90.Перспективна зміна предметів кубічної форми.

Щоб переконливо передати форму куба, необ­хідно правильно, з однієї загальної точки зору, зобразити кожну сховану від нас грань так, як ми її бачимо. Очевидно, що усі вони набувають зовсім інших обрисів і лише та грань, яка знаходиться у фронтальному положенні, залишається квадратом: художник бачить її без змін. Цю різницю в зовнішньому вигляді предметів й уявні зміни називають перспективними, тобто «побаченими крізь». А наука, що викладає закони, які допомагають зображу­вати предмети так, як сприймає їх наше око, називається перспективою.

Перспективу поділяють на лінійну й повітряну. Для зображення глибини далекий предмет необхідно частково закривати ближчим; ближчий предмет зображується більшим за віддалений, основа ближчого предмета - нижчою за основу віддаленого.

Кутова перспектива — зображення предмета, контури і площини якого не збігаються в одній точці, а напрямляються до двох точок сходження, що розташовані справа і зліва від спостерігача.

При малюванні в перспективі паралельні лінії предметів, спрямовані в яку-небудь одну сторону, сходяться в одній точці. При погляді на речі в двухточечной перспективі, коли ми дивимося на них під певним кутом, можна бачити паралельні лінії об'єктів, що віддаляються від нас у двох горизонтальних напрямках. 

Білет 31.

91. Особливості викладання образотворчого мистецтва у малокомплектній школі

В сільській малокомплектній школі вчитель працює одночасно з двома або трьома класами. Це потребує значного перерозподілу навчального матеріалу по класах, зміщення ряду навчальних занять, використання різноманітних методів навчально-виховної роботи з дітьми. 

Особливості викладання образотворчого мистецтва у малокомплектній школі 

В початкових класах сільської малокомплектної школи планування навчального матеріалу дається не по основним видам навчальної роботи (малювання з натури, малювання на теми, декоративне малювання, бесіди про образотворче мистецтво), а по тематиці уроків на весь навчальний рік. Це дозволяє визначити взаємозв’язок и послідовність всіх видів роботи учнів на уроці. Однакові теми уроків сприяють підвищенню ефективності навчання учнів, більш раціональному використанню часу на уроці. 

Як свідчить набутий досвід роботи, саме таке планування враховує специфіку змісту навчальних занять по предмету образотворче мистецтво. Справа в тім, що в більшості випадків об’єкти зображення (фрукти, овочі, предмети побуту тощо) у всіх трьох класах одні й ті самі, але навчально-виховні завдання, які ставляться в процесі їх малювання, в кожному класі різні. Тому пояснення вчителем цих цілей і задач, а також аналіз форми, пропорцій, кольорового забарвлення конкретного об’єкта зображених з урахуванням віку учнів 1,2,3,4 класів дає можливість учням 1,2,3 класів, наприклад, більш повно почути про особливості побудови, її просторового положення, кольорового забарвлення об’єктів. Добре і те, що молодші школярі можуть безпосередньо спостерігати за процесом малювання більш старших своїх товаришів. Пояснення в 1-му класі послідовності виконання малюнку, повідомлення їм перших, початкових відомостей про малюнок, кольорознавство, композицію дозволяє учням 2,3 і 4 класів ще раз оживити в пам’яті отримані раніше відомості, знання, закріпити їх і творчо використовувати. В сільських малокомплектних школах трохи скорочений перелік зразкових завдань по всім видам малювання, спрощено викладення теоретичних основ навчального малюнка, а найбільш складні розділи по перспективі, об’ємному малюванню, кольорознавству зняті зовсім. 

Разом з тим необхідно підкреслити, що в мало комплектній сільській школі ставляться ті самі цілі і завдання навчання дітей, що і в звичайних міських школах, до навчальних завдань і дитячих малюнків такі ж вимоги, які пред’являються в інших початкових класах загальноосвітніх шкіл. 

91. Відповідно до методичних принципів, мети і завдань предмета програма з образотворчого мистецтва складається з двох головних розділів:

1. Сприймання

2. Практична (творча) художня діяльність.

Розділ "СПРИЙМАННЯ" включає в себе два взаємо­пов'язаних види діяльності.

1. Естетичне сприймання дійсності. Передбачає її художнє освоєння: формування вміння бачити, емоційно відгукнутись та усвідомити красу, естетичні якості різно­манітних явищ і об'єктів діяльності: природи і тваринного світу, міст і сіл, будинків і квартир, зовнішнього вигляду людини (віддзеркалених в одязі, прикрасах, зовнішніх ри­сах і пластиці тіла).

2. Сприймання мистецтва. Передбачає формування навичок сприймання й оцінки художнього образу у творах образотвор­чого мистецтва (за можливості — і в інших видах). Як розділ роботи сприймання здійснюється на матеріалі шедеврів світо­вого образотворчого мистецтва, творів сучасних авторів, як ук­раїнських, так і зарубіжних, і вирішує три основні завдання:

• формування уявлення про особливості образної мови різних видів образо творчого мистецтва, розуміння ролі вира­жальних засобів у створенні художнього образу (певного ста­ну, настрою, характеру тощо) твору мистецтва;

• розвиток уміння виразити своє ставлення та емоційне переживання щодо твору, який аналізується:

а) у формі словесного відгуку на рівні емоційно-естетич­ної оцінки, художньою аналізу (порівняння, зіставлення, виявлення загальних рис тощо), розгорнутої художньої оповіді, що передає естетичні погляди, смаки, ідеали учнів,

б) у формі "графічної мови", тобто передавання враження про твір за допомогою зображення (миттєво виконані начерки і замальовки з пам'яті);

в) можливо — в інших формах художньої творчості (музика, театр, художня фотографія, анімація тощо);

- формування знань та уявлень про мистецтво і художників, специфіку їхньої праці. Засвоєння спеціальних художніх термінів.

93)Зображення відкритого простору з урахуванням візуального зменшення предметів.

Залежно від того, де знаходяться предмети, вище або нижче рівня очей, далі або ближче від нас, залежно від їх повороту видима форма предметів значно змінюється:

а) при віддаленні від ока розміри предметів поступово зменшуються;

б) горизонтальні лінії (горизонтальні сторони дахів, краї тротуарів, рейки і т.д.), віддаляючись, прямують до умовної площини, розташованої на рівні очей глядача. Ті з них, що знаходяться вище за рівень очей, при віддаленні йдуть зверху вниз, а ті, що знаходяться нижче, прямують знизу вгору. Паралельні горизонтальні лінії, віддаляючись, не тільки зближуються, але на рівні очей сходяться в одну точку;

Складним у перспективному малюванні є те, що на двомірній площині (довжина і ширина) потрібно передати тривимірне зображення (ширину, висоту і глибину).З однакових за величиною предметів сприймаються більшими ті, що розташовані ближче до ока художника.

Закономірності лінійної перспективи: 1)квадратна сітка в перспективних змінах на горизонтальній площині (створює не тільки ілюзію глибини простору, а й виразна виявляє горизонтальну площину); 2)вертикальні площини, які сходяться в точку сходження, можуть виглядати видовженими за рахунок виявлення площини горизонтальними лініями і , навпаки, „ підвищуватись" за рахунок виявлення площини вертикальними лініями; 3)створення ілюзії глибини простору сприяє метод загородження; 4)створюється відчуття глибини простору і за рахунок фактурності зображення.

Білет 32.