- •Вкажіть яким методам соціології о. Конт надавав перевагу і чому?
- •Дайте визначення поняття «особистість». Вкажіть взаємозв’язок цього поняття з поняттями «людина», «індивід», «індивідуальність».
- •Дайте визначення поняття «соціальна роль». Вкажіть характеристики соціальної ролі людини.
- •Дайте визначення поняття «соціальний статус». Вкажіть характеристики соціального статусу людини.
- •Дайте визначення поняття «суспільство». Вкажіть, які ознаки суспільства визначав т. Парсонс.
- •Дайте визначення поняття «суспільство». Вкажіть, які ознаки суспільства визначав е. Шилз.
- •Дайте визначення поняття «суспільство». Вкажіть, які ознаки суспільства визначав р. Марш.
- •Дайте визначення соціального інституту. Вкажіть, які суспільні потреби задовольняють соціальні інститути.
- •Дайте характеристику структури соціології. Які завдання вирішують спеціальні соціологічні теорії?
- •Дайте визначення соціології як науки. Вкажіть її місце у системі суспільних наук.
- •Опишіть структуру соціології. Розкрите сутність конкретних соціологічних досліджень. Структура социологии
- •Опишіть типи особистості. Запропоновані р. Лінтоном, ф. Боасом, а. Кардінером.
- •Порівняйте афективну та традиційну дію за м. Вебером. Наведіть приклади таких дій.
- •Порівняйте базисну і модальну особистість. Вкажіть їх характерні особливості на сучасному етапі розвитку українського суспільства. Відповідь обґрунтуйте.
- •Порівняйте базисну та ідеальну особистість. Вкажіть її характерні особливості на сучасному етапі розвитку українського суспільства. Відповідь обґрунтуйте.
- •Порівняйте базисну та статусну особистість. Вкажіть її характерні особливості на сучасному етапі розвитку українського суспільства. Відповідь обґрунтуйте.
- •Порівняйте види соціального статусу особистості. Наведіть приклади. «Намалюйте» свій статусний портрет. Чи існують у сучасному світі предписані статуси? Відповідь обґрунтуйте.
- •Порівняйте види соціологічного дослідження за глибиною аналізу. В яких випадках вони використовуються?
- •22..Порывняйте види соц.Достлідження за статикою та динамікою
- •Порівняйте види спостереження у залежності від місця проведення і способу організації. В яких ситуаціях необхідно віддавати перевагу цьому методу збору соціологічної інформації?
- •Порівняйте гендерну та сексуальну концепції виникнення суспільства. Яка, на Ваш погляд, є найбільш реалістичною? Обґрунтуйте відповідь.
- •Порівняйте гіпотези виникнення суспільства. Які, на Ваш погляд, є найбільш реалістичною? Обґрунтуйте відповідь.
- •Порівняйте доіндустріальне та індустріальне суспільство. Якому типу, на Ваш погляд, відповідає Україна? Обґрунтуйте відповідь.
- •Порівняйте доіндустріальне та постіндустріальне суспільство. Якому типу, на Ваш погляд, відповідає Україна? Обґрунтуйте відповідь.
- •Порівняйте етапи соціалізації особистості. Які соціальні інститути відповідають за успішну соціалізацію особистості? Наведіть приклади.
- •Порівняйте ідеї філософів про походження суспільства (соціальної якості та суспільного договору). У чому полягає їх принципова відмінність?
- •2. Циклічні (песимістичні) теорії.
- •Порівняйте інструментальну та семантичну концепції виникнення суспільства. Яка, на Ваш погляд, є найбільш реалістичною? Обґрунтуйте відповідь.
- •Порівняйте інформаційну та аграрну фази розвитку суспільств. Наведіть приклади таких суспільств. На якій фазі знаходить, на Ваш погляд, українське суспільство. Відповідь обґрунтуйте.
- •Порівняйте конфліктний та еволюційний підходи до аналізу сутності соціальної стратифікації. З яким підходом Ви погоджуєтесь і чому? Відповідь обґрунтуйте.
- •Порівняйте концепцію м. Вебера про ідеальні типи та символічний інтеракціонізм Дж. Міда. Чи є ці теорії актуальними в наш час? Обґрунтуйте відповідь.
- •Порівняйте метод аналізу документів з опитуванням. В яких ситуаціях необхідно віддавати перевагу цим методам збору соціологічної інформації? Метод аналізу документів
- •Метод опитування
- •Порівняйте метод аналізу документів зі спостереженням. В яких ситуаціях необхідно віддавати перевагу цим методам збору соціологічної інформації?
- •Порівняйте метод анкетування з методом інтерв’ю. В яких ситуаціях необхідно віддавати перевагу цим методам збору соціологічної інформації?
- •Порівняйте метод інтерв’ю з методом соціометрії. В яких ситуаціях необхідно віддавати перевагу цим методам збору соціологічної інформації?
- •Порівняйте метод спостереження з опитуванням. В яких ситуаціях необхідно віддавати перевагу цим методам збору соціологічної інформації?
- •Порівняйте метод спостереження з соціальним експериментом. В яких ситуаціях необхідно віддавати перевагу цим методам збору соціологічної інформації?
- •Порівняйте модальну та ідеальну особистість. Вкажіть її характерні особливості на сучасному етапі розвитку українського суспільства. Відповідь обґрунтуйте.
- •Порівняйте моделі соціалізації. Вкажіть її характерні особливості на сучасному етапі розвитку українського суспільства. Відповідь обґрунтуйте.
- •Порівняйте описову та інформаційну функції соціології як науки. Наведіть приклади реалізації цих функцій.
- •Порівняйте основні види конфліктів. Які види конфліктів спостерігаються в сучасному українському суспільстві? Відповідь обґрунтуйте.
- •Порівняйте основні критерії стратифікації в українському суспільстві та розвинених країнах. Відповідь обґрунтуйте.
- •Порівняйте основні положення теорій обміну та справедливості. Яка теорія, на ваш погляд, є більш адекватною сучасним умовам? Обґрунтуйте відповідь.
- •Порівняйте основні положення теорій символічного інтеракціонізму та соціальної драматургії. Чи є ці теорії актуальними в наш час? Обґрунтуйте відповідь.
- •Порівняйте основні положення теорії народонаселення т. Мальтуса з ідеями г. Спенсера про соціальну еволюцію. Чи актуальні ці ідеї в сучасних умовах? Обґрунтуйте відповідь.
- •Порівняйте основні положення теорії соціального конфлікту р. Дарендорфа з ідеєю к. Маркса про соціальну революцію. Чи є ці теорії актуальними в наш час? Обґрунтуйте відповідь.
- •Порівняйте основні соціальні інститути традиційного та сучасного суспільства. До якого типу, на Ваш погляд, належить українське суспільство. Відповідь обґрунтуйте.
- •Порівняйте основні характеристики масової та елітарної культури. Чи є в Україні елітарна культура. Наведіть приклади таких видів культури в українському суспільстві.
- •Порівняйте підходи до визначення сутності влади. Який підхід, на Ваш погляд, сприяє створенню демократичного суспільства. Відповідь обґрунтуйте. Сутність влади: основні теоретичні підходи
- •Порівняйте погляди е. Дюркгейма та м. Вебера про предмет соціології. З думкою якого вченого Ви погоджуєтесь и чому? Що повинна вивчати сучасна соціологія в першу чергу?
- •Порівняйте поняття «респондент» та «експерт». Чи кожен респондент є експертом? в яких випадках необхідно залучати експертів при проведенні дослідження?
- •Порівняйте поняття «адаптація» та «інтеріоризація». Наведіть приклади цих процесів.
- •Порівняйте поняття «людина», «індивідуальність» та «особистість». Чи кожна людина є індивідуальністю та особистістю? Поясніть відповідь.
- •Порівняйте поняття «соціалізація», «десоціалізація», «ресоціалізація», «асоціалізація». Наведіть приклади цих процесів.
- •Порівняйте поняття «соціальна роль» та «соціальний статус». Наведіть приклади.
- •Порівняйте поняття «соціальна статика» і «соціальна динаміка». Яке поняття найбільш повно характеризує стан суспільства, на Вашу думку? Відповідь обґрунтуйте.
- •Порівняйте поняття «суспільство», «держава» та «країна». Чи вірним є застосування цих понять у синонімічному значенні? Відповідь обґрунтуйте.
- •Порівняйте почтове та експертне опитування. В яких ситуаціях необхідно віддавати перевагу цим методам збору соціологічної інформації?
- •Порівняйте промислову та інформаційну фази розвитку суспільства. Наведіть приклади таких суспільств. На якій фазі знаходить, на Ваш погляд, українське суспільство. Відповідь обґрунтуйте.
- •Порівняйте протосоціологічні ідеї Античності та Просвітництва. У чому полягає їх принципова відмінність?
- •Порівняйте протосоціологічні ідеї Античності та Середньовіччя. У чому полягає їх принципова відмінність?
- •Порівняйте протосоціологічні ідеї Середньовіччя і Просвітництва. У чому полягає їх принципова відмінність?
- •Порівняйте психологічне та екзистенціальне «я». Який вплив на становлення цих граней особистості може здійснювати суспільство? Відповідь обґрунтуйте.
- •Порівняйте різні фази розвитку суспільств. Наведіть приклади таких суспільств. На якій фазі знаходить, на Ваш погляд, українське суспільство. Відповідь обґрунтуйте.
- •Порівняйте рушійні сили суспільного розвитку за г. Спесером і к. Марксом. З думкою якого вченого Ви погоджуєтесь и чому?
- •Порівняйте семантичну та кратичну концепції виникнення суспільства. Яка, на Ваш погляд, є найбільш реалістичною? Обґрунтуйте відповідь.
- •Порівняйте соціально-рольове та психологічне «я». Який вплив на становлення цих граней особистості може здійснювати суспільство? Відповідь обґрунтуйте.
- •Порівняйте соціальну структуру традиційного та сучасного суспільства. До якого типу, на Ваш погляд, належить українське суспільство. Відповідь обґрунтуйте.
- •Порівняйте соціологічні гіпотези виникнення суспільства. Яка, на Ваш погляд, є найбільш реалістичною? Обґрунтуйте відповідь.
- •Порівняйте теорію «Дзеркального я» та теорію наслідування. Яка з них, на Ваш погляд, найбільш адекватно відображає поведінку людини в суспільстві. Наведіть приклади.
- •Порівняйте тестування з іншими методами збору інформації. В яких ситуаціях необхідно віддавати перевагу цьому методу збору соціологічної інформації?
- •Порівняйте типи суспільства, запропоновані г. Спенсером. Який тип суспільства переважає у сучасній Україні? Відповідь обґрунтуйте.
- •Порівняйте фізичне «я» та самовідношення особистості. Який вплив на становлення цих граней особистості може здійснювати суспільство? Відповідь обґрунтуйте.
- •Порівняйте формалізований та неформалізований види аналізу документів. В яких ситуаціях необхідно віддавати перевагу цим методам збору соціологічної інформації?
- •Порівняйте ціннісно-раціональну та традиційну дію за м. Вебером. Наведіть приклади таких дій. Чи зменшується значення традиційних дій з розвитком суспільства.
- •Розкрийте сутність спеціальних соціологічних теорій, визначте їх завдання.
- •Розкрийте сутність структурного функціоналізму т. Парсонса.
- •Розкрийте сутність теоретичної соціології, визначте її основні завдання.
- •Розкрийте сутність теорії народонаселення т. Мальтуса.
- •Розкрийте сутність теорії справедливості р. Хьюсмана.
- •3 Аспекта справедливости:
- •Що таке аналіз документів? Опишіть види аналізу документів.
- •Що таке анкета? Опишіть види питань, які використовуються в анкеті.
- •Що таке соціалізація? Вкажіть основні характеристики етапів процесу соціалізації особистості.
- •Що таке соціалізація? Опишіть процеси, пов’язані з порушенням соціалізації особистості.
- •Що таке соціологічне дослідження? Опишіть етап соціологічного дослідження «Аналіз та інтерпретація отриманих даних».
- •Що таке соціологічне дослідження? Опишіть етап соціологічного дослідження «Розробка методологічного розділу програми».
- •Що таке соціологічне дослідження? Які методи використовуються у процесі соціологічного дослідження?
- •Що таке стратифікація? Опишіть функціональний підхід до аналізу сутності стратифікації.
Порівняйте промислову та інформаційну фази розвитку суспільства. Наведіть приклади таких суспільств. На якій фазі знаходить, на Ваш погляд, українське суспільство. Відповідь обґрунтуйте.
Индустриальное общество – это уровень развития социальной структуры, при котором происходит полный отказ от ручного труда, активно используется массовое автоматизированное производство, все рутинные процессы переходят под управление машин. Одновременно перестраивается общественная структура: разрушается традиционное общество, урбанизация делает перенаселёнными города и опустевшими – деревни. Постиндустриальное общество – это стадия развития социума, на которой происходит отказ от неэффективных и вредных привычек прошлого. В экономике основную массу ВВП создаёт инновационный сектор, производящий высокоинтеллектуальный продукт. Процессы труда и производства полностью автоматизированы, приоритетное внимание уделяется гармоничному развитию, экологии, человеческим ресурсам. В настоящий момент мы находится на уровне индустриального общества со всеми его достоинствами и недостатками. Человечество озабочено сохранением ресурсов лишь в течение 3-4 десятилетий. При постиндустриальном обществе государства и организации будут заниматься сохранением энергии не по приказу, а по зову сердца. Индустриализация создаёт больше проблем, нежели решает. Урбанизация, концентрация опасных производств, загрязнение окружающей среды. Постиндустриальное общество сможет решить все вопросы, которые мы накапливаем сегодня. Это поток сознания, неограниченные идеологическими или политическими рамками. В экономическом смысле данный уровень развития социума характеризуется высокоинтеллектуальным ВВП, идеальной конкуренцией, рациональным использованием природных богатств.
Порівняйте протосоціологічні ідеї Античності та Просвітництва. У чому полягає їх принципова відмінність?
Протосоціологічні погляди античних мислителів
Античний період розвитку протосоціологічних знань охоплює І тис. до н. е. — IV ст. н. е. Найхарактерніші його особливості у політико-соціальних вченнях давніх Єгипту, Дворіччя, Індії, Китаю, Риму, Греції, що відображали основні риси ранніх типів суспільств, які змінили первісний лад. Тоді вже панували патріархальне натуральне господарство, державна форма власності на землю, суспільне землеволодіння, що визначали соціальну структуру системи земельних общин. Тогочасна політична і соціальна думка розвивалася на основі релігійно-міфологічної свідомості, обожнювання влади, будучи прикладною за своєю суттю. Головними для неї були питання політичного управління, функціонування влади та правосуддя. Міфологія як своєрідна форма свідомості є фантастичним відображенням дійсності, реальних подій, втіленим в усну творчість — міф (грец. mythos — сказання, слово). Але вже на цьому етапі нагромаджується знання про суспільне життя, формуються теорії права, моралі, держави, суспільства. Міф є формою суспільної свідомості, яка відображає фантастичні уявлення про природу, особу, суспільство. Явища природи, історичні події зображуються в них у персоніфікованій формі. Найпоширенішими були міфи про виникнення й еволюцію світу, сонця, місяця, зірок (космогонічні), появу людини (антропогонічні). У них багато відомостей щодо тогочасних уявлень суспільного устрою, характеру влади, добра і зла тощо. Міфологічний етап розвитку суспільної свідомості властивий кожному народові, нерідко трансформуючись у релігійні світоглядні системи, релігійний культ, живлячи різні види мистецтв. Найбільшого розквіту набули давньогрецька, давньоримська, а також міфології (сукупність міфів) народів Давніх Сходу, Індії, Китаю. Аналізуючи первісні міфи, соціологи можуть відтворити характер соціальних процесів у первісному суспільстві, особливості його цінностей і норм, соціальної структури тощо. З розвитком суспільства, зменшенням залежності людини від природи відбувається поступовий перехід від міфологічного сприйняття дійсності, реальності подій і явищ до інших форм світосприйняття, помітне місце серед яких займає епос (грец. epos — слово, розповідь, пісня) — оповідь про героїчне минуле, картини життя народу, його ідеали, мораль, прагнення. Побутує в усній та письмовій формі: пісні, думи, билини, поеми, оповіді; крупніші жанри: поеми, повісті, романи-епопеї. З виникненням науки історична пам´ять матеріалізується в письмових джерелах і документах. Створювали їх логографи (грец. logos — слово; grapho — пишу, креслю, малюю), з якими пов´язується перехід від усної оповіді до письмової фіксації подій. Соціальний та історичний прогрес породжує нові форми суспільної думки, нову форму пізнання дійсності — філософію. Міфологія та епос замінюються історичними хроніками. Особливо велике значення для розвитку наукової думки відіграла поява соціальної верстви людей, які професійно займалися інтелектуальною діяльністю. До формування соціальних теорій підступалися у своїй творчості Демокріт, Платон, Арістотель та інші мислителі античності, які намагалися пояснити сутність різноманітних фактів, процесів, явищ суспільного розвитку. Для античної суспільно-політичної думки, на відміну від етичної, характерна відсутність теоретично обґрунтованого розмежування суспільства і держави. Давньогрецький філософ Демокріт (прибл. 460— 370 до н. е.) стверджував, що шляхом забезпечення потреб людей було створене цивілізоване суспільство. Найважливішою умовою життя людей вважав поділ праці, результати якого оцінював з погляду інтересів рабовласницького класу.
Протосоціологічні погляди епохи Просвітництва
У XVIII ст. продовжують побутувати соціально-утопічні погляди на розвиток суспільства, втілюючись у теоріях утопічного соціалізму Жана Мельє (1664— 1729), Мореллі, Леже-Марі Дешан, які своєрідно трактували природне право, заперечували суспільний договір і вважали необхідною народну революцію для зміни існуючого державного устрою. Тоді ж виникли концепції філософії історії, у лоні яких формувалися теорії про державу, право, суспільство, відображався історичний процес через поєднання аналізу суспільних явищ, подій, фактів історії культури та їх філософське узагальнення у працях Франсуа Гізо (1787—1874), Огюста Т´єррі (1795—1856), Луї П´єра (1797—1877), Томаса Джефферсона (1743— 1838), Олександра Гамільтона (1737—1804), Джамбаттіста Віко (1668—1754). Помітними в соціологічній спадщині минулого є і погляди англійського медика, філософа Бернарда Мандевіля (1670—1733). Він вважав, що в суспільне життя людина перейшла зі стадії дикості. Але ця стадія не була гоббсівським «природним станом» війни всіх проти всіх. Навпаки, Мандевіль стверджував, що людина від природи не хижак. Вона боязлива, любить мир і спокій, ніколи не вступала б у конфлікти, якби могла мирно одержувати те, що їй необхідно. У цих якостях людини Мандевіль вбачав запоруку і передумову їх суспільного існування, вважаючи, що грубо помиляються ті, хто способи збагачення, досягнення благополуччя і щастя приватних родин бачив такими ж, як і суспільства в цілому. «...Під суспільством я розумію державу, в якій людина або скорена переважаючою її силою, або виведена зі свого дикого стану шляхом переконання, стала слухняним створінням, яке може знайти мету, працюючи на інших, і де під владою одного керівника держави або якоїсь іншої форми правління кожний член суспільства підкоряється цілому, а всіх їх завдяки хитромудрому керуванню змушують діяти заодно». Щодо форм правління, історично першою, на думку Мандевіля, була монархія, а двома різними протилежними спробами виправити її недосконалості — аристократія і демократія. Подальший розвиток державного управління відбувався завдяки поєднанню цих форм. У соціальній історії людства Мандевіль виділив два типи суспільства. Перший — малочисельні, невеликі землеробські суспільства з натуральним господарством, примітивним ремеслом і нерозвинутою торгівлею. Там не розвивались науки, мистецтво, а бідні, неосвічені люди були майже цілком позбавлені життєвих благ. Вони помірні у своїх потребах, одностайні в поклонінні Богу, в усьому підкоряються урядові і дуже впливовому в справах державного управління духівництву. Другий тип — великі, густонаселені, багаті, могутні суспільства, в яких розвиваються численні ремесла і виробництва, торгівля з іншими країнами, науки і мистецтва, існує регулярна армія і флот. Тут живуть ділові, обізнані люди, власність і права яких гарантується законом; вони за будь-якої форми правління не пасивні виконавці волі влади, а громадяни, які мають власні думки, у тому числі й у питаннях віри. До першого типу Мандевіль відносив, зокрема, феодальне суспільство, а свої уявлення про значення пороків для загального добробуту пов´язував з утворенням та існуванням саме багатих і могутніх держав. Перспективи подальшого суспільного розвитку він убачав у буржуазному способі життя — кращому з усіх існуючих на той час. Водночас тверезо оцінював сучасне йому буржуазне суспільство, не маючи ілюзій щодо можливості його організації як суспільства загальної зайнятості. Мандевіль відстоював право на свободу совісті, принцип відокремлення церкви від держави. Переосмислюючи теорії Гоббса і Локка, дійшов до висновку, що природний стан людини не є антисуспільним, хоча спочатку людина народжується асоціальною. На цій думці наполягав і його сучасник, англійський філософ Антоні Шефтсбері (1671—1713), вважаючи «війну всіх проти всіх» протиприродним станом, оскільки моральні почуття зумовлюють суспільний стан як природний для людини. Тому, на відміну від Мандевіля, він заперечував природну асоціальність людини. Зовсім інакше розумів суспільство агностик суб´єктивно-ідеалістичного складу Дейвід Юм (1711—1776), що жив в Англії в роки великого промислового перевороту. Передусім він заперечує поділ історії людства на періоди природного і суспільного становища людини. У «Трактаті про людську природу» Юм стверджує, що перехід до політичної організації людського суспільства пройшов крізь посередництво інституту родини. До потреби людей «приєднується ще одна потреба, яка по праву може вважатися основним і первинним принципом людського суспільства, оскільки засоби її задоволення наявні і очевидні. Ця потреба —-не що інше, як природний потяг один до одного різних статей, потяг, що з´єднує їх та охороняє зазначений союз до тих пір, поки їх не зв´яжуть нові узи, а саме турбота про їх спільного нащадка. Ця нова турбота стає також принципом зв´язку між батьками і нащадками і сприяє утворенню численнішого суспільства; влада в ньому належить батькам у силу володіння ними більш високим ступенем сили і мудрості, але в той же час авторитет зменшується внаслідок тієї природної прихильності, яку вони відчувають до своїх дітей. Через якийсь час звичка і звичай впливають на ніжні душі дітей і пробуджують у них свідомість тих переваг, що вони можуть одержати від суспільства; поступово та сама звичка пристосовує їх до останнього, згладжуючи шорсткості і норовистість, що заважають їх об´єднанню». Так, на думку Юма, вже в устрої життя нерозвинутих племен з´явилися елементи суспільного стану у вигляді родини
