2.3. Методичні прийоми

При навчанні дітей рухам використовуються різні прийоми наочності. Зорова наочність полягає в правильної, чіткої, красивою демонстрації - показі вихователем зразка руху або його окремих рухових елементів; в імітації, наслідуванні образам навколишнього життя; у використанні зорових орієнтирів при подоланні простору; використанні наочних посібників - кіно, фотографій, картин і т. п. Тактильно-м'язова наочність використовується шляхом включення фізкультурних посібників в рухову діяльність дітей. Наприклад, в цілях вироблення навички бігу з високим підйомом коліна застосовуються поставлені в ряд ворітця-дуги. Піднімання ніг під час бігу через ці дуги сприяє набуттю дитиною навику високого підйому коліна. Крім того, предмети дають можливість дитині відчути і усвідомити зроблену ним помилку. Збереження у свідомості завдання вихователя «не зачепити ворітця зв'язується з шкірно-м'язовим відчуттям при здійсненні помилки, і дитина сама визначає неправильність свого руху. Основою цього самоконтролю є взаємопов'язана діяльність першої та другої сигнальних систем. Тактильно-м'язова наочність виражається також в безпосередньої допомоги вихователя, уточнюючого положення окремих частин тіла дитини, в цілях виникнення правильних м'язово-рухових відчуттів (наприклад, випрямлення постави шляхом дотику руки, що викликає відчуття правильного м'язового тонусу). Однак така допомога вихователя повинна бути короткочасною, щоб вона не набула сигнальне значення в системі постійних подразників, сприяють виробленню даного динамічного стереотипу. Надалі навик закріплюється за допомогою словесних вказівок. Слухова наочність являє собою звукову регуляцію рухів. Кращою слуховий наочністю є музика (пісня). Вона викликає у дітей емоційний підйом, визначає характер руху і регулює його темп і ритм. Виконання вправ в узгодженні з музикою (в силу освіти умовно- рефлекторних тимчасових зв'язків) сприяє розвитку координації слухового і рухового апарату; виробленні плавності, точності рухів; виховує тимчасову орієнтування - здатність укласти свої рухи до часу відповідно до різної метроритмичною будовою музичного твору. Певна метроритмічна пульсація викликає узгоджену реакцію всього організму, його єдине дихання і пов'язане з цим емоційно-позитивне, настрій. Ритм в будь-який: діяльності людини зберігає його життєздатність, сприяє економії сил.

2.4. Способи вирішення завдань, класифікація фізичних вправ

Аби вирішити завдань фізичного дітей дошкільного віку використовуються різні способи: гігієнічні чинники, природні сили природи, фізичні вправи. З іншого боку, на фізичне виховання впливають руху, що входять до різні види діяльності (працю, ліплення, малювання, конструювання, гра на музичні інструменти, процеси вдягання, вмивання та інших.). Зазначені кошти мають різне значення і займають певне місце і півстоліття радянської системі фізичного вихованні різними етапах вікового розвитку людини. У тісного зв'язку з ними використовуються також нравственною, розумового, естетичного виховання, створені задля гармонійний розвиток особистості. Гігієнічні чинники є своєрідним засобом фізичного виховання. Дотримання вимог особистого та громадського гігієни, режиму діяльності, сну, харчування тощо. буд. викликає в людини позитивні емоції, що у своє чергу покращує діяльність всіх органів, систем і підвищує працездатність. З іншого боку, гігієнічні чинники становлять обов'язкова умова ще ефективного впливу фізичних вправ на організм котрі займаються. Недотримання чистоти приміщень, і навіть фізкультурного устаткування, інвентарю, іграшок, одягу, взуття можуть призвести до різноманітних захворювань дітей і знизити позитивний вплив фізичних вправ з їхньої фізичний розвиток. Природні сили природи (сонце, повітря, вола) є важливим засобом зміцнення здоров'я, і навіть підвищення працездатності: вода очищає шкіру від забруднення; стане сонячне проміння вбивають різні мікроби, сприяють відкладенню під шкірою вітаміну D і охороняють людини від захворюванні; повітря садів, парків, лісів, у якому особливе речовини (фітонциди), сприяє знищення мікробів, збагачує кров киснем. Використання природних сил природи разом із фізичними вправами найбільш сприятливо для: дитячого організму. Сонце, повітря, вода використовують і як самостійні кошти загартовування організму людини Вони генерують пристосовуваність організму до посиленої і зниженою температури повітря, води, до різким і швидких змін метеорологічних чинників. Для різнобічного загартовування треба використовувати все природні сили природи, найдоцільніше поєднуючи їх. Загартовування має й інше значення: воно сприяє вихованню вольових якостей (сміливості, витримки й ін.). Фізичні вправи — основне специфічне засіб фізичного виховання. Це рухові дії, і навіть складні види рухової діяльності, відібрані вирішення завдань фізичного виховання. Руховою діяльністю називають будь-яку діяльність, характерним компонентом якої є активність рухового апарату людини; до складніша рухової діяльності належить рухлива гра. Поняття «вправи» застосовується й для позначення кількаразового виконання рухових дій. За правильної методики проведення фізичні вправи сприяють здійсненню фізичного, морального, розумового, естетичного й трудового виховання, розвитку всіх психічних процесів. Рухи, що входять до різні види діяльності (купи, ліплення та інших.), можуть надавати позитивний вплив па фізичний розвиток дитини. У дошкільних установах працю використовується при суворому дозуванні навантаження, з урахуванням особливостей віку дітей стану здоров'я, фізичного розвитку та фізичної підготовленості. Ефективність використання коштів фізичного виховання підвищується за умови правильного поєднанні їх різними вікових етапах. Так було в перші місяці життя дитини найбільше значення мають гігієнічні чинники та природні сили природи. Надалі збільшується роль фізичних вправ, і навіть різних видів діяльності, які включають різноманітні руху.