3.Охарактеризувати стан міжнаціональних відносин в Україні період незалежності.

Україна характеризується порівняно стабільною ситуацією в міжнаціональних відносинах. Це зумовлено насамперед тим, що відродження державності України було сприйняте представниками всіх націй і народностей, які проживають на її території, позитивно. Українська держава Fie лише декларує, а й послідовно здійснює політичний курс, який утверджує рівність перед законом усіх громадян, незалежно від їхнього етнічного походження.

Сприятливі умови для культурного й духовного розвитку представників усіх націй етнічних меншин України забезпечують також Закони України «Про освіту», «Про мови в Україні», «Основи законодавства України про культуру». Вони дають можливість меншинам, які проживають компактно в кордонах певних адміністративно-територіальних одиниць, використовувати, разом із державною, мови національних меншин, вільно сповідувати свою релігію, використовувати національну символіку, відзначати національні свята. В Україні працюють заклади народної освіти з навчанням національними мовами.

В№6

1.в чому суть українізації які її наслідки в україні?

2.охарактеризувати значення ХХ з’їзд КПРС для радянського суспільства

3.проаналізувати демографічне становище україни в 1960-1980

В№7

1.Розкрити зміст та історичне значення 4 універсалу центральної ради

2.визначити у чому полягає історичне значення прийняття верховноб радою декларації продержавний суверенітет україни та акт проголошення незалежності україни

3.розкрити зміст поннять українізація,канібалізм.

В№12

1.Дати оцінку діяльності ОУН-УПА під час Великої Вітчизняної Війни

Становище в західних областях України. ОУН-УПА на завершальному етапі війни

У 1944 р., з наближенням радянських військ до Східної Галичини, УПА практично припинила воєнні дії проти німців. Між ними розпочалися переговори, які завершились компромісом. В обмін на розвіддані абвер зобов'язався постачати УПА зброєю, боєприпасами, оскільки ОУН-УПА готувалась до тривалої боротьби за визволення України від радянської влади.

У Західній Україні зі вступом радянських військ у 1944 р. одразу ж, рішуче і безкомпромісно, на відміну від досить обережної політики, яку більшовики проводили 1939 р., почала насаджуватись нова влада.

Були мобілізовані і відправлені па фронт чоловіки віком від 18 до 50 років. Почались репресії проти греко-католицької церкви. Під домашній арешт було посаджено митрополита А.Шептицького, через кілька місяців він помер. Його наступника Й.Сліпого було заслано до Сибіру.

Проводилася мобілізація молоді на шахти Донбасу, що викликало обурення місцевого населення. УПА організувала низку акцій, щоб запобігти мобілізації. Вони, в першу чергу, були спрямовані проти працівників НКВС, членів Комуністичної партії та тих, хто співпрацював з радянською владою.

Дії ОУН-УПА в цей період проходили під гаслом, яке проголосив Роман Шухевич (очолив рух ОУН-УПА з осені 1943 р.): «Домагатися, щоб ні одне село не визнало радянської влади. ОУН мав діяти так, щоб усі, хто визнав радянську владу, були знищені. І не залякувати, а фізично знищувати. Не потрібно боятись, що люди проклянуть нас за жорстокість. Хай із 40 мільйонів українського населення залишиться половина – нічого страшного в ньому немає».

Тільки на Львівщині протягом 1945 р. було вбито близько 5 тис. енкаведистів, бійців винищувальних частин, партійних, радянських і комсомольських працівників, а також голів сільрад, колгоспів, учителів.

Органи НКВС-НКДБ також проводили на землях Західної України масовий терор. За 1941-1945 рр. військами та радянськими каральними органами було здійснено близько 40 тис. операцій, у ході яких було вбито 103 тис. і затримано 125 тис. повстанців.

У свою чергу повстанці здійснили 6 тис. операцій, 14,5 тис. диверсій і терористичних актів, від яких загинуло не менше 30 тис. чоловік. 24 квітня 1944 р. в районі села Гурби на Рівненщині сталася велика битва, в якій з радянського боку брало участь близько 30 тис. чоловік, а з боку УПА – до 5 тис.

У бою було знищено близько 2 тис. повстанців, 1,5 тис. потрапили в полон. Для боротьби з повстанцями, крім частин НКВС. були залучені війська Львівського військового округу.

Таким чином, після визволення від німецько-фашистських загарбників Україна пережила ще одну трагедію громадянську війну.