Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Finansovi_invest_lektsiya_3.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
340 Кб
Скачать
☆

6. Фондова біржа та біржові індекси

Фондова біржа — це організаційно оформлений і регулярно функціонуючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами. Належить до вторинного ринку цінних паперів; зосе­реджує попит і пропозицію цінних паперів, сприяє формуванню їхнього біржового курсу. На деяких фондових біржах реалізу­ють також угоди щодо купівлі-продажу чужоземної валюти і золота.

Фондова біржа утворюється не менше ніж двадцятьма засновниками - торговцями цінними паперами, які мають ліцензію на право провадження професійної діяльності на фондовому ринку. Частка одного торговця цінними паперами не може бути більшою ніж 5 відсотків статутного капіталу фондової біржі.

Розмір статутного капіталу фондової біржі має становити не менш як 15 мільйонів гривень. Розмір власного капіталу фондової біржі, що здійснює кліринг та розрахунки, має становити не менш як 25 мільйонів гривень.

Ознаки класичної фондової біржі:

1) це централізований ринок із фіксованим місцем торгівлі, тобто з наявністю торговельного майданчика;

2) на даному ринку існує процедура підбору найкращих цінних паперів, що відповідають певним вимогам (фінансова стійкість емітента, масовий випуск цінного папера, масовість попиту, чітко виражене коливання цін тощо);

3) існування процедури підбору кращих операторів ринку в якості членів біржі;

4) наявність тимчасового регламенту торгівлі цінними паперами і стандартних торговельних процедур;

5) централізація реєстрації операцій і розрахунків за ними;

6) встановлення офіційних (біржових) котирувань;

7) нагляд за членами біржі (з позицій їх фінансової стійкості, безпечного ведення бізнесу і дотримання етики фондового ринку).

Функції фондової біржі:

1) створення постійно діючого ринку цінних паперів;

2) визначення цін на цінні папери;

3) поширення інформації про фінансові інструменти, їх ціну та умови обігу;

4) підтримка професіоналізму торгових і фінансових посередників;

5) розробка правил торгівлі;

6) індикація стану економіки, її товарних сегментів і фондового ринку.

В Україні існує 10 фондових бірж:

1. ПрАТ «Українська фондова біржа»

2. ПАТ «Фондова біржа ПФТС».

3. ПАТ «Східно-Європейська фондова біржа.

4. ПАТ «Фондова біржа «Перспектива».

5. ПАТ «Українська біржа».

6. ПрАТ «Українська Міжнародна Фондова Біржа»

7. ПАТ «Київська міжнародна фондова біржа».

8. ПрАТ «Фондова біржа «ІННЕКС»

9. ПрАТ «Українська міжбанківська валютна біржа»

10. ПрАТ «Придніпровська фондова біржа»

Учасниками біржових торгів на українських біржах є:

  1. брокери, які діють на підставі доручень від брокерських кон­тор, відкритих при біржі;

  2. спеціалісти, які є представниками апарату біржі й ведуть торги та реєструють угоди;

  1. помічники спеціалістів (в західній практиці „дводоларові брокери”);

4) торговці цінними паперами, які не є членами біржі і які оплатили разовий або строковий абонемент з правом укладання угод.

Біржові операції за своєю суттю — це купівля і продаж цін­них паперів.

Для проведення операцій з цінними паперами брокер викори­стовує різні накази, а саме:

  • ринковий наказ (market order) — доручення на купівлю або продаж за поточною ринковою ціною. Якщо клієнт не вказує ці­ну, то наказ уважається ринковим;

  • лімітований (обмежений) наказ (limit order) — доручення на купівлю або продаж, за якого клієнт вказує ціну. Угоди на ку­півлю здійснюються за цією ціною або нижчою, а на продаж — за встановленою ціною або вищою;

— стоп-наказ (stop order) — доручення на купівлю або продаж, яке має бути реалізоване, по можливості, як тільки ринкова ціна цінних паперів досягне раніше обумовленої клієнтом величини.

Торговельно-інформаційна система – це юридична особа, яка здійснює діяльність з організації торгівлі на позабіржовому ринку та володіє або управляє електронною торговельно-інформаційною мережею (ЕТІМ) або іншою системою засобів, що надає можливість обміну пропозиціями купівлі та продажу цінних паперів. Статус ТІС юридичні особи набувають після реєстрації в НКЦПФР.

Для аналізу загального руху курсів цінних паперів у динаміці застосовуються біржові індикатори та індекси. Індикатор – це середньоарифметичний показник курсів певної групи акцій на даний момент; індекс вимірює поточну динаміку курсів певної групи акцій порівняно з базовою величиною, що розраховувалась на певний момент у минулому.

Найвідомішим є індекс Доу-Джонса.

Середній промисловий індекс Доу-Джонса (Dow Jones Industrial Average – DJІA) відображає рух цін лише 30 найбільш потужних промислових компаній, акції яких котируються на NYSE. Вони відібрані внаслідок того, що високо оцінені ринком і розповсюджені серед широкого кола власників. Ця група складається з першокласних промислових акцій. Для прикладу можна навести такі компанії, як General Electric Co., Texas Co., General Motors Corp., Exxon Corp., Procter & Gamble Co., Dupont Co., Shevron Corp., CocaCola Co., Boeing Co., Walt Disney Co., McDonald`s Corp., Philip Morris Corp., Alcoa.

Час від часу той чи інший випуск цінних паперів вибуває з групи у зв’язку зі злиттям компаній, банкрутством або різкою втратою активності на ринку. В таких випадках у розрахунок середньої включається новий випуск акцій, і тому весь індикатор корегується для того, щоб його можна було співставити з попереднім показником. Реальне значення індикатора Доу-Джонса має сенс тільки тоді, коли порівнюються зі значенням за попередній період. Котирується в пунктах (пункт дорівнює приблизно 2,27 цента) та друкується щоранку в діловій пресі і фіксується на NYSE сім разів: при відкритті, о 10, 11 годині ранку, о 12, 13, 14, 15 годині дня і по закінченню біржового дня.

Індекс Доу-Джонса розраховується так:

Індекс Доу-Джонса =

де к – коригувальний коефіцієнт, який змінюється зі зміною переліку корпорацій або при дробленні акцій. Коригувальний коефіцієнт залишається незмінним доти, доки акції не дробляться або одні акції не замінюються іншими. В залежності від виду індексу, п може дорівнювати 15; 20; 30 або 65.

Крім середнього промислового індексу Доу-Джонса, розраховуються також інших три середніх Доу-Джонса – індикатори курсів акцій компаній транспорту, електроенергетики і комунального господарства, а також інтегральний середній.

Транспортний індекс Доу-Джонса (Dow Jones Transportation Average – DJTA) – це середній показник, який характеризує рух цін на акції 20 транспортних корпорацій (авіакомпаній, автомобільних і залізничних компаній).

Комунальний індекс Доу-Джонса (Dow Jones Utility Average – DJUA) – середній показник руху курсів акцій 15 корпорацій, що займаються газо- та енергопостачанням.

Dow Jones Composite – це агрегований показник, який розраховується на основі промислового, транспортного і комунального індексів. Ще він відомий під назвою “Індекс–65”.

В Україні методики розрахунку індексів дуже подібні. Всі вони базуються на котируваннях ПФТС, яка, в свою чергу, також розраховує власний індекс.

ПФТС-індекс – це середнє для найбільш ліквідних українських акцій, які мають найбільшу ринкову капіталізацію. Він розраховується щотижня у гривнях і доларах на основі реальних угод і твердих котирувань у ПФТС. Частка акцій компаній, що включається до індексу та обертається на ринку, повинна перевищувати 10% від їх загальної кількості. Компоненти індексу зважуються на основі ринкової капіталізації, однак частка держави і стратегічного інвестора, як правило, виключаються. Склад індексу переглядається на відповідність вказаним критеріям щомісяця, а при необхідності вносяться певні зміни.

У поточному періоді індекс розраховується на підставі переліку підприємств, який визначається за попередній місяць. Підприємства, які включаються у список індексу, повинні пройти процедуру лістингу ПФТС і належати до першого або другого рівня Списку ПФТС. Акції компаній, що знаходяться на першому рівні лістингу, повинні активно торгуватись в системі ПФТС (має бути не менше двох пропозицій щодо купівлі-продажу цих акцій протягом торгової сесії), загальна капіталізація або статутний фонд компанії повинен перевищувати 10 млн грн, а кількість акціонерів – 1 тисячу. Якщо підприємство, яке входить до індексу, з будь-яких причин виключається зі Списку ПФТС, то воно автоматично виключається і з Переліку підприємств, які входять до лістингу. За таких умов індекс за наступний розрахунковий період розраховується без виключеного підприємства, а за базовий період приймається список переднього періоду.

Індекс розраховується за принципом зважування, який використовує метод арифметичної середньої. При розрахунку індексу враховуються всі угоди, які були зареєстровані в ПФТС і задовольняють наведеним нижче умовам:

ІPFTS= 100( )

де – сума ринкових капіталізацій всіх акцій з Переліку акцій індексу в поточному періоді; і – сума ринкових капіталізацій всіх акцій з Переліку підприємств індексу в базисному періоді. Ринкова капіталізація визначається як добуток кількості простих акцій, випущених даним емітентом, і ціни останньої угоди та акції у поточному періоді. Початкове значення індексу – 100.

Індекс ПФТС визнаний Міжнародною фінансовою корпорацією (МФК), як єдиний індекс для використання цією організацією при моніторингу внутрішнього стану українського фондового ринку. У квітні 1998 р. Україна, як ринок що розвивається, була включена у систему індексів МФК, в індекс IFC Frontier.

НКЦПФР у 2001 році почала розраховувати інтегральний індекс фондового ринку. Він обчислюється на основі угод з акціями більше як 100 підприємств. Іноді ця цифра коливається у межах 123-147 компаній. Операції по купівлі-продажу цінних паперів повинні проводитися не менше 10 разів на місяць і, як мінімум, двома торговцями. Таким чином, в індекс не попадають компанії, чиї папери взагалі не викликають інтересу в учасників фондового ринку. Джерелом інформації є квартальні звіти торговців цінними паперами

Що стосується самої методики визначення індексу, то він розраховується як відношення середньої геометричної ціни акцій підприємств за поточний період до середньої геометричної цін за базисний період. Формула розрахунку інтегрального індексу така:

І =

де Рі – середня ціна купівлі-продажу акції і-того підприємства за період, яка розраховується як середньозважена ціна купівлі-продажу акцій.

Середня ціна купівлі-продажу акції і-того підприємства в t період дорівнює:

Pi =

де Pj – ціна купівлі-продажу акції n-го емітента;

Кj – кількість куплених в одній операції акцій;

P0 – середня ціна купівлі-продажу акції і-го підприємства в базисний період;

m – кількість угод за період n-го емітента;

n – кількість підприємств-емітентів.

Індекс розраховується на останній день місяця і публікується в офіційному виданні НКЦПФР та розміщується на її WEB-сторінці не пізніше десяти днів, наступних за звітним кварталом.

На вітчизняному ринку з 1997 року розраховуються дві модифікації фондового індексу КАС 20 – простий і зважений. Методика його обчислення відповідає світовим стандартам і базується на зміні ринкової капіталізації компаній, які входять до бази індексу.

КАС-20(s) =

де та – сума котирувань на купівлю і продаж кожного з підприємств, що входять до бази індексу, – котирування на дату складання поточного індексу, – котирування на початкову дату складання індексу відповідно. Початкове значення індексу – 1000.

Індекс КАС-20 (w) зважений показує динаміку розвитку фондового ринку України, його зростання або спад. Він розраховується за формулою:

КАС-20(w) =

де та – сума ринкової капіталізації компаній, що входять до бази індексу на поточну і базову дати відповідно. Початкове значення індексу – 1216.

Компанія “Альфа-капітал” розраховує індекси для металургійного комплексу, енергетики, хімічної промисловості, машинобудування, нафтовидобутку та нафтопереробки.

Галузевий КАС-індекс = ,

де та – сума ринкової капіталізації компаній, що входять до бази відповідного індексу на поточну та базову дату відповідно. Початкове значення – 1000.

На сьогодні в Україні застосовують такі індекси:

1.індекс «Першої фондової торговельної системи», ПФТС;

2.індекс «Альфа-Капітал», KAC-20;

3.індекс «Проспект Інвестментс», ProU-50;

4.індекс «Вуд & Ko», WOOD-15 та ін.

Література: 3, 16, 17, 36, 43, 46, 53, 61, 63, 68, 73, 77, 78, 79, 82,86.

1 Краснова І.В. Фондовий ринок в Україні : стан та перспективи розвитку / І.В. Краснова. // Проблеми економіки. – 2014. – № 1. – С. 129-134.

2 Бутенко Д. С. Розвиток інструментів біржового фондового ринку як необхідна умова забезпечення конкурентоспроможності торгівельної інфраструктури національного фондового ринку / Д. С. Бутенко // Фінансова інфраструктура України: проблеми та напрямки розвитку: зб. тез Всеукр. наук.- практ. конф. – К. : Криниця, 2013 – с. 117–120.

3 Талаєва К.О. Фондовий ринок в активізації інвестиційної діяльності в Україні. / К.О. Талаєва. // Ефективна економіка. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=2149

19

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]