- •Глава III числові характеристики одновимірних випадкових величин і приклади основних законів розподілу
- •§ 15. Математичне сподівання одновимірної випадкової величини і його властивості
- •§ 16. Дисперсія та середнє квадратичне відхилення випадкової величини
- •§ 17. Початкові, центральні моменти та інші характеристики випадкових величин
- •§ 18. Біноміальний закон розподілу
- •§ 19. Рівномірний закон розподілу
- •§ 20. Показниковий закон розподілу
- •§ 21. Нормальний закон розподілу
- •§ 23. Граничні теореми теорії ймовірностей
- •§ 22. Числові характеристики функцій випадкових величин
- •§ 24. Приклади обчислення числових характеристик випадкових величин
§ 20. Показниковий закон розподілу
Неперервна випадкова величина називається розподіленою за показниковим законом у випадку, коли її густина розподілу визначається формулою
.
(20.1)
Згідно з цим законом розподіляються терміни служби обладнання, час безвідмовної роботи механізмів, приладів та їх елементів, проміжки часу між появами двох послідовних випадкових подій.
Нехай
.
Знайдемо ймовірність влучення випадкової
величини, розподіленої за показниковим
законом, в цей проміжок. Відповідно до
(12.2) маємо:
.
За формулою (15.3) знаходимо математичне сподівання
.
(20.2)
Здійснюємо інтегрування частинами:
.
Оскільки:
,
знаходимо, що
.
(20.3)
Підстановка (20.3) у (20.2) дає наступне значення математичного сподівання
.
Щоб визначити дисперсію, спочатку обчислюємо:
.
Внаслідок інтегрування частинами маємо:
.
Після
врахування (20.3) і того, що
,
знаходимо
.
Тоді
.
(20.4)
§ 21. Нормальний закон розподілу
Нормальний закон розподілу (закон Гаусса) має виключне значення у теорії ймовірностей. Цей закон розподілу найчастіше зустрічається на практиці, зокрема при аналізі похибок вимірювань.
Неперервна випадкова величина є розподіленою за нормальним законом, якщо її густина розподілу має вигляд:
.
(21.1)
Знайдемо
ймовірність того, що розподілена за
нормальним законом випадкова величина
прийме значення із проміжка
.
За формулою (12.2) знаходимо
.
(21.2)
Перейдемо в цьому інтегралі до нової змінної:
.
(21.3)
В результаті чого маємо:
.
Останній інтеграл може бути виражений через інтеграл ймовірностей (6.13):
.
(21.4)
Для подальшого дослідження нормального закону розподілу здійснюємо деякі попередні перетворення. Оскільки функція (21.1) є густиною розподілу, то має місце рівність:
.
Якщо в останньому інтегралі перейти до змінної (21.3), отримаємо:
.
(21.5)
Останню формулу використаємо для обчислення математичного сподівання. За формулою (15.3) знаходимо:
.
Перейдемо до нової змінної інтегрування за (21.3):
.
Оскільки
,
то після підстановки в останній вираз (21.5), маємо:
.
(21.6)
Дисперсія у даному випадку згідно з (16.3) визначається інтегралом
.
Зауважимо, що
і здійснимо інтегрування частинами в інтегралі, що подає дисперсію
.
Оскільки
.
і має місце (21.5), остаточно знаходимо:
.
(21.7)
Таким
чином, формули (21.6) і (21.7) встановлюють
ймовірнісний зміст параметрів
і
у формулі для густини розподілу.
З нормальним розподілом пов’язано практично важливе правило «трьох сігм» оцінки розсіювання значень випадкової величини. Щоб з’ясувати зміст цього правила порахуємо наступну ймовірність:
.
Згідно з формулою (21.4) знаходимо
.
Це
означає, що для нормально розподіленої
випадкової величини весь розподіл з
ймовірністю, майже рівною одиницею,
зосереджений на проміжку
.
Цей факт і дозволяє сформулювати наступне
правило
«трьох сігм»:
якщо випадкова величина розподілена
за нормальним законом, то її абсолютне
відхилення від математичного сподівання
практично не перевищує потроєного
середнього квадратичного відхилення.
