видів рекреаційної діяльності. [1]

Річкова мережа представлена як великими, так і малими річками, основними з яких є Дніпро та його притоки: Десна, Тетерів, Ірпінь, Рось, Тясмин, а також Снов, Сейм, Удай, Тетерів, а також Прип'ять та її притоки: Случ, Горинь, Стохід, Турія, Уборть, Уж.

Річки з чистою водою та повільною течією - цінний рекреаційний ресурс, який може використовуватись для організації водного туризму та купання у період з травня по вересень. В районі є озера, в основному, стариці в заплавах річок, яких в одній тільки Київській області нараховується понад 1200. Тут нараховується близько 70 водосховищ, у тому числі, Київське, Канівське, Кременчуцьке.

Наразі популярністю для масового відпочинку користуються Шацькі озера (Волинська область), мальовничі береги Тетерева (між селами Тригір'я та Дениші), Іршанського та Хрінницького водосховищ, Случі (території Березнівського району, прилеглі до річки, навіть дістали назву "Надслучанська Швейцарія") та Замчиського, озер Нобель та Біле (Рівненська область).

На території Полісько-столичного рекреаційного району є джерела мінеральних вод, які можна використовувати для лікування та профілактики захворювань шлунково-кишкового тракту, регуляції обмінних процесів організму, виведення радіонуклідів. З донними відкладами озер пов'язані родовища лікувальних грязей, найбільш відомими з яких є Острецьке, Погулянківське, Вичавки, Журавицьке і Шацьке. [2]

Шацькі озера — група з понад 30 озер у північно-західній частині Шацького району Волинської області, у межиріччі Прип'яті й Західного Бугу, поблизу с.м.т. Шацька. Шацькі озера розташовані серед лісових масивів, де побудовано багато санаторіїв і таборів відпочинку. Для охорони рідкісних природних комплексів у районі Шацьких озер у 1983 році створено Шацький національний природний парк (площа 32 500 га). Смт Шацьк,с.Світязь

В туристичних цілях можуть використовуватись об'єкти природно-заповідного фонду, найбільш значущими серед яких є Київський та Менський зоопарки, дендропарк "Олександрія" в Білій Церкві та Тростянецький дендропарк, парк Декабристів у Кам'янці та Корсунь-Шевченківський парк, Канівський природний заповідник, Шацький національний природний парк, Луцький ботанічний сад, Надслучанський регіональний ландшафтний парк, Поліський природний заповідник, Рівненський природний заповідник і звичайно, всесвітньо відомий парк "Софіївка" в Умані.

ПОКАЗАННЯ: 

Захворювання стравоходу запального характеру у фазі ремісії та нестійкої ремісії. 

Захворювання шлунку та 12-палої кишки у фазі ремісії та нестійкої ремісії (хронічні гастрити, функціональні захворювання шлунку та 12-палої кишки, виразкова хвороба шлунку та 12-палої кишки). 

Запальні захворювання печінки, жовчного міхура, жовчовивідних шляхів у фазі ремісії та нестійкої ремісії. 

Хронічні панкреатити поза фазою загострення. 

Захворювання кишечнику неінфекційної, не туберкульозної та невиразкової етіології в стадії ремісії. 

Функціональні розлади кишечнику поза фазою загострення. 

Стани після хірургічних втручань (хвороба оперованого шлунку, постхолецистектомічний синдром поза фазою загострення). 

Цукровий діабет легкого та середнього ступеня тяжкості.

ПРОТИПОКАЗАННЯ: 

 Хвороби органів травлення в стадії загострення. 

Рубцеве звуження стравоходу, воротаря, кишечнику, стриктура загального жовчного протоку і протоку жовчного міхура з порушенням прохідності. 

Тяжкі форми виразкових ентероколітів. 

Тяжкий перебіг хронічного холециститу, холангіту, жовчнокам'яної хвороби з наявністю частих затяжних і тяжких загострень, або вказівок на активну інфекцію. 

Цироз печінки. 

Загальні протипоказання для санаторно-курортного лікування.

Пуща-Водиця

Основний медичний профіль санаторію - оздоровлення, лікування та діагностика захворювань органів системи кровообігу, нервової системи, дихальної, травної, сечовидільної, ендокринної та кістково-м`язової системи. Додатковий медичний Профіль гінекологічні захворювання.

Дениші

Свого часу неподалік села Дениші, що під Житомиром, почали будувати міжколгоспний санаторій і базу відпочинку. Гарні краєвиди, лікувальне повітря, річка Тетерів. Проблемою при побудові була відсутність питної води. Тож років з тридцять тому заходилися бурити свердловини. Проте вода виявилася зі специфічним смаком і запахом через високий вміст радону.

Відділення санаторного центру «Дениші»:

• кардіоревматології з реабілітацією післяінфарктних та післяопераційних хворих,

• ортопедоневрології,

• педіатричне,

• фізіотерапевтичне

• нетрадиційних методів лікування.

Соціально-економічні ресурси.

Полісько-столичний рекреаційний район межує з Польщею, Білоруссю і Російською Федерацією. Ці держави залишаються важливими торговими партнерами України. Даний рекреаційний район межує ще з трьома рекреаційними районами країни, тобто відіграє для них роль зв'язуючої ланки.

Центральне розміщення району зумовлює його рівновіддаленість від основних паливно-сировинних баз країни - Донбасу, Передкарпаття та Придніпров'я. Його перетинають важливі транспортні магістралі як міжнародного, так і загальнодержавного значення. Це, передусім, залізничні й автомобільні шляхи, а також річка Дніпро.[44]

Вирішальним чинником соціально-економічного розвитку району є розташування на його території столиці - міста Києва, який є центром політичного, економічного й культурного життя країни. Це обумовлює особливості розвитку туристичної діяльності, що пов'язано із більшими, ніж в інших регіонах потоками як іноземних, так і вітчизняних туристів та екскурсантів, а також кращим розвитком рекреаційної та інфраструктури загального користування, наявністю значних рекреаційних потреб у місцевого населення. Усі ці риси і зміни ЕГП сприятливо позначаються на подальшому його розвитку.

Територію району перетинають потужні транспортні коридори як меридіанного так і широтного напрямків.

Залізничні: Харків - Київ - Львів – Чоп, Хутір Михайлівський - Київ - Жмеринка - Одеса та ін.

Автомобільні: траси загальноєвропейського значення Санкт-Петербург – Одеса, Харків - Західний кордон України.

Через усі ці транспортні магістралі і здійснюється зв'язок району з іншими районами, країнами і сусідніми державами, реалізується зручність його ЕГП. [36]