4.Висячі покриття і їх конструктивні схеми. Покажіть схеми цих покриттів.

Висячими покриттями (вантовими) називаються такі покриття, в яких висячі елементи (ванти) перекривають весь проліт, безпосередньо сприймають навантаження з оболонки та передають його на опорну конструкцію (рис. 3).

Рис. 3. Схеми висячих покриттів з поверхнями двоякої однозначної кривизни

з одиничною полігональною системою вант (а, б);

двоякої двозначної кривизни з одиничною системою вант (в, г, д),

з подвійною системою вант (е, є, ж):

1 – головні (кутові) ванти; 2 – допоміжні ванти; 3 – контурна рама; 4 – опорне кільце (арка); 5 – плита покриття;

6 – розпірки; 7 – напружувані ванти; 8 – несучі ванти; 9 – розпірний барабан; 10 – проміжне верхнє кільце;

11 – стійкові розпірки; 12 – проміжне нижнє кільце.

5.З яких конструктивних елементів складаються склепінчасті покриття. Область їх застосування, переваги і недоліки.

а) із збірних прямолінійних елементів;

б) із збірних криволінійних елементів;

в) із збірних-панелей оболонок;

1-збірний елемент; 2-затяжка; 3-почіпка; 5- опорна балка; 6-колона

Хвилясті склепіння застосовують для покриття промислових і громадських будівель при прольотах від 12 до 100м і більше. Хвилеподібна форма поперечного перерізу значно збільшує несучу здатність та жорсткість склепінчастого покриття.

За способом виготовлення склепіння бувають монолітні та збірні. Монолітні склепіння невеликими прольотами до 12 м проектують циліндричними гладкими, при більших прольотах – передбачають ребра для підсилення жорсткості в напрямку прольоту l.

В тонкостінних склепіннях з прольотами і хвилями великих розмірів для стабільності поперечного перерізу передбачають (в напрямку хвиль) поперечні діафрагми, затяжки або розпірки (рис. 1, а).

Найбільш широкого застосування набули склепіння прольотами 18, 21, 24м та висотою 9; 7,2; 6м. Такі склепінчасті покриття зводять із двох уніфікованих збірних залізобетонних або армоцементних плит-оболонок (піварок), (рис. 1, в). Залізобетонні плити оболонки виготовляють від’ємної Гаусової кривизни (параболічної або гіперболічної форми) товщиною 40мм із поздовжніми і поперечними ребрами товщиною до 60мм. Залізобетонні плити-оболонки нульової Гаусової кривизни (циліндричної форми) виготовляють товщиною 30мм, а із армоцементу – 15…20мм. Уздовж оболонки є ребра висотою 250…390мм.

У склепіннях із збірних елементів – піварок, плити-оболонки з’єднуються в замку зверху і опираються на фундамент шарнірно, а між собою з’єднуються зварюванням випусків арматурних стержнів і замонолічуються бетоном. Призматичні склепіння складчастого профілю (рис. 1, а) споруджують прольотами 12, 15, 18, 24м шириною складки до 12м із збірних панелей із плоскою полицею. Рядові панелі мають розміри 3х6м або 3х12м; опорні панелі виготовляють трапецієподібними. Розпір кожної складки сприймається затяжками. Затяжки підтримуються почіпками.

6. З яких конструктивних елементів складаються висячі покриття. Область їх застосування, переваги і недоліки.

1 – головні (кутові) ванти; 2 – допоміжні ванти; 3 – контурна рама; 4 – опорне кільце (арка); 5 – плита покриття;6 – розпірки; 7 – напружувані ванти; 8 – несучі ванти; 9 – розпірний барабан; 10 – проміжне верхнє кільце;11 – стійкові розпірки; 12 – проміжне нижнє кільце.

Висячими покриттями перекривають приміщення особливо великих розмірів (стадіони, спортзали, ринки, виставочні павільйони, кінотеатри, великі виробничі будівлі.

Основний елемент висячих покриттів – ванти, які працюють тільки на розтяг. Їх виконують із високоміцних сталей.

Переваги висячих покриттів:

-висока несуча здатність;

-простота конструкції;

-незалежність розмірів плит покриття від прольоту;

-можливість будівництва у стислі терміни.

Основний недолік цих покриттів – висока деформативність і обмеженість форм у плані при оптимізації проектування.

Висячі покриття зводять пологими. Стріла їх провисання знаходиться в межах основного прольоту. Переважно залізобетонні висячі покриття виконують із збірних плит із легких бетонів.

Кріпляться плити до вант за допомогою випусків арматури, спеціальних