Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
valeologiya.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1 Мб
Скачать
☆

53 Оцінка функцій дихальної системи

54 Оцінка функціонального стану нервової системи

55 Патологічний процес, патологічний стан та патогенез. Патогенез (від грец. páthos — страждання, хвороба і génesis — походження, виникнення) — механізми виникнення і розвитку хвороби і окремих її проявів на різних рівнях організму — від молекулярних порушень до змін в органах і системах; розділ патології, що трактує питання патогенезу. У той час як етіологія трактує питання, що стосуються причин і умов виникнення хвороби, патогенез включає в себе все, що відбувається після дії причини. Іноді причина, здійснивши акт агресії, зникає (травма, опік, радіація). Тоді чітко видно відмінність між етіологією і патогенезом в тимчасовому аспекті: спочатку етіологія, потім патогенез, спочатку "чому", а потім "як, яким чином". Найчастіше причина продовжує свою дію в процесі розвитку хвороби. Така картина особливо характерна для інфекційних захворювань. При більшості хвороб існує багато механізмів патогенезу. Наприклад, деякі види раку виникають через послаблення імунної системи (пухлини шкіри і лімфоми після трансплантації — яка вимагає імуносупресії). При багатьох хворобах також часто неспецифічні реакції, тобто незалежні від природи хвороби. Відносно постійні неспецифічні реакції (підвищення температури тіла, посилення утворення гормонів кори надниркових залоз та ін.) сформувалися в процесі еволюції у відповідь на дію різних шкідливих чинників. Патологі́чний стан  — це сукупність патологічних змін в організмі, які виникають внаслідок розвитку патологічного процесу. У вузькому розумінні слова  — це стійке відхилення від норми, яке має біологічно негативне значення для організму (стан після ампутації кінцівок, рубець, втрата зубів тощо). Патологічний процес і патологічний стан пов'язані між собою. Можливі наступні варіанти взаємозв'язку цих двох категорій:

  1. Патологічний процес без патологічного стану. На початкових етапах дії патогенного фактора патологічний процес може розвиватися, але завдяки захисним компенсаторним реакціям відхилень від норми ще немає.

  2. Патологічний процес проявляється патологічними станами. Це найпоширеніший варіант зв'язку.

  3. Патологічний стан без патологічного процесу. Патологічний процес уже завершився, а патологічний стан залишається надовго.

Патологічний процес - це послідовність закономірно виникаючих в організмі реакцій у відповідь на ушкоджуючий вплив патогенного фактора. Патологічний процес поєднує у собі:

  • а) процеси руйнування (ушкодження);

  • б) захисні компенсаторні реакції, які виникають під дією

патогенного фактора на різних рівнях організації організму. Патологічний процес і хвороба не тотожні поняття, оскільки, патологічний процес розвивається на різних рівнях організації організму:

  • а) молекулярному;

  • б) клітинному;

  • в) тканинному;

  • г) органному;

  • д) системному.

Хвороба ж - це стан всього організму. Якщо патологічний процес досягає рівня організму в цілому, тобто порушує його життєдіяльність, то він перетворюється в хворобу. Тому патологічний процес – це ще не обов’язково хвороба, однак не може бути хвороби без патологічного процесу. Розрізняють типові патологічні процеси - це процеси, які розвиваються за однаковими законами, незалежно від причини, локалізації, видових і індивідуальних особливостей організму:

  • а) запалення;

  • б) гарячка;

  • в) пухлинний процес;

  • г) місцеві розлади кровообігу;

  • д) гіпоксія;

  • е) голодування.

56 Поділ хвороб за характером. Періоди перебігу хвороб. Причинами хвороби стають патологічні процеси, викликані патогенним(и) факторами таких груп:

  • фізичними факторами (температура, оптичне та іонізуюче випромінювання, механічні фактори — тиск, вібрація, механічні пошкодження тощо)

  • хімічними факторами (неорганічними та органічними речовинами тощо);

  • біологічними факторами (вірусами, мікроорганізмами, паразитичними червами, комахами та продуктами їх життєдіяльності (токсинами) тощо);

  • Психо-соціальними фактори (стрес, психогенна травма тощо).

Класифікація хвороб людини проводиться за такими критеріями:

  • за характером перебігу (гострі та хронічні захворювання);

  • за рівнем, на якому в організмі виявляються специфічні патологічні зміни при хворобі (молекулярні, хромосомні, клітинні і тканинні, органні, захворювання всього організму);

  • за етіологічним фактором (хвороби, викликані механічними, фізичними, хімічними, біологічними або психогенними факторами);

  • за способом їхнього лікування (терапевтичні, хірургічні та інші);

  • за віковими або статевими відмінностями (гінекологічні, дитячі) тощо.

Найбільш прийнятим вважається нозологічний принцип, тобто така класифікація хвороб, в основу якої покладено угруповання хвороб за родинними ознаками. Необхідно зазначити, що жодна з існуючих класифікацій не є повністю задовільною. Так, при класифікації за нозологічним принципом пневмонію, наприклад, можна віднести до захворювань органів дихання, до інфекційних хвороб і до алергічних станів. Створення сучасної класифікації хвороб представляє найважливішу задачу теоретичної та практичної медицини.

57 Поняття здоров’я та хвороби Хвороба, або Захворювання — патологічний процес, який проявляється порушеннями морфології (анатомічної, гістологічної будови), обміну речовин чи / та функціонуванням організму (його частин) у людини / тварини. Важливою передумовою профілактики хвороб є здоровий спосіб життя — правильне харчування, мінімальне вживання алкоголю, дотримання правил і норм гігієни, наявність нешкідливих умов на роботі й удома, заняття спортом заради зміцнення здоров'я.

58 Поняття про асиміляцію та дисиміляцію. Асиміляція, або анаболізм (біол.), властивий всьому живому процес, одна із сторін обміну речовин, А. — утворення складних речовин, складових організм, з простіших (кінець кінцем — з елементів зовнішнього середовища). А. — одна з характернейших властивостей живого. Процес А. забезпечує зростання, розвиток, оновлення організму і накопичення запасів, використовуваних як джерело енергії. Організми з точки зору термодинаміки є відкритими системами, тобто можуть існувати лише при безперервному припливі енергії ззовні. Первинним джерелом енергії для всієї живої природи є сонячне випромінювання. Все різноманіття організмів, що мешкають на Землі, можна розділити на дві основні групи, що відрізняються використанням різних джерел енергії, — автотрофні організми і гетеротрофні організми . Лише перші — це перш за все зелені рослини — здатні безпосередньо використовувати променисту енергію Сонця в процесі фотосинтезу, створюючи органічні сполуки (вуглеводи, амінокислоти, білки і ін.) з неорганічних. Останні живі організми (за винятком деяких мікроорганізмів, здатних добувати енергію за рахунок хімічних реакцій, див.(дивися) Хемосинтез ) асимілюють вже готові органічні речовини, використовуючи їх як джерело енергії або пластичного матеріалу для побудови свого тіла. Так, при А. білків їжі гетеротрофами (до яких відносяться тварини) відбувається спочатку розпад білків до амінокислот, тобто втрата ними біологічній індивідуальності, а потім — знову синтез білків, властивих лише даному організму. У живих організмах безперервно відбувається процес оновлення його складових частин завдяки руйнуванню ( дисиміляція ) і творенню органічних речовин, тобто А. Так, наприклад, повне оновлення білків тіла дорослої людини відбувається приблизно за 2 1 / 2 роки. Інтенсивність А. і її співвідношення із зворотним процесом — дисиміляцією, або катаболізмом, — значно варіюють як в різних організмів, так і протягом життя однієї особини. Найінтенсивніше А. відбувається в періоди зростання: у тварин — у молодому віці, в рослин — протягом вегетаційного періоду. Дисиміляція (від латів.(латинський) dissimilis — несхожий) в біології, протилежна асиміляція сторона обміну речовин, що полягає в руйнуванні органічних сполук з перетворенням білків, нуклеїнових кислот, жирів, вуглеводів (у тому числі введених в організм з їжею) в прості речовини. Ряд процесів Д. — дихання, бродіння і гліколіз — займає центральне місце в обміні речовин. В результаті цих процесів відбувається звільнення енергії, увязненій в молекулах складних органічних сполук, яка частково трансформується в енергію аденозінфосфорних кислот (переважно АТФ). Основні кінцеві продукти Д. у всіх організмах — вода, вуглекислий газ і аміак. У тварин ці продукти у міру накопичення виділяються назовні. У рослинних організмах Co 2 частково, а Nh 3 повністю використовуються для біосинтезу органічних речовин, будучи, т. о., вихідним матеріалом для асиміляції.

59 Поняття про біоритми та десинхроноз Самопочуття людини багато в чому залежить від того, наскільки режим праці і відпочинку відповідає його індивідуальним біоритмам. Біоритмами називаються ритми фізіологічних процесів, властиві усім живим організмам. Їхній характер завжди індивідуальний. У залежності від характеру біоритмів людей можна розділити на п'ять біоритмічних типів, чи хронотипів. Це "сови", що пізно лягають спати, найбільш активні в другій половині дня чи ввечері і вночі; "жайворонки" - рано встають, найбільш активні ранком; слабко виражений ранковий тип; "голуби", однаково активні в різний час доби, і слабко виражений вечірній тип. Розрізняють добові, сезонні, місячні, річні, багаторічні біоритми. Яке значення мають біоритми для організму? Без біоритмів неможливо нормальна взаємодія систем організму. Тому по них можна судити про загальний стан організму. Якщо біоритм порушується, виходить, починається патологія. Велике значення мають сезонні біоритми. Вони визначають залежність захворюваності від часу року. Багато хто з нас, напевно, зауважували, що восени й особливо навесні більш частими стають загострення виразки шлунка, алергії і ревматизму. Режим праці і відпочинку повинні відповідати хронотипу. "Жайворонкам" не рекомендується працювати у вечірню зміну чи по ночах, тому що може порушитися синхронність дії біоритмів організму. Результат - різке погіршення стану здоров'я. Збій біоритмів може відбутися і коли людина різко змінює режим праці і відпочинку. Наприклад, при переході на позмінну роботу чи роботу повну цілодобову. Окреме питання - робота в незвичних кліматичних умовах. У пошуках роботи вас може занести в іншу кліматичну зону - можливо, навіть у Заполяр'я чи тропіки. Не можна недооцінювати шкоду від настільки необачних змін. Адже організму доводиться пристосовуватися до незвичного атмосферного тиску, вологості, температури і - саме головне - годинному поясу. Ось тут і підстерігають збої біоритмів. Яка конкретна шкода приносить порушення синхронності біоритмів? Насамперед, різко погіршується самопочуття і слабшає імунітет. Дуже часто в людей, що відносяться до ранкових типів, але працюють вночі чи протягом доби, порушується діяльність серцево-судинної системи і терморегуляція. Вони постійно почувають втому, слабість, легкозбуджувані, їх організм не відновлюється під час відпочинку. Крім того, вони частіше, ніж інші, стають "жертвами" загострень хронічних хвороб і простудних захворювань - ОРЗ, грипу, бронхіту. Вчені називають це явище "станом біологічного нездоров'я". При акліматизації до нових, незвичних екстремальних чи кліматичних умов відбуваються зміни в діяльності серцево-судинної, дихальної, травний систем, терморегуляції. Деякі люди неадекватно сприймають зовнішні явища. Такого ж порушення виникають на початку після переходу на вечірню, нічну, добову і трьохзмінну роботу. Вплив Місяця на добові біоритми. Як показали спостереження, періодичні процеси в Природі й організмі людини дуже сильно зв'язані згодом звертання Місяця навколо Землі. І в цьому немає нічого дивного. Місяць протягом 29,5 діб робить один оборот біля загального центра ваги (барицентра) Землі і Місяця, що знаходиться усередині Землі ближче до її поверхні. Хоча маса Місяця в 27 мільйонів разів менше маси Сонця, зате вона в 374 рази ближче до Землі і впливає на неї сильніше Сонця. З чого складається вплив Місяця на Землю, а звідси на життєдіяльність організмів, що населяють її? ПЕРШИЙ ЕФЕКТ впливу Місяця на Землю - гравітаційний. Місяць робить повний оберт навколо Землі за 24 години 50 хвилин. Під дією притягання Місяця тверда поверхня Землі деформується, розтягується в напрямку до Місяця на величину близько 50 сантиметрів у вертикальному напрямку і близько 5 сантиметрів у горизонтальному. Природно, ще сильніше цей вплив позначається на водяній оболонці Землі, викликаючи припливи і відливи. У результаті цього протягом доби через рівні проміжки часу спостерігаються дві повні і дві малі хвилі, приблизно рівні по висоті, а також одна повна й одна мала хвиля, якщо не вважати змішаних. Таким чином, явище припливів і відливів виражається в тім, що в берегових зонах океану вода через кожні 12 годин 25 хвилин починає прибувати, утворити приливну хвилю. Це обурює гравітаційний вплив, природно, позначається на поводженні атмосфери, що, у свою чергу, впливає на багато метеорологічних явищ. Припливно-відпливні вплив гравітаційного поля Місяця випробують і рідинні середовища нашого організму. Це особливо позначається на розподілі крові в організмі людини. Древня китайська медицина говорить, що 12 органів, зв'язаних з відповідними енергетичними каналами, раз у добу випробують двогодинну приливну хвилю активності, коли стукає пульс цього органу, і протилежну - відливну хвилю, коли орган мінімально зрошується кров'ю. Десинхроноз (англ. jet lag) — стан людини, що виникає в результаті пересікання декількох часових поясів на реактивному літаку і, таким чином, утворення десинхронізації біологічних ритмів. Десинхроноз також може виникати в результаті праці у різні зміни та переходу на літній або зимовий час. Після перетину декількох часових поясів порушується синхронізація фізіологічного годинника з часом на місті призначення. При цьому довжина подорожі не має значення — важлива лише кількість перетнутих часових поясів. Стан десинхрозу може тривати декілька днів. Вважається, що відновлення зі швидкістю 1 день на один часовий пояс на схід та 1 день на 1.5 часових пояси на захід є прийнятним. Опис стану: Хоча десинхроноз не є хворобою, він таки викликає в людини певний хворобливий стан. Одне дослідження показало, що пасажири, котрі перелітали відстань між Лондоном та Сан-Франциско, перетинаючи вісім-девять часових поясів, «виявляли до певної міри розсіяність, неспроможність ухвалювати рішення та в двічі більшу ймовірність вдаватись до помилок. У них також зменшувалась здатність зосереджуватись та погіршувалась пам'ять». Для виходу з такого стану потрібно близько семи-десяти днів Слід

  • Політ на захід: Намагайтесь взяти квиток на рейс, що відправляється в другій половині дня, щоб прибути до місця призначення в час, коли ви нормально повинні йти спати.

  • Політ на схід: Лягайте спати значно швидше за день перед відльотом. Вибирайте той рейс літака, яким ви би прибули у вечірній час.

  • Якщо політ нічний, то намагайтесь наступний день залишатись бадьорим і піти спати раніше ввечері.

  • Якщо ви перетинаєте більше, ніж шість часових поясів, то, якщо це можливо, заплануйте пересадку на півшляху.

  • Після прибуття позаймайтесь помірними фізичними вправами, ходою, бігом підтюпцем чи плаванням, і не наїдайтесь надвечір.

  • Якщо ви вживаєте ліки: Перед подорожжю порадьтеся з лікарем стосовно графіку прийняття ліків в новому часовому поясі. Особливу увагу цьому слід приділити діабетикам на інсуліні.

  • Не наїдайтесь, починаючи за декілька днів перед подорожжю і під час неї, а також утримуйтесь від важкої їжі декілька днів після прибуття.

Не слід

  • Не вживайте міцних алкогольних напоїв, а також снодійного одразу перед польотом, під час нього і невдовзі після нього.

  • Не паліть! Паління позбавляє організм кисню, який дуже потрібен під час польоту на великій висоті.

  • Якщо це можливо, не майте бізнесових справ чи конференції в день прибуття

60 Поняття про некроз та інфаркт Некро́з, змертві́ння, (від грец. Νεκρός — смерть) — це патологічний стан при якому відбувається денатурація внутрішньоклітинних протеїнів та ферементативне перетравлення змертвілих клітин. Некротичні клітини втрачають здатність підтримувати цілісність мембрани, внаслідок чого копмоненти клітин виходять за її межі, що викликає запалення оточуючих некроз тканин. Ферменти, що викликають перетравлення некротичних клітин надходять з їх лізосом, а також з лейкоцитів, що завжди супроводжуть запалену реакцію.. Див. 26 питання

61 Поняття про пухлини та їх види. Див. 43 питання

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]