- •1.Склепінчасті покриття і їх конструктивні схеми. Покажіть схеми цих покриттів.
- •2.Опишіть розрахунок міцності склепінчастих покриттів.
- •4.Висячі покриття і їх конструктивні схеми. Покажіть схеми цих покриттів.
- •5.З яких конструктивних елементів складаються склепінчасті покриття. Область їх застосування, переваги і недоліки.
- •6. З яких конструктивних елементів складаються висячі покриття. Область їх застосування, переваги і недоліки.
- •7.Покажіть розрахункову схему висячого покриття, круглого в плані. Як визначаються зусилля у вантах, опорному кільці?
- •8.Опишіть класифікацію динамічних навантажень. Яка природа їх виникнення?
- •9.Як визначаються основні параметри коливання конструкції? Опишіть явище резонансу.
- •10. Як визначити особливості розрахунку залізобетонних конструкцій, що зазнають динамічних навантажень за граничними станами?
- •11. Як оцінють інтенсивність землетрусу? Опишіть сейсмічні явища та їх вплив на будівлі та споруди.
- •13. Охарактеризуйте конструктивні рішення будівель зі збірного залізобетону, що зводяться в сейсмічних районах. Покажіть схему армування збіного вузла рами.
- •14.Охарактеризуйте особливості розрахунку конструкцій на дію сейсмічних впливів.
- •15.Яким чином впливають підвищені і високі температури на механічні властивості бетону і арматури і на їх розрахункові характеристики?
- •16. Як визначаються деформації і зусилля в конструкціях, що виникають від температурного нагрівання?
- •17.Опишіть основні положення розрахунку залізобетонних конструкцій з урахуванням температурних впливів.
- •18. Опишіть класифікацію агресивних середовищ по відношенню до з/б конструкцій.
- •19.Охарактеризуйте види корозії бетону і арматури. Які вимоги ставляться до матеріалів?
- •20.Опишіть методи захисту від корозії поверхонь бетонних і залізобетонних конструкцій.
- •21. Які ставляться задачі і які методи використовують при реконструкції будівель і споруд?
- •22.Характерні випадки аврій будівель і споруд, та причини виникнення.
- •23.Опишіть підсилення залізобетонних конструкцій шляхом зміни статичної схеми. Наведіть приклад такого підсилення.
- •24. Як здійснюється підсилення плит монолітного ребристого перекриття? Покажіть схему підсилення.
- •25.Як здійснюється підсилення залізобетонних балок перекриття шляхом нарощування? Покажіть схему підсилення.
- •26. Як здійснюється підсилення залізобетонних колон? Покажіть схему підсилення.
- •1.Склепінчасті покриття і їх конструктивні схеми. Покажіть схеми цих покриттів…………………………………………………………………………1
- •2.Опишіть розрахунок міцності склепінчастих покриттів……………......2
15.Яким чином впливають підвищені і високі температури на механічні властивості бетону і арматури і на їх розрахункові характеристики?
З/б
конструкції в умовах підвищених
температур (до 200
С)
в Україні почали експлуатувати на
початку 30-х років, головним чином на
підприємствах чорної металургії. На
будівництві гарячих цехів (ливарних,
електроплавильних) із залізобетону
виконували колони, підкранові балки,
покриття, майданчики ливарних дворів,
тощо.
В зв’язку з інтенсивним розвитком металургійної , скляної, хімічної галузей промисловості, розвитком теплоенергетики і широким застосуванням збірного залізобетону примінення з/б конструкцій значно розширилося.
Дослідження
показали, що температура несучих
конструкцій залежить від характеру
виробництва і коливається в широких
межах від 50
до 300
і вище.
Досвід застосування з/б конструкцій у таких умовах показував, що вони часто виявлялись недостатньо довговічними і не відповідали вимогам експлуатації.
Проектування таких конструкцій, що експлуатуються в умовах підвищених і високих технологічних температур повинно вестись з урахуванням вимог ДБН.
Для конструкцій , які систематично працюють під дією технологічних температур не вище 30 С, застосовують звичайний бетон на портландцементі або шлакопортландцементі. При температурі понад 300 С застосовують жаростійкий бетон класів С15/20…С30/35.
У розрахунку бетонних і з/б конструкцій слід враховувати зміни фізико-механічних та пружнопластичних властивостей бетону та арматури залежно від температури впливу.
При
нагріванні до 300
зниження міцності бетону на стиск може
досягати 30%-40%. Значення
розрахункових і нормативних опорів
бетону і арматури множать на коефіцієнти
Значення
цих коефіцієнтів залежить від температури
нагрівання, його тривалості і змінюється
в межах:
при короткочасному нагріванні від 1 при
50
до 0,65 при 300
;
при довготривалому - від 1 до 0,5; аналогічно
при короткочасному від 1 до 0,4 і при
довготривалому -
від 1 до 0,2. Для арматури: дротової Вр-І,
В-ІІ, Вр-ІІ, К-7,а також для А-240, А300 -
змінюється від 1 до 0,75 при короткочасній
дії температури і при тривалій – від 1
до 0,65, а для арматури А-400, А-600, А800,
-1000,
-600
– від 1 до 0,95 при короткочасній і від 1
до 0,75 при тривалій.
16. Як визначаються деформації і зусилля в конструкціях, що виникають від температурного нагрівання?
Деформативність бетону при систематичному нагрівання збільшується під впливом зниження модуля пружності бетону:
(1),
де
коефіцієнт,
що залежить від температури нагрівання,
значення якого від 1 при 50
до 0,7 при 200
.
Температурна усадка бетону виникає при
першому нагріванні і являється незворотною
деформацією, яка збільшується з
підвищенням температури нагрівання:
(2),
де
коефіцієнт
температурної усадки при нагріванні,
при 100
при
200
.
Температурне розширення бетону являється зворотньою деформацією і пропорційне температурі нагрівання:
(3),
де
коефіцієнт
температурного розширення при нагріванні
при 100
.
Сумарна температурна деформація бетону при нагріванні:
(4)
коефіцієнт
сумарної температурної деформації при
100
Діаграма температурних деформацій бетону має вид
температурне розширення;
сумарна температурна деформація при першому нагріві;
деформація при повторних нагріваннях і охолодженнях;
деформація при охолодженні після першого нагрівання;
температурна усадка.
Армування
з/б конструкцій, що працюють в умовах
систематичної дії технологічних
температур до 200
,
здійснюють арматурною сталлю, як для
звичайних конструкцій, але з врахуванням
додаткових вимог. Так для дротової
арматури Вр-І, В-ІІ, Вр-ІІ, К-7 максимальна
температура нагрівання не повинна
перевищувати 150
.
Міцність стержнів і дротової арматури
пр. нагріванні зменшується на 5…15%.
Розрахункові і нормативні опори арматури
множать на коефіцієнти
при короткочасному і тривалому нагріванні.
Модуль пружності арматури при нагріванні знижується лише на 4%, його приймають:
(5),
де
Температурний
коефіцієнт лінійного розширення арматури
в залежності
від
виду арматури і
температури
нагрівання.
Для
класів А-240, А-300, Вр-І, Вр-ІІ, В-ІІ, К-7 -
.
Для арматури класів А400,А500
.
В з/б конструкціях з тріщинами приймають середнє значення температурного розширення арматури в бетоні:
де
коефіцієнт,
який залежить від
%
(відцотка армування)
.
При
температурні нагрівання до 100
арматуру рекомендується приймати
а до 200
.
Анкерування
робочої арматури при нагріванні до
температури
100
збільшують на 5 діаметрів анкетованих
стержнів. Товщина захисного шару бетону
для робочої арматури пр. нагріванні
100-200
збільшують на 5мм і приймають не менше1,5d.
Міцність щеплення арматури з бетоном при нагріванні до 200 і наступному охолодженні практично не знижується.
