В имоги до оформлення титульної сторінки

Міністерство освіти і науки україни

1 інтервал (роз. шр. 16)

СхідноєвропейСький національний університет імені лесі українки

2 інтервали (роз. шр. 16)

Кафедра філології та методики початкової освіти

5 інтервалів (роз. шр. 14 на правах рукопису

Довгун Олена Миколаївна

2 інтервали (роз. шр. 20)

Специфіка виховання мовленнєвого етикету в дітей молодшого шкільного віку

2 інтервали (роз. шр. 24)

Спеціальність:8.0000 «Початкова освіта»

Робота на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «Магістр»

Науковий керівник

Фенко

Марія Ярославівна

кандидат філол. наук, доцент

рекомендовано до захисту

Протокол №

Засідання кафедри філології та методики

початкової освіти

від _________2013 р.

завідувач кафедри

доц. Данидюк О. К.

чаткової освіти

Фенко Марія Ярославівна

7 інтервалів (роз. шр. 14)

ЛУЦЬК 2011

1, 2, 8 – Times New Roman, розмір шрифту 16, великі літери, розміщений по центру

3 – Times New Roman, розмір шрифту 14, жирний, прописна перша літера, розміщений по центру

4 – Times New Roman, розмір шрифту 18, жирний, усі літери прописні, розміщений по центру

5 – Times New Roman, розмір шрифту 24, жирний, усі літери прописні, розміщений по центру

6, 7 – Times New Roman, розмір шрифту 14, вирівняний по лівому краю, абзацний відступ 9-10 см, без перенесень у словах

Г

Зразок оформлення змісту дипломної (магістерської) роботи

ЗМІСТ

ВСТУП ………………………………………………………………………………3

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВИХОВАННЯ МОВЛЕННЄВОГО ЕТИКЕТУ В ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ ………………………7

1.1. Сутність поняття “мовленнєвий етикет дітей молодшого

шкільного віку” ………………………………………………………………7

1.2. Сім’я як чинник виховання мовленнєвого етикету в молодших школярів ……………………………………………………………………..30

1.3. Сучасна практика виховання мовленнєвого етикету дітей

у школі ………………………………………………………………………43

РОЗДІЛ ІІ. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ВИВЧЕННЯ ПРАКТИКИ

ВИХОВАННЯ МОВЛЕННЄВОГО ЕТИКЕТУ В ДІТЕЙ МОЛОДШОГО

ШКІЛЬНОГО ВІКУ ……………………………………………………………….53

2.1. Констатувальний етап експерименту: завдання та методика ………53

2.2. Діагностика рівнів вихованості мовленнєвого етикету в дітей молодшого шкільного віку …………………………………………………62

2.3. Педагогічні умови оптимізації процесу виховання мовленнєвого етикету в учнів початкових класів у сім’ї та школі …………………........74

2.4. Специфіка проведення формувального етапу експерименту ……….87

2.5. Аналіз результатів експериментально-дослідної роботи ……………96

ВИСНОВКИ ……………………………………………………………………... 106

Список використаних джерел ………………………………………..109

ДОДАТКИ ………………………………………………………………………. 119

Додаток Д

Зразок оформлення вступу дипломної (магістерської) роботи вступ

Актуальність теми. Сучасний демократичний розвиток соціокультурних відносин України з іншими країнами та народами Європи зумовлює зростання національної самосвідомості, підвищення вимог до культури людських взаємостосунків, пробуджує громадський інтерес до нормативних статусів культури поведінки й спілкування і відповідно актуалізує проблему виховання мовленнєвого етикету в підростаючого покоління.

Мовленнєвий етикет є одним із усталених засобів організації продуктивного міжособистісного спілкування. Протягом історичного розвитку соціуму він видозмінювався, наповнювався новим змістом, але не зникав, виконуючи і на суспільному, і на індивідуальному рівні гуманістичну функцію регуляції комунікативних процесів.

Потреба у збереженні, використанні, модифікації та передачі атрибутів мовленнєвого етикету зумовлена насамперед соціально-психологічною сутністю людського спілкування, де вимога до поваги гідності людини поєднана з формою її вираження. Мовленнєвий етикет не тільки сприяє адекватному прояву моральних почуттів людини, а й спонукає до моральної рефлексії, забезпечує психологічний комфорт спілкування, викликає відповідну ввічливість у співрозмовника. Натомість ігнорування, формальне ставлення до мовленнєвого етикету знижує загальний культурний рівень людини, дегуманізує людські взаємини.

Попри шаблонність етикетних засобів спілкування та ритуальний характер їх ужитку, мовленнєвий етикет має важливе значення для життєдіяльності суспільства і функціонування мови. Саме в ньому найпомітніше виявляємо стан мовленнєвої культури, моральні цінності, етичні орієнтації, цивілізованість суспільства.

Проблема виховання мовленнєвого етикету в дітей завжди перебувала в полі зору представників української етнопедагогіки, а з розвитком педагогічної науки, реформуванням шкільної мовної освіти знайшла відображення у працях вітчизняних педагогів, психологів і мовознавців. Педагогічні основи виховання в молодших школярів мовленнєвого етикету та навчання його основних норм і правил сформульовано у працях Г. Андрієвської, М. Вашуленка, Є. Івашиної, В. Сухомлинського; психологічні засади формування в дітей морально-етичних цінностей у процесі міжособистісної комунікації розкрито у дослідженнях І. Беха, М. Боришевського, Х. Василькевич; аспекти виховання в дітей мовленнєвого етикету як складової культури спілкування і, зокрема, культури поведінки в умовах сім’ї розглянули О. Бобир, С. Богдан, Г. Бреслав, Н. Бугай, Л. Каплан, А. Макаренко, О. Савченко, І. Синиця, Л. Уманська; мовознавчі розвідки з питань дослідження мовленнєвого етикету спілкування здійснили Н. Бабич, Ф. Бацевич, А. Коваль, Л. Мацько, Н. Плющ, В. Скуратівський, М. Стельмахович та ін.

Незважаючи на багатоаспектність педагогічних і методичних напрацювань із зазначеної проблеми, слід зауважити, що залишаються недостатньо вивченими питання щодо особливостей і основних напрямів діяльності сім’ї у вихованні мовленнєвого етикету в дітей молодшого шкільного віку як найважливішої комунікативної складової; не розроблено технологій, спрямованих на педагогічну підтримку батьків у вихованні в їхніх дітей досліджуваного явища.

Соціально-педагогічна значущість проблеми, її недостатня теоретична розробленість, наявність певної суперечності між потребами формування дитячої особистості, здатної спілкуватися відповідно до норм і правил мовленнєвого етикету, і невизначеністю форм, методів і прийомів, засобів діяльнісного впливу батьків і вчителів на вихованість дітей зумовили вибір теми дипломної роботи: “Специфіка виховання мовленнєвого етикету в дітей молодшого шкільного віку”.

Мета дослідження полягає у визначенні, науковому обґрунтуванні й експериментальній перевірці ефективності педагогічних умов оптимізації процесу виховання мовленнєвого етикету в дітей молодшого шкільного віку.

Реалізація поставленої мети потребує розв’язання таких основних завдань:

1. Дослідити стан розробленості проблеми дослідження в педагогічній теорії та практиці, визначити сутність поняття “мовленнєвий етикет дітей молодшого шкільного віку”.

2. Здійснити аналіз сучасної практики виховання мовленнєвого етикету в дітей молодшого шкільного.

3. Визначити й охарактеризувати компоненти, критерії, показники та виявити рівні вихованості мовленнєвого етикету в учнів початкових класів.

4. Виявити, обґрунтувати й експериментально перевірити педагогічні умови оптимізації процесу виховання мовленнєвого етикету в молодших школярів.

5. Розробити модель оптимізації процесу виховання мовленнєвого етикету в дітей молодшого шкільного віку; експериментально перевірити її ефективність і впровадити у практику початкової освіти.

Об’єкт дослідження – процес виховання мовленнєвого етикету в дітей молодшого шкільного віку.

Предмет дослідження – педагогічні умови оптимізації процесу виховання мовленнєвого етикету в молодших школярів.

Досягненню мети та вирішенню поставлених завдань сприяли такі загальнонаукові методи дослідження: теоретичні: аналіз психолого-педагогічної, лінгвістичної, філософської літератури, програм і підручників, який дав можливість осмислити, систематизувати й узагальнити передовий педагогічний досвід; емпіричні: діагностичні (анкети, бесіди, психолого-педагогічні тести, завдання, тренінги, створення і розв’язання проблемних ситуацій); обсерваційні (пряме й опосередковане спостереження); прогностичні (експертні оцінки); експериментальні (педагогічний експеримент: констатувальний етап, формувальний етап, контрольні зрізи); статистичні: кількісна і якісна обробка результатів експериментальної роботи для отримання результатів щодо ефективності впроваджених методичних розробок.

Експериментальною базою дослідження було обрано ЗОШ І–ІІ ступенів с. Смолява Горохівського району Волинської області. Для дослідно-експериментальної роботи були задіяні учні початкових класів, батьки та вчителі.

Наукова новизна дослідження полягає у тому, що в ньому вперше визначено та теоретично обґрунтовано педагогічні умови оптимізації процесу виховання мовленнєвого етикету в дітей молодшого шкільного віку (формування системи знань учнів 1–4-х класів про мовленнєвий етикет, перетворення загальноприйнятих морально-етичних норм і правил мовленнєвого етикету в особистісні морально-етичні потреби; підвищення педагогічної грамотності батьків із досліджуваної проблеми; надання практичної значущості проблемі виховання мовленнєвого етикету в молодших школярів у системі навчально-виховної й просвітницької діяльності школи); визначено сутність поняття “мовленнєвий етикет дітей молодшого шкільного віку”; схарактеризовано компоненти, показники та критерії його вихованості.

Практичне значення дослідження полягає в розробці та впровадженні в педагогічну практику початкової школи експериментально перевіреної модульної технології підвищення педагогічної грамотності батьків із виховання мовленнєвого етикету в дітей молодшого шкільного віку та програми з оптимізації виховання мовленнєвого етикету в молодших школярів у позаурочній виховній роботі. Результати експериментально-дослідної роботи можуть бути використані в подальшій науковій розробці аналогічних проблем; у вищих педагогічних навчальних закладах із підготовки майбутніх учителів; у розробці програм освітніх курсів для батьків.

Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні положення та практичні результати дипломної роботи обговорені на засіданні кафедри філології та методики початкової освіти педагогічного інституту Волинського національного університету імені Лесі Українки й апробовані на щорічній науково-звітній конференції, присвяченій Дням науки у Волинському національному університеті імені Лесі Українки

Структура й обсяг роботи. Дипломна робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел (120 позицій) та додатків. Загальний обсяг дослідження становить 143 сторінки.

Додаток Ж