- •3. Функціональні стилі ( високий, середній, низький) і сучасні підходи до оцінки жанрово-стильової динаміки в діахронії.
- •5. Причини активізації полеміки в історії укр. Культури й мови. Різновиди полеміки: антикатолицька, антипротестантська, антиуніатська.
- •6. Діалогічність тексту: діалог і сукупність діалогічних відношень у структурі прозового полемічного тексту
- •7. Жанрова специфіка теологічного трактату
- •8. Жанрова своєрідність теологічного діалогу
- •10. Полемічний лист
- •11. Жанрова своєрідність полемічного послання
- •12. Дослідження полемічних жанрів в історичній граматиці
- •20. Бароковий концепт і його функціональна перспектива у структурі проповіді
- •24. Житійно-повістева
- •28. Жанрова своєрідність шкільної драми
- •2.4. Жанрове розмаїття шкільних драм.
- •Шкільна драма в Україні[ред. • ред. Код]
- •29. Жанрова своєрідність інтермедій до драм
- •41. Жанри офіційно-ділового стилю в історичній динаміці
- •42. Дослідження офіційно-ділових текстів в історичній лігнвістиці
41. Жанри офіційно-ділового стилю в історичній динаміці
ОДС української мови історично ірунтується на документах доби Київської Русі, адміністрації Великого князівства Литовського й гетьманських канцелярій, на юридичних актах міських урядів XV-XVII ст. Його ознаки знаходимо в документах Х ст. (Руська правда, Мстиславова грамота 1130 р., і навіть тексти договорів русичів з греками 907, 911, 944, 971 рр.), в українсько-моядавських грамотах, українських грамотах ХІY-ХY ст., українських літописах (офіційні листи, угоди і т.ін.). Цей стиль зазнав лексико-грахматичного впливу російської канцелярської мови та мови австро-угорських і польських канцелярій. Проте, якщо на російську літературну мову свого часу відчутно вплинула канцелярська сфера, то сучасна українська літературна мова ближча до народної. Отже, детальніше становлення й розвиток офіційно-ділового стилю умовно можемо поділити на кілька періодів: І період – Х-ХIII ст. Після прийняття християнства у східних слов’ян паралельно існували дві літературні писемні мови: книжна старослов’янська мова, яка насамперед обслуговувала церкву і всі потреби суспільства, пов’язані з релігією та філософією, і давньоруська мова, яка відбита, в художній літературі (Слово о полку Ігоревім) і законодавстві (зазначені вище документи), у ній переважають елементи живої мови (на побутовому рівні – усна форма давньоруської мови Київської Русі ХІ-XII ст.), що була успадкована українською мовою. Офіційно-діловий стиль складався як форма мовного спілкування у правовій галузі суспільно-політичного та виробничого життя: “Юридично-ділова писемність на Русі виникла з необхідності закріпити на тривалий час правові норми життя, майнові стосунки між тодішніми іромадянами, торгівельні й політичні договори з іншими державами тощо” [Швторак: 1993, с.161]. Одним із найяскравіших взірців офіційно-ділової мови цього періоду є оригінальний звід світських законів Ярослава Мудрого “Руська правди” (30-ті рр. XI ст.), у якому відбиті юридичні норми Х-ХІ ст. Другий період формування офіційно-ділового стилю II період ~ ХІY-ХYІ ст, У ХIY-ХY ст, склалася лексична, фонетична й граматична системи мови української народності, але роль літературної писемної мови, мови офіційних документів і листування за традицією виконувала книжна мова Київської Русі, в яку проникали елементи живої розмовної мови місцевого населення. У цей період в Україні існувало тільки три галузі застосування літературної мови: церковнорелігійна література, актово-урядове письментство і літописання.
Загалом в історії формування ОДС та української юриспруденції надзвичайно важливим є період Литовської доби (ХІУ-ХУІ ст.), у який були розвинені рядові (княжі, судові тощо) та єпископські, а урядовою мовою в них була українська (руська) мова. Найяскравішою пам’яткою офіційно-ділового мовлення цього часу є Литовський статут – зведення законів феодального права, яке діяло у Великому князівстві Литовському (1529, 1566, 1688 рр.). Зауважимо, що упродовж XIV – XVII ст. українська писемно-літературна мова була також мовою державного діловодства у Молдавському князівстві.
