7. Українська історіографія в епоху ліквідації Гетьманщини.

Головною рисою історичних творів цього періоду є їх компілятивний характер. В ідейному відношенні ці твори продовжували автономіську традицію.

Бунчуковий товариш Петро Симоновський: «Короткое описание про козацький малоросійський народ». Складено в 1765 році. Вперше видано у 1847 р. Бодянський з авторського рукопису, що належав Бантиш-Каменському.

Автор отримав добру освіту в Київській академії та за кордоном.

1. Прагматичне оповідання.

2. Вітчизняні та зарубіжні джерела.

3. Починається як і твір. Грабянки – з’ясування походження козаків. Виводить їх від скіфів і хозарів. Допускає можливість походження від косогів (черкесів) на Північному Кавказі.

• Русь називає скіфо-слов’янським племенем автохтонне походження.

• До ХІV ст.. відрізняє великоросів і малоросів. «Різниця між великоросами і малоросіянами, – пише він, – наступила тоді «коли остання перешли під литовське і польське володіння».

• Він показує що всі козаки (уральські, донські терські, запорізькі – одного походження, але запорожці найстарші.)

Працю довів до 1751 року.

Працю писав після ліквідації автономії визвольна війна і Руїна займають ¾ праці.

1777 р. – видрукуваний «Короткий літопис Малої Росії» В. Рубана.