- •1. Призначення, тип та склад противідкотних пристроїв.
- •2. Призначення, будова та дія осколково-фугасних снарядів.
- •3. Мета, періодичність, місце проведення та основні роботи технічного обслуговування № 1 зразка озброєння.
- •1. Призначення та загальна будова люльки.
- •2. Призначення артилерійських снарядів, їх загальна класифікація та коротка характеристика.
- •3. Призначення та класифікація експлуатаційних матеріалів, їх коротка характеристика.
- •1. Призначення та загальна будова верхнього станка.
- •2. Загальна будова артилерійських снарядів, призначення їх основних елементів.
- •1. Призначення, загальна будова та принцип дії зрівноважувального механізму.
- •3. Призначення та коротка характеристика основних масел, що використовуються при експлуатації ао.
- •2. Призначення, будова та дія кумулятивних снарядів.
- •3. Призначення та коротка характеристика основних робочих рідин, що використовуються при експлуатації ао.
- •1. Призначення, загальна будова та принцип дії поворотного механізму.
- •2. Класифікація артилерійських пострілів за способом заряджання та їх коротка характеристика.
- •3. Призначення та класифікація технічних засобів експлуатації, їх коротка характеристика.
- •6.1. Призначення, характеристика, будова та дія накатника
- •6.2. Призначення, будова та дія бронебійних снарядів
- •6.3 Призначення та класифікація мастильних матеріалів, їх коротка характеристика. Мастильні матеріали та робочі рідини
- •7.1. Призначення, основні ттх та загальна будова100-мм птп мт-12
- •7.2 Артилерійські постріли і снаряди. Призначення, склад і типи артилерійських пострілів
- •7.3 Організація зберігання артилерійських боєприпасів на вогневих позиціях і у сховищах
- •8.2. Допоміжними елементами є: запалювач, вогнегасник, розміднювач, флегматизатор, фіксуючий пристрій.
- •8.3. Порядок отримання боєприпасів для стрільб, облік витрачених боєприпасів та звітність за них
- •9.1. Призначення, характеристики і загальна будова затвора
- •9.2. Призначення, будова та дія ударних механічних підривників ргм-2
- •9.3. Мета, періодичність, місце проведення та основні роботи щоденного технічного обслуговування зразка озброєння.
- •3.2 Склад і призначення елементів вогневого кола підривників
- •3.3 Типи сучасних підривників і вимоги до їх конструкції
- •Призначення, загальна будова та принцип дії підйомного механізму.
- •Класифікація артилерійських пострілів за призначенням та їх коротка характеристика.
- •Призначення та класифікація експлуатаційної документації, її коротка характеристика.
- •Призначення та загальна будова ходової частини.
- •Призначення та коротка характеристика очисних сполук, що використовуються при експлуатації ао.
- •1. Призначення, тип та загальна будова прицільних пристроїв. Призначення, будова і принцип дії механічного
- •Призначення, будова і принцип дії понорами пг-1м.
- •Призначення, будова і принцип дії оптичного прицілу прямої наводки оп4м-45. Особливості будови прицілу оп-4м-40.
- •2. Призначення артилерійських пострілів та їх загальна класифікація.
- •3. Призначення та класифікація лакофарбових матеріалів, їх коротка характеристика.
- •1. Призначення, загальна будова та принцип дії зрівноважувального механізму.
- •2. Призначення, будова та дія кумулятивних снарядів.
- •3. Мета, періодичність, місце проведення та основні роботи контрольного огляду зразка озброєння.
- •1. Призначення, загальна будова та принцип дії поворотного механізму.
- •2. Класифікація артилерійських пострілів за способом заряджання та їх коротка характеристика.
- •Правила зберігання артилерійського озброєння у підрозділах.
- •Призначення, загальна будова та принцип дії накатника.
- •2. Призначення, будова та дія бронебійних снарядів.
- •3. Види технічного обслуговування і ремонту ао.
- •Призначення, ттх та загальна будова мт-12.
- •Призначення, основні ттх та загальна будова
- •2. Класифікація артилерійських пострілів за ступенем готовності та їх коротка характеристика.
- •3. Порядок прийняття озброєння та введення його в експлуатацію.
- •Призначення, тип та принцип дії дульного гальма.
- •2. Допоміжні елементи бойових зарядів, їх призначення та коротка характеристика.
- •3. Заходи безпеки під час роботи з ао.
- •1. Призначення, тип та загальна будова затвору.
- •2. Установки ударних механічних підривників типу ргм-2.
- •3. Допуск особового складу до експлуатації артилерійського озброєння.
- •10.3. Призначення та класифікація комплектів зіп, їх коротка характеристика.
- •1.Призначення, загальна будова та принцип дії гальма відкоту
- •3. Заходи пожежної безпеки
- •1.Призначення, загальна будова та принцип дії підйомного механізму
- •2. Класифікація артилерійських пострілів за призначенням та їх коротка характеристика
- •1.Призначення та загальна будова ходової частини.
- •2.Призначення та загальна будова ударних механічних підривників типу ргм-2.
- •3. Правила зберігання стрілецької зброї та артилерійських приладів у підрозділах.
- •23.3 Консервація артилерійського озброєння
- •24.3 Технічне обслуговування 152-мм гаубиці 2а33 Зміст робіт і порядок виконання ко та щто 152-мм гаубиці 2а33
- •25.2Основні конструктивні характеристики артилерійських снарядів
2. Призначення, будова та дія кумулятивних снарядів.
Кумулятивні снаряди призначені для ураження броньованих рухомих і нерухомих цілей стрільбою прямою наводкою з гармат середнього калібру.
Кумулятивні снаряди, на відміну від бронебійних, пробивають броню не за рахунок кінетичної енергії, а за рахунок ефективного використання енергії вибухової речовини кумулятивного заряду.
Кумулятивний ефект був відкритий ще в 1864 році генералом М.М.Боресковим і практично використовувався у саперній справі. В кумулятивних снарядах він почав використовуватися з 30-х років ХХ ст., що дозволило в роки Великої Вітчизняної війни використовувати для боротьби з танками противника не тільки гармати, а й гаубиці, які мали невисоку швидкість польоту снарядів.
Досвід показує, що характер руйнування броні залежить не лише від потужності вибухової речовини і його маси, але і від форми й положення розривного заряду стосовно броні в момент вибуху.
Якщо в розривному заряді зробити кумулятивну виїмку, то такий заряд зробить більше заглиблення в броні. Якщо ж такий заряд підірвати на деякому віддаленні від броні, то він зробить ще більше заглиблення в броні. Це пояснюється тим, що ударна хвиля вибуху отримує напрямок зосередження в бік перешкоди і при деякому віддалені від неї встигає сформуватися в ущільнений кумулятивний струмінь.
Таким чином, суть кумулятивного ефекту полягає у фокусному зосередженні енергії вибуху в заданому напрямку, тобто у створенні концентрованого ущільненого газового потоку в ділянці кумулятивної виїмки.
Продукти вибуху й частинки облицювання з її поверхні прямують до осі, де, вдаряючись одне об одного, утворюють кумулятивний струмінь невеликого діаметра, спрямований уздовж осі, і мають густину, близьку до густини матеріалу облицювання, температуру близько 1000К і швидкість – 10–15 км/с. До кінця формування кумулятивний струмінь має довжину l кс і найбільші пробивні здатності. Потім струмінь поступово розтягується і руйнується. До складу кумулятивного струменя входить до 25% матеріалу облицювання, решта 75% його утворюють товкач, який переміщається за струменем разом із продуктами детонації з відносно невеликою швидкістю (1–2 км/с).
При зустрічі кумулятивного струменя, який рухається з космічною швидкістю, з бронею у результаті гальмування кінетична енергія струменя перетворюється в потенціальну енергію тиску дуже великої сили, яка дорівнює 1–2 млн атмосфер, що і забезпечує пробивання броні.
3. Призначення та коротка характеристика основних робочих рідин, що використовуються при експлуатації ао.
Мастильні матеріали та робочі рідини
Довговічність кожного зразка озброєння та військової техніки, наприклад, танка, гармати, трактора, автомобіля, – залежить від якості мастильних матеріалів та від того, наскільки правильно вони застосовуються. Відомі випадки, коли через низьку якість мастильних матеріалів та невмілого їх застосування відбувались аварії та катастрофи, виходило із ладу обладнання, відмовляли в роботі прилади, скорочувався термін служби вузлів, агрегатів та деталей.
Гелі-ревіталізанти (або відновлювачі) та мастила ХАДО, використовуючи енергію тертя спряжень, утворюють на їх поверхнях захисний шар металокераміки. Причому його формування відбувається більш активно саме в місцях найбільшого зносу, що дозволяє відновлювати початкову геометрію деталей.
При експлуатації артилерійського озброєння застосовуються такі групи експлуатаційних матеріалів:
- мастила;
- масла;
- робочі рідини;
- очисні сполуки;
- матеріали для герметизації та пакування;
- лакофарбові матеріали.
Мастила або пластичні мастила – це мазеподібні мастильні матеріали, що призначені для забезпечення нормальної роботи деталей, вузлів і агрегатів артилерійського озброєння, запобігання їх передчасному спрацюванню та захисту від корозії.
За призначенням пластичні мастила поділяють на чотири групи:
- антифрикційні (робочі);
- консерваційні (захисні);
- ущільнюючі;
- канатні.
Антифрикційні мастила призначені для зменшення тертя та забезпечення нормальної роботи механізмів озброєння та приладів у різних температурних режимах. Одночасно ці мастила є захисними, оскільки вони здатні на відповідний час запобігати корозії. До цієї групи відносяться більшість мастил, наприклад, МЗ, ГОИ-54п, ЦИАТИМ-201, ОКБ-122-7 та інші.
Білет № 5