- •2.1 Причорноморський рекреаційний район
- •2.2 Карпатсько-Подільський рекреаційний район
- •2.3 Полісько-столичний рекреаційний район
- •2.4 Придніпровсько-Донецький рекреаційний район
- •2.5 Харківський рекреаційний район
- •§4.2. Туристично-ресурсний потенціал розвитку в’їзного туризму в Україні
- •§4.2.4. Причорноморський туристичний район
- •§4.2.6. Приазовський туристичний район
- •2.1.Рекреаційні ресурси Придніпровсько-Донецького регіону як основа рекреаційної діяльності
- •4.2. Туристично-ресурсний потенціал розвитку в’їзного туризму в Україні §4.2.2. Волинський туристичний район
- •§4.2.3. Подільський туристичний район
- •В’їзний туризм
2.4 Придніпровсько-Донецький рекреаційний район
До складу Придніпровсько-Донецького рекреаційного району входять Дніпропетровська, Запорізька, Кіровоградська, Донецька, Луганська області. Його площа складає 136,9 тис. км2. (22,4% території України).
У районі добре розвинені пізнавальний туризм, лікувально-оздоровчий, рекреаційний, промисловий комплекси. В районі велика кількість заповідників і дендропарків. Багаті природні ресурси, велика кількість овочів і фруктів робить район привабливим для сільського господарства, зеленого, кантрі, еко і агро туризму. [31]
Природні ресурси. Рельєф регіону складний. Полого-хвиляста лісова рівнина, глибоко розчленована річковими долинами, балками та ярами чергується з хвилястою, горбистою, платоподібною територією Донецької височини.
Клімат району помірно-континентальний з посушливим жарким літом і малосніжною зимою. Середня температура січня від -6 °С на півночі до - 4°С на півдні, липня – відповідно +22°С і +23°С. Влітку панує антициклональна погода з великою кількістю ясних і сонячних днів. Виникають суховії та пилові бурі. Опадів випадає 350-500 мм за рік, переважно у весняно-літній період.
Водними ресурсами район забезпечений добре. Головною річкою є Дніпро з багатьма притоками. У межах району знаходяться Дніпровське та частини Дніпродзержинського і Каховського водосховищ. Збудовано також 127 невеликих водосховищ і понад 2 тис. ставків. Для постачання питної і технічної води Криворіжжю споруджено канал Дніпро - Кривий Ріг.
Річка Сіверський Донець є головною водною артерією Донбасу. Правими притоками Сіверського Донця є річки Бахмутка, Казенний Торець, Лугань, Луганчик, Велика Камянка; лівими – Оскол, Красна, Борова, Деркуль, Євсуг, Айдар. [4]
В Луганській області понад 60 озер, у Донецькій їх мало, переважно невеличкі, заплавні. В районі закладено 1309 ставків і водойм загальною площею водного дзеркала понад 10 тис.га.
На півдні район має вихід до Азовського моря – мілководної затоки Чорного моря.
Район добре забезпечений мінеральними ресурсами.
Безперечну цінність для організації рекреаційної діяльності являють собою об'єкти природно-заповідного фонду, а особливо Дніпровсько-Орільський природний заповідник, парк Шевченка в Дніпропетровську, ландшафтний заказник "Північна Червона Балка", Криворізький ботанічний сад Дніпропетровської області; дендропарк у Веселих Боковеньках, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва в Онуфріївці та Миколаївці ("Хутір Надія"), заповідне урочище біля с. Салькове Кіровоградської області, а також Луганський природний заповідник, що складається з трьох відділень: Стрільцівський та Провальський Степ, Станично-Луганське відділення, три відділення Українського степового заповідника (Хомутівський степ, Кам'яні могили, Крейдова флора), національний природний парк "Святі гори". [27]
У м. Орджонікідзе в результаті розкопок кургану скіфського періоду "Товста могила" були виявлені всесвітньо відома знахідка українського археолога Б. Могилевського - золота пектораль, різні прикраси, зброя, кінська упряж, що зараз знаходяться в музеї Історичних коштовностей України (Києво-Печерська лавра). Археологічними пам'ятками відомі села Старі Кодаки, Микільське-на-Дніпрі, Волоське, Капулівка.
Хортиця є найбільшим островом на Дніпрі. На північній стороні острова був останній дніпровський поріг.
Хортиця витягнута із північого-заходу на південний-схід, має довжину 12,5 км, ширину в середньому 2,5 км і площу приблизно 3000 га .
Острів до останнього часу зберігав ліси в прибережних балках, а в післявоєнні часи був заліснений лісовим господарством в північній частині, де ґрунти є піщаними. В південній частині зберігається степ з багатьма реліктовими видами рослин, які збереглися тільки на острові, але в давнину зростали на всій території півдня України. На крайньому півдні острова існують плавні.
Курортна зона розташована на північному сході, на Пересипі — косі між Азовським морем й Молочним лиманом; та на Федотовій косі, що на південний захід від селища, між Утлюцьким лиманом та Азовським морем. На продовженні Федотової коси — Бирючому острові — розташована дача президента України.
Кирилівка є морським й кліматичним курортом. Кирилівка є найближчим морським пляжем для мешканців Запоріжжя таДніпропетровська. У незалежній України курорт Кирилівки розквіт підприємництвом саме завдяки її близькості до означених міст. Територію на морі почали забудовувати й вже існуючи рекреаційні заклади — оновлювати. У селищі почали прокладати асфальтове покриття, що підняло вартість осель та підштовхнуло до модернізації.
На 20-кілометровій прибережній смузі діють бальнеологічний санаторій, близько трьохсот оздоровчих закладів, 14 дитячих центрів. У місті діє зоопарк, луна-парки. Лимани містять багато корисної лікувальної грязі.
У 2011 в Кирилівці відкрився найбільший в Україні аквапарк.
Соціально-економічні ресурси. В географічному положенні району важлива роль відводиться придніпровському положенню території. Через головну водну артерію держави район може контактувати з сусідніми областями. Район охоплює південний схід України, межує з областями Російської Федерації – Бєлгородською, Воронезькою, Ростовською. На півдні омивається водами Азовського моря.
За природними ресурсами, соціально-економічними характеристиками та особливостями історико-етнічного розвитку він виділився в один з найрозвинутіших в Україні територіально-виробничих комплексів з переважаючою спеціалізацією видобувної промисловості. Також галузями спеціалізації є: електроенергетика, чорна і кольорова металургія, машинобудування, легка промисловість.
Район володіє густою мережею транспортних магістралей. Оскільки більша половина меж району – це кордон з Російською Федерацією, то транспортні шляхи в основному підпорядковуються вивезенню продукції в центральні райони Росії, а також до морських портів Азовського і через нього до Чорного та Азовського морів. [27]
