Т ема 3. Розвиток українського мистецтва.

1. Музика.

Українське театральне мистецтво сприяло розвитку національної музики. У кінці XVIII – на початку ХІХ ст. з’являються перші симфонічні твори, в яких знайшли відбиття українські народні мелодії.

Саме на основі народних пісень в перші десятиріччя ХІХ ст. невідомими авторами написано «Українську симфонію».

Професійне музичне мистецтво знайшло широке відображення в Україні. В університетах та ліцеях Києва, Харкова, Ніжина та Одеси викладалися музичне мистецтво і танці. На теми народної пісні «Зібралися всі бурлаки» київським композитором і педагогом Йосипом Витвицьким (1813-1866) написано музичний твір «Україна» (1836). На Полтавщині багато років працював композитор, професійний музикант і педагог Алойз Єдлічка (1819-1894). Викладачем Харківського університету був композитор-викладач Іван Вітковський. В Одесі виходив французький музичний журнал «Одеський трубадур». Неодноразово гастролювали трупи італійської опери, що мали велику популярність.

Зароджується українська опера. Її родоначальником став Семен Гулак-Артемовський (1813-1873), вихованець російського композитора М .Глинки, що написав першу українську оперу «Запорожець за Дунаєм» (1862).

Семен Гулак-Артемовський

Одним з перших українських композиторів-професіоналів у Галичині був Михайло Вербицький (1815-1870), який писав хорові, вокальні, інструментальні твори, музику до театральних вистав. найкращими творами є «Заповіт» на слова Т.Шевченка, «Поклін» на слова Ю.Федьковича і «Жовнір» на текст І.Гушалевича. Створив 8 симфоній-увертюр, 2 полонези, вальс. В увертюрах використовував народні мелодії (коломийки). Крім того, склав збірник п’єс для гітари. Вербицький пропагував народну творчість, писав статті на музичні теми. Є автором сучасного українського г

Михайло Вербицький

імну «Ще не вмерла України..».

Широкої популярності набули народні пісні-романси «Їхав козак за Дунай», «Віють вітри», «Сонце низенько» та інші. На слова Т.Г.Шевченка створені пісні-романси «Думи мої», «Ой одна я, одна», «Заповіт», «Реве та стогне Дніпр широкий»; на слова М.М.Петренка – «Дивлюсь я на небо»; В.М.Забіли «Гуде вітер вельми в полі», «Не щебечи, соловейку».

У 1809 р. з нагоди відкриття театру в Одесі виступив М.Овсянико-Куликовський зі своєю симфонією, яку він створив на основі українських народних пісень.

Великою подією стало упорядкування та видання нотних збірок українських народних пісень Миколою Маркевичем «Народные южнорусские напевы, положенные на фортепиано» (1840).

Таким чином, під впливом народної пісні, її образів, мелодики формується творчий доробок вітчизняних композиторів у різних жанрах – від малих форм камерної музики до великих музично-драматичних та симфонічних творів.

2. Живопис.

Український живопис у І половині ХІХ ст. розвивався в загальному русі з європейським мистецтвом. У живопису успішно розвивався портрет, зароджувався побутовий жанр, самостійного значення набував пейзаж. Велике місце в розвитку українського мистецтва належить таким художникам як, Д.Г.Левицький, В.Л.Боровиковський, В.А.Тропінін, Т.Г.Шевченко, І.М.Сошенко, Г.А.Васько, А.М.Мокрицький та інші.

Дмитро Левицький (1735-1822) був найвизначнішим портретистом свого часу. Написав портрети майже всіх відомих представників свого часу. Йому належать портрети Дідро – єдиний із портретів, що його великий французький енциклопедист визнав добрим, Катерини ІІ, М.Новікова, Г.Державіна, князя Голіцина та багато інших.

В.Боровиковський портрет Г.Державіна

Художник Дмитро Левицький

На тлі тогочасного мистецтва відбиває постать українського релігійного маляра й портретиста Володимира Боровиковського (1757-1825), «Благовіщеня», «Костянтин та Олена», «Великомучениця Катерина», «Антоній та Феодосій». Крім портретів, Боровиковський мав цілу низку замовлень на більші монументальні роботи, як розпис Михайлівського замку (1802), а найбільш на іконостаси.

Людиною і митцем що вмів захопити уяву мальовничістю українського побуту, був Василь Штернберг (1818-1845). Вже на 17-му році життя він був учнем Академії художеств. У 1837 р. за сім картин, намальованих на Київщині й Полтавщині, Штернберг отримав золоту медаль. У 1838 р. подружився із Т.Шевченком. Із картин, намальованих на теми з українського побуту, найкращі «Великдень на Україні», «Шинок», «Мажі в степу», «Гра в кота й мишу», «Вид Києва з-за Дніпра» та відома гравюра до Шевченкового «Кобзаря» 1840.

Художник Володимир Боровиковський

Відомий майстер Василь Тропінін (1776-1857), будучи кріпаком, близько 30 років проживав у маєтку свого пана на Вінниччині. Він змальовував правдиві образи українських селян, підкреслюючи їх людяність, любов до праці. Серед найвідоміших робіт «Українець» (ймовірне зображення Устима Кармалюка), «Дівчина з Поділля», «Мережниця» та ряд інших.

Портрет А.Безбородько з доньками, худ. В.Боровиковський

А.Мокрицький та І.Сошенко відомі як автори реалістичних портретів людей з народу, діячів української і російської культури.