9.3.2 Планування показників роботи ремонтного цеху

Планові показники роботи ремонтного цеху розробляються відділом головного механіка за участю планово — економічного відділу підприємства.

Основними розділами плану є:

1. Виробнича програма.

2. Чисельність і заробітна плата.

3. План по собівартості виконаних робіт.

Планування виробнича програма ремонтного цеху здійснюється як у номенклатурному вираженні, так і у трудомісткості.

Номенклатурою цеху є: капітальний та середній ремонт устаткування згідно з графіком ПЗР, малий ремонт та технічне обслуговування устаткування (в умовах централізованої системи ремонтного обслуговування), виготовлення запасних частин і вузлів для ремонту, модернізація устаткування, монтаж та демонтаж устаткування, виготовлення нестандартного устаткування, виконання інших робіт і послуг.

Потрібно звернути увагу на те, що при плануванні робіт РЦ доцільно передбачити резерв потужності, що становить 10 — 15% від обсягів ремонтних робіт для непланових (аварійних) ремонтів та інших непередбачених робіт.

Обсяги трудомісткості ремонтних робіт обчислюються як добуток загальної кількості ремонтних одиниць на трудомісткість одиниці ремонтної складності за видами ремонтів. При цьому спираються на річний план — графік ремонтних робіт та норми трудомісткості одиниці ремонтної складності.

Річний обсяг ремонтних робіт по підприємству Т_р визначають за такою формулою:

Т_р= (t₀ . n₀ + t_n .n_n + t_c . n_c + t_k . n_k) / T_ц ∑ R_i . C_i, (9.21)

де, t₀, t_n, t_c, t_k — трудомісткість огляду поточного, середнього і капітального ремонтів одного верстату, нормо-год;

T_ц — тривалість міжремонтного циклу;

R_i — ремонтна складність певної групи устаткування (механічної частини), рем. од;

С_і — кількість одиниць устаткування з однаковою ремонтною складністю, шт.

Річний обсяг ремонтних робіт ремонтного цеху підприємства Т_рц може визначатися ще і укрупненим методом з використанням такої формули:

Т_рц = ∑ (t_мч + t_еч) ∑ R_i . C_i, (9.22)

де t_мч, t_еч — середня трудомісткість ремонту механічної частини та електричної частини у розрахунку на одиницю ремонтної складності устаткування, нормо-год.

Обсяги робіт із модернізації, монтажу та демонтажу, виготовлення нестандартного обладнання, а також послуг стороннім підприємствам визначаються на підставі одноразових кошторисів.

Обсяг виробництва запасних і змінних деталей визначається як добуток кількості запланованих до виготовлення деталей на їх трудомісткість або на планово — розрахункову ціну.

У плані чисельності і заробітної плати визначають окремо чисельність робітників, що зайняті плановими ремонтами, верстатників і слюсарів з ремонту та окремо робітників, праця яких погано піддається нормуванню ( це робітники з технічного обслуговування устаткування, мастильники, чергові слюсарі тощо).

Планування собівартості виробництва РЦ полягає у визначенні загального цехового кошторису витрат, кошторису на виконання капітального, середнього ремонтів та міжремонтне обслуговування, кошторису цехових витрат.