- •Глава II випадкові величини і закони розподілу
- •§ 9. Поняття випадкової величини і закону розподілу
- •§ 10. Закон розподілу двовимірних випадкових величин
- •§ 11. Властивості функції розподілу
- •§ 12. Густина розподілу одновимірної випадкової величини та її властивості
- •§ 13. Густина розподілу двовимірної випадкової величини та її властивості
- •§ 14. Розв’язання задач на дослідження законів розподілу випадкових величин
§ 10. Закон розподілу двовимірних випадкових величин
Нехай
координати двовимірного випадкового
вектора
є дискретні випадкові величини
та
,
можливими значеннями яких є числа
та
.
Розглянемо ймовірності одночасного
здійснення двох таких подій:
,
та
,
:
,
,
.
(10.1)
Якщо ймовірності (10.1) відомі, то закон розподілу можна задати наступною таблицею:
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(10.2) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Також можна ввести функцію розподілу двовимірної випадкової величини.
Функцією
розподілу двовимірної випадкової
величини
називається ймовірність одночасного
виконання нерівностей
тобто:
.
(10.3)
Аналогічно
може бути введена до розгляду функція
розподілу n-вимірного
вектора
.
(10.4)
§ 11. Властивості функції розподілу
Оскільки функції розподілу як одновимірної так і многовимірної випадкових величин визначаються як ймовірності, то вони мають аналогічні властивості. Тому їх можна досліджувати паралельно.
1.
Функції
розподілу обмежені і їх значення належить
сегменту
.
Дійсно, з властивостей ймовірності випливають нерівності:
2.
Ймовірність
того, що одновимірна випадкова величина
прийме значення з проміжку
дорівнює різниці значень функції
розподілу на кінцях цього проміжку
.
(11.1)
Доведення.
Розглянемо
події
і
.
Ці події несумісні і
Згідно з теоремою про ймовірність суми
несумісних подій, знаходимо
або
.
Аналогічна властивість для двовимірної функції розподілу формулюється так
.
(11.2)
Ймовірність, що знаходиться у лівій частині формули (11.2), геометрично означає, що випадкова точка знаходиться у наступному прямокутнику
Рис. 6
3. Функція розподілу одновимірної випадкової величини неспадна.
Дійсно,
нехай
– два довільних значення аргументу.
Тоді згідно (11.1)
.
Тому
.
4.
Якщо
випадкова величина
має
неперервну
функцію розподілу
,
то для будь-якого числа
.
Нехай
– довільний приріст незалежної змінної
.
Тоді
Спрямуємо
.
В силу неперервності функції
:
.
Але тоді з попередньої рівності випливає .
5. Для функції розподілу одновимірної випадкової величини мають місце наступні граничні рівності:
.
Аналогічно, для функцій розподілу двовимірних величин маємо співвідношення
де
– функція розподілу випадкової величини
,
– функція розподілу випадкової величини
.
.
