1. Законодавчі акти.

Прийняття законів і правил, що регулюють економічну діяльність, а також контроль за їх виконанням. Створюючи законодавчу базу, держава встановлює юридичні принципи функціонування економіки, виконувати які зобов’язані всі суб’єкти економічної діяльності.

Правовою основою інноваційної діяльності в Україні є Конституція, Господарський Кодекс України та низка Законів України й нормативних документів, зокрема:

1). Послання Президента до Верховної Ради України “Європейський вибір. Концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002-2011 роки”.

2). Закони України: “Про інвестиційну діяльність” (1191), “Про інноваційну діяльність” (2002), “Про наукову і науково-технічну експертизу” (1995), “Про наукову і науково-технічну діяльність” (1991), “Про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків” (1999), “Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні на 2003-2013 роки” (2203).

3). Концепція науково-технологічного й інноваційного розвитку України (схвалена Верховною Радою 13.07.99р.).

4). Програма діяльності Кабінету Міністрів України, інші законодавчі акти, що регулюють відносини у цій сфері.

Крім того, правове поле здійснення інноваційної діяльності формують законодавчі акти, які прямо її не стосуються, але здатні створювати як стимули для її розвитку, так і перешкоди (податкове законодавство, законодавство про створення і функціонування вільних економічних зон тощо).

2. Обсяги і джерела інвестицій.

Держава у своєму розпорядженні має дієві важелі регулювання інвестиційних потоків, у процесі використання яких відбувається переміщення фінансування від централізованих до децентралізованих джерел. Серед засобів перерозподілу фінансових ресурсів важливе місце належить державним асигнуванням і дотаціям.

Державні асигнування – це виділення певної суми грошових коштів на фінансування господарських об’єктів, видів діяльності або соціальних програм за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, а також державних позабюджетних фондів.

Для бюджетних асигнувань встановлюються обов’язковий обсяг і цільове призначення витрат бюджетних коштів. Розміри асигнувань для окремих установ визначаються їх кошторисами. грошові кошти на витрати, відповідно до визначених обсягів асигнувань, надаються установам шляхом відкриття кредитів фінансовими органами у банківських установах.

Бюджетні асигнування на інновації перераховуються фінансовими органами банкам, які й фінансують виконання робіт. За допомогою асигнувань з державного бюджету держава здійснює цілеспрямований вплив на господарські об’єкти у вигляді прямої державної допомоги на впровадження тих чи інших заходів.

Всупереч світовим тенденціям збільшення витрат на наукову і науково-технічну діяльність, в Україні відбувається їх скорочення (таблиця 5.3).

Таблиця 5.3

Витрати на виконання наукових та науково-технічних робіт у ВВП України та окремих країн Європи за 2000-2012 рр. (у % до ВВП)

	2000	2001	2003	2004	2005	2006	2007	2008	2009	2010	2011	2012
ЄС 27	1,85	1,86	1,86	1,82	1,82	1,85	1,85	1,92	2,01	2,00	2,03	2,06
Німеччина	2,45	2,46	2,52	2,49	2,49	2,53	2,53	2,68	2,82	2,82	2,84	2,92
Естонія	0,61	0,71	0,77	0,86	0,93	1,13	1,1	1,29	1,42	1,62	2,38	2,18
Угорщина	0,78	0,92	0,93	0,88	0,95	1,00	0,97	1,00	1,15	1,16	1,21	1,3
Чеська Республіка	1,21	1,20	1,25	1,25	1,41	1,55	1,54	1,47	1,53	1,56	1,85	1,88
РФ	1,05	1,18	1,29	1,15	1,07	1,07	1,12	1,04	1,25	1,13	1,09	1,12
Україна	1,14	1,13	1,24	1,19	1,13	0,92	0,86	0,85	0,86	0,82	0,73	0,75
У т.ч. за кошти державного бюджету	0,28	0,36	0,45	0,44	0,47	0,38	0,38	0,39	0,37	0,34	0,29	0,33