3.6. Термінологічний словник

Аллод – спадкова, вільно відчужувана земельна власність.

Бенефіцій – умовне землеволодіння.

Вергельд – грошовий штраф за вбивство.

Капітулярій – акт франкського короля.

Літи – напіввільне населення у франків.

Майордом – вища посадова особа при Меровінгах.

Рахінбург – член виборного суду сотні.

Тунгін – глава сотні та суду сотні.

Марка – сусідська громада у франків.

3.7. Хронологія

З 486 р. – початок формування держави франків.

Кінець V – початок VІ ст. – створення “Салічної правди“.

VІ-VІІ ст. – правління династії Меровінгів.

VІІІ – перша пол. ІХ ст. – правління династії Каролінгів.

843 р. – Верденський договір про розподіл імперії франків на західнофранкське, східнофранкське та серединне королівства.

3.8. Салічна Правда

(Витяги)

Титул і. Про виклик на суд

§3.І той, хто викликає другого на суд, із свідками має прийти до його будинку, якщо другого не буде, повинен покликати його дружину або ко­гось з його домашніх з тим, щоб вони сповістили його про виклик на суд.

Титул II. Про крадіжку свиней

§ 1. Якщо хто вкраде порося-сисунця і буде викритий, присуджується до сплати 120 денаріїв, що становить 3 соліди.

§ 4. Якщо хто вкраде однорічну свиню і буде викритий, присуджуєть­ся до сплати 120 денаріїв, що становить 3 соліди, не враховуючи вартості вкраденого і відшкодування.

§ 5. Якщо хто вкраде дворічну свиню, присуджується до сплати 600 де­наріїв, що становить 15 солідів, не враховуючи вартості вкраденого і від­шкодування.

§ 6. Такий самий штраф належить сплачувати і за двох вкрадених сви­ней у відповідних умовах.

§11. Якщо хто вкраде кнура або свиню, яка веде стадо, присуджується до сплати 700 денаріїв, що становить 17 ½ солідів, не враховуючи вартості вкраденого і відшкодування.

Титул III. Про крадіжку рогатої худоби

§ 3. Якщо хто вкраде бика або корову з телям, присуджується до спла­ти 1400 денаріїв, що становить 35 солідів.

§ 4. Якщо хто вкраде бугая, що веде череду і що ніколи не був під яр­мом, присуджується до сплати 1800 денаріїв.

§ 5. Якщо ж бугай цей обслуговував корів трьох селищ [вілл] зразу, злодій сплачує три рази по 45 солідів.

Титул IX. Про шкоду, заподіяну ниві або якому-небудь огородженому місцю

§ 1. Якщо хто застане на своїй ниві рогату худобу або коня, або яку-не-будь дрібну худобу, не повинен бити її до скалічення. Якщо ж він зробить це і признається, зобов'язаний відшкодувати вартість, а скалічену худобу взя­ти собі. Якщо ж не признається і буде викритий, присуджується до спла­ти 600 денаріїв, що становить 15 солідів, не враховуючи вартості худоби і відшкодування.

§ 2. Якщо хто, заставши на своїй ниві чужу худобу без пастуха, займе її і зовсім нікому не заявить про це, і якщо яка-небудь тварина здохне, від­шкодовує, як за крадіжку, вартість і, крім того, присуджується до сплати 1400 денаріїв, що становить 35 солідів.

§ 4. Якщо чиї-небудь свині або чия-небудь худоба забіжить на чужу ниву і хазяїн тварин, незважаючи на відмову, буде викритий, присуджуєть­ся до сплати 600 денаріїв, що становить 15 солідів.

§ 5. Якщо ж хто вижене худобу, яка завдала збитків, з огородженого місця, або відіб'є її, коли її вже женуть додому, присуджується до сплати 1200 денаріїв, що становить 30 солідів.

Додаток. Якщо хто-небудь ворогуючи чи підступно відкрив чужу загороду і пустить худобу на ниву або на луку, або на виноградник, або на яке-небудь інше оброблене місце, то тому, кому належить праця, коли буде подано останнім докази з свідками, він повинен оплатити шкоду, і, крім то­го, присуджується до сплати 1200 денаріїв, що становить 30 солідів.