9.4.2. Планування діяльності енергетичних цехів

Планування діяльності енергетичних цехів здійснюється планово — економічним бюро відділу головного енергетика та економістами цехів.

Основними розділами планує:

1. Виробнича програма.

2. Чисельність та заробітна плата.

3. Собівартість виготовлення.

Виробнича програма енергетичних цехів формується як в натуральному, так і вартісному вираженні.

Завдання в натуральних показниках охоплює такі види робіт:

• виробництво і обслуговування електричної енергії; виробництво та розподіл теплової енергії, пари, стисненого повітря та інших видів енергії, забезпечення водою;

• всі види планових ремонтів та міжремонтне обслуговування енергетичного обладнання; виготовлення запасних частин для енергетичного обладнання; монтаж енергетичного устаткування;

• інші види послуг.

Обсяги виробництва цеху у вартісному вираженні визначаються за планово — розрахунковими цінами.

Чисельність робітників, що поділяються на експлуатаційників та ремонтників, визначаються здебільшого за нормами обслуговування.

Для визначення загальної суми витрат енергетичного цеху складають плановий кошторис витрат на виробництво. Собівартість послуг на продукцію енергетичних цехів для внутрішньоцехових потреб визначається за прямими витратами, а для внутрішньозаводських потреб - із урахування і непрямих витрат. До кошторису витрат енергетичних цехів поряд із витратами на власне виробництво вносять витрати на придбання енергії аналогічного виду, а також витрати на її переробку. Витрати на утримання та експлуатацію загальнозаводських мереж включають у собівартість відповідного виду енергії.

Калькуляційними одиницями при визначенні собівартості одиниці продукції енергетичних цехів мажуть бути: для електичної енергії — 1000 кВт — год; тепла та пари — 1Гкал; стисненого повітря — 1000 м3; води — 1000м3.

9.5. Планування роботи транспортного цеху

Транспортний цех підприємства відноситься до обслуговуючих цехів, який здійснює внутрішнє (між цехами та в середині цехів) та зовнішнє обслуговування автомобільним (вантажним і легковим), залізничним, авіаційним та іншими видами транспорту.

Основними завданнями транспортного цеху є :

• забезпечення чіткого та безперебійного функціонування виробничих технологічних процесів;

• своєчасна доставка на підприємства та його підрозділи необхідних матеріальних ресурсів;

• проведення необхідного комплексу робіт з ремонту та обслуговування транспортних засобів;

• оптимальне використання всіх транспортних засобів, що забезпечить підвищення ефективного їх використання.

Для ефективного вирішення названих завдань за транспортним цехом закріплюються такі функції:

1. Організація транспортних перевезень, навантажувально - розвантажувальних робіт.

2. Керівництво експлуатацією транспортними засобами.

3. Організація ремонтного обслуговування транспортних засобів.

4. Звітність про виконані роботи та надані послуги.

5. Аналіз результатів роботи господарства.

Склад і структура транспортного господарства залежить від характеру продукції підприємства, типу та обсягів виробництва. На підприємствах з великими обсягами перевезень вантажів організовуються спеціалізовані цехи залізничного, автомобільного та інших видів транспорту. На середніх і невеликих підприємствах створюється єдиний транспортний цех. Функцію організації та планування роботи транспортного цеху виконує на підприємстві транспортно-технологічний відділ, який очолює начальник відділу.

Планування роботи транспортного цеху полягає в розрахунку таких показників:

1. Вантажообороту, що являє собою загальну кількість вантажу, що переміщається на даному підприємстві за певний проміжок часу (годину, зміну, добу, місяць, квартал, рік). Вантажооборот буває зовнішнім та внутрішнім. Внутрішній вантажооборот — це кількість вантажів, що переміщуються між структурними підрозділами (цехами, дільницями, складами) підприємств за певний період часу;

2. Вантажопотоку, що являє собою обсяг вантажів (т., шт., кг), які перевозять транспортні засоби у певному напрямку на певну відстань за певний проміжок часу. Для розрахунку вантажопотоку складають шахові відомості, в яких по вертикалі вказують цехи — відправники продукції, а по горизонталі — споживачі продукції. Сума всіх вантажопотоків, здійснюваних усіма видами транспорту, становить різний загальний обсяг перевезень вантажів по підприємству;

3. Кількість транспортних засобів по їх видах, як правило, визначається виходячи із обсягу перевезень за добу, добової продуктивності одиниці транспорту, відстані та напрямків перевезень.

Планування роботи транспортного цеху полягає в розробці:

1. Річних (квартальних) планів обсягу перевезення.

2. Планів по праці і заробітній платі.

3. Плану витрат цеху.

Вихідними даними для розробки виробничої програми цеху є :

• за зовнішніми перевезеннями - плани матеріально — технічного забезпечення, комплектування та кооперування, плани реалізації продукції та плани капітального будівництва;

• за внутрішніми перевезеннями — виробнича програма обслуговуючих цехів згідно зі схемою вантажоперевезень. Що діє на підприємстві;

• дані про наявний склад транспортних засобів;

• графіки технічного обслуговування та ремонтів транспортних засобів;

• нормативи трудових і матеріальних витрат на основні види транспортних, навантажувально — розвантажувальних операцій.

План обсягу перевезень складається із обсягів послуг у натуральному та вартісному вираженнях.

До складу номенклатурного плану можуть належати такі види робіт і послуг:

• доставка матеріально — технічних цінностей на підприємство;

• транспортування готової продукції підприємства до місця навантаження або до споживача;

• внутрішньовиробничі вантажопотоки;

• навантажувально — розвантажувальні роботи;

• технічне обслуговування та ремонт транспортних засобів, інші роботи та послуги.

Обсяги навантажувально — розвантажувальних робіт плануються в тоннах із відокремленням затрат часу механізованих робіт у машино — годинах і ручних робіт у нормо — годинах ( людино — годинах).

У вартісному вираженні доцільно планувати обсяги транспортних і планово — ремонтних робіт, застосовуючи у якості цін внутрішні тарифи однієї машино — години.

Для плану по чисельності і заробітній платі планова чисельність робітників транспортного цеху розраховується за видами транспорту та типами транспортних засобів. Чисельність водіїв автомашин, електрокар розраховується на підставі обсягів перевезень у машино — годинах (людино — годинах) роботи водіїв на лінії.

До одержаного фонду часу роботи водіїв потрібно додати час, необхідний для участі їх у технічному обслуговуванні та ремонті машин. Потрібна кількість водіїв за професіями та видами робіт визначається відношенням загального планового фонду часу до планового фонду часу роботи одного робітника.

Для розрахунку чисельності водіїв на зовнішніх перевезеннях Чв можна використовувати наступну формулу:

Чв = Na ( Tн + Tп) / Фр , (9. 29)

де Nа — середньоспискова кількість автомашин, Тн — час знаходження машин в наряді, год; Тп — підготовчий час машини до роботи ( 0,3 год); Фр — річний фонд часу роботи одного робітника в год.

Для розрахунку чисельності кранівників, стропувальників, чергових слюсарів Чк застосовують наступну формулу:

Чк = Nу *Кз / НО, ( 9. 30)

де Nу — кількість одиниць устаткування, що обслуговується кранівниками, стопувальниками, черговими слюсарями; Кз — кількість змін роботи; НО — норма обслуговування робочих місць одним робітником.

Плановий фонд оплати праці визначається виходячи із планової середньомісячної заробітної плати кожної категорії працюючих.

План витрат цеху містить в собі розрахунок річного (квартального) кошторису витрат в цілому по цеху, що складається за економічними елементами та розрахунок собівартості окремих видів робіт та послуг, що дає можливість визначити собівартість, а відповідно і внутрішню ціну 1 тонно — кілометра зовнішніх перевезень, 1 тонни внутрішніх перевезень, 1 машино — години роботи транспорту тощо.

Організація транспортного господарства повинна розглядатися через призму показників економічної ефективності, а саме: якою буде собівартість однієї тонни перевезень вантажів; який обсяг вантажів припадатиме на одного транспортного робітника; якими будуть коефіцієнти використання вантажопідйомності транспортного засобу, використання часу їх роботи тощо.

Для оцінки ефективності використання транспортних засобів можна використовувати і загальноприйняті показники: продуктивність праці, собівартість перевезень та величину транспортних витрат, що припадають на одиницю виконуваних робіт (1 м проходки, 1 т видобутку нафти, 1 грн виконуваних робіт тощо).

Аналіз названих показників дає можливість виявити резерви та накреслити напрямки можливого підвищення рівня організації та ефективності транспортного обслуговування виробництва. Такими резервами можуть бути: скорочення втрат часу при перевезеннях, прискорення технічного та ремонтного обслуговування рухового складу, ліквідація пробігу транспорту без вантажу за рахунок запровадження прогресивних систем перевезень, зниження втрат на транспортне обслуговування, використання прогресивних транспортних засобів та ін.

Основними напрямками удосконалення роботи транспортного господарства є:

1. Механізація і автоматизація транспортних операцій у поєднанні з восокою їх організацією.

2. Запровадження єдиної виробничо-транспортної технології.

3. Спеціалізація засобів міжцехового транспорту по типу перевезених вантажів.

4. Організація контейнерних перевезень.

5. Комп’ютеризація управління транспортним господарством.