3.1.Інтенсифікація виробництва тваринництва

Інтенсифікація як об’єктивний процес розвитку сільського господарства має багатогранний і комплексний характер. Вона включає всі напрями розвитку економіки сільськогосподарських підприємств на основі широкого використання досягнень науково-технічного Агродіму і безпосередньо впливає на кінцеві результати виробництва.

Мета інтенсифікації тваринництва – збільшення виходу високоякісної продукції з розрахунку на одиницю земельної площі, а також підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва. Засобом розв’язання цієї проблеми є додаткові вкладення, що зумовлюють концентрацію уречевленої і живої праці на одній і тій самій земельній площі. Вивчення інтенсифікації господарства здійснюють у три етапи на основі системи показників. Залежно від економічного змісту це показники рівня інтенсивності сільськогосподарського виробництва, результату економічної ефективності інтенсифікації господарства.

У процесі інтенсифікації тваринництва прикладаються різноманітні засоби виробництва і жива праця сільських трудівників. У зв’язку з цим для визначення рівня інтенсивності сільськогосподарського виробництва використовується система економічних показників, серед яких є загальні і часткові, вартісні і натуральні.

Узагальнюючим показником рівня інтенсивності сільськогосподарського виробництва, який відображує сукупні затрати уречевленої і живої праці, є сума вартості основних виробничих фондів і поточних виробничих витрат (без амортизації) з розрахунку на гектар сільськогосподарських угідь. У господарстві об’єктом інтенсифікації сільськогосподарського виробництва в цілому є загальна площа їх сільськогосподарських угідь. Цей показник безпосередньо виражає суть інтенсифікації і характеризує рівень інтенсивності всього сільського господарства.

Рівень інтенсивності сільськогосподарського виробництва визначається також вартістю основних засобів виробництва (основних виробничих фондів) на гектар сільськогосподарських угідь. Цей показник відображує лише уречевлену працю, втілену в основних засобах виробництва сільськогосподарського призначення. У процесі використання основні виробничі фонди переносять свою вартість на продукцію лише частково, в розмірі річної їх амортизації, але при цьому вони створюють відповідні умови для раціонального використання матеріальних оборотних засобів. Тому зростання оснащеності господарств основними виробничими фондами підвищує рівень використання і продуктивність земельних угідь.

Рівень інтенсивності тваринництва характеризується також таким показником, як затрати живої праці з розрахунку на гектар земельної площі. Інтенсифікація сільськогосподарського виробництва здійснюється на основі широкого використання досягнень науково-технічного Агродіму, що сприяє впровадженню комплексної механізації і автоматизації виробничих процесів, підвищенню продуктивності праці. Тому на відміну від інших показників затрати праці на одиницю земельної площі у процесі інтенсифікації закономірно зменшуються. Це відображує відповідні зміни у співвідношенні затрат уречевленої і живої праці з підвищенням технічної озброєності господарства.

У процесі інтенсифікації тваринництва зростає використання засобів виробництва у вигляді різноманітних речових елементів і енергетичних ресурсів. Для вивчення впливу окремих факторів інтенсифікації рослинництва на вихід продукції і ефективність її виробництва обчислюють також натуральні показники рівня інтенсивності.

Для характеристики рівня інтенсивності сільського господарства використовують такі натуральні показники: кількість енергетичних потужностей, спожитої електроенергії на виробничі потреби з розрахунку на 1 га голову.

Вивчення змін у рівні інтенсивності сільськогосподарського виробництва дає можливість встановити вплив додаткових сукупних вкладень на збільшення виходу продукції з одиниці земельної площі. Основні результативні показники інтенсифікації рослинництва це врожайність сільськогосподарських культур, вартість валової продукції на 1 га сільськогосподарських угідь.

Економічну ефективність інтенсифікації рослинництва характеризують такі показники: продуктивність праці, фондовіддача, окупність виробничих витрат, собівартість продукції, розмір валового, чистого доходу і прибутку на 1 га земельної площі, рівень рентабельності виробництва, окупність додаткових витрат – це середньорічний приріст вартості валової продукції сільського господарства з розрахунку на 1 грн. додаткових витрат, що зумовили цей приріст у процесі інтенсифікації виробництва.

У сільськогосподарській практиці можливі три варіанти ефективності інтенсифікації рослинницької галузі: окупність додаткових витрат не змінюється, на одиницю земельної площі вони дають стільки ж продукції, як і попередні рівновеликі витрати; додаткові витрати забезпечують більший обсяг продукції порівняно з попередніми витратами; додатковий вихід продукції менший за додаткові виробничі витрати.

Різниця в темпах зростання виробничих витрат на одиницю земельної площі і приросту валової продукції не суперечить об’єктивним закономірностям інтенсифікації сільськогосподарського виробництва. Тому випадок зниження продуктивності додаткових вкладень є цілком рівноправним і однаково можливим, як і випадок підвищення їх ефективності.

Отже, послідовне збільшення виробничих витрат на одиницю земельної площі виявляє в динаміці різну віддачу продукцією.

Підвищення економічної ефективності інтенсифікації тваринництва досягають комплексним використанням земельних, матеріально-технічних і трудових ресурсів на основі впровадження досягнень науково технічного Агродіму.

Сільське господарство нашої країни протягом багатьох років розвивалось на основі поєднання екстенсивного і інтенсивного напрямів, що забезпечувало вдосконалення структури виробництва, підвищення продуктивності праці і збільшення виходу продукції. Головним шляхом розвитку сільського господарства стала послідовна інтенсифікація, яка супроводжувалась більш динамічними темпами підвищення його продуктивності і економічної ефективності.

Використовуючи запропоновану методику, проаналізуємо процес інтенсифікації на прикладі виробництва зерна в ТОВ «Агродім».

Зернове господарство України розвивається на основі дальшої інтенсифікації, що забезпечує збільшення виробництва зерна переважно за рахунок підвищення врожайності зернових культур.

З підвищенням рівня інтенсифікації в сільському господарстві з’явилася можливість робити колишню кількість продукції на меншій площі чи сільськогосподарських угідь з меншим поголів’ям тварин. Це дає більший економічний ефект.

Виділяють кілька факторів, що визначають рівень інтенсивності виробництва в господарстві: ціна продукції і ресурсів, якість ґрунту, клімат, розташування земельних ділянок. Основний зміст інтенсифікації полягає в забезпеченні росту збалансованості факторів і усунення їхнього дисбалансу.

Розвиток виробництва зерна характеризується такими показниками, як динаміка посівних площ та їх структури, підвищення врожайності зернових культур, збільшення валового збору зерна і вдосконалення структури зернового виробництва.

Проаналізуємо по роках зміну рівня інтенсивності виробництва і валового виходу продукції в наступній таблиці.

Табл. 3.1

Показники інтенсифікації зернового виробництва.

Показники	2011р.	2012р.	2013р.	2013 в % до 2011р.
1	2	3	4	5
Виробничі затрати на скотарство, тис. грн.	781.2	1499	1571	201.1
Вартість добрив, тис. грн.	276.4	501	163	59.0
Затрати праці, тис. люд. год.	32	55	51	159.4
Площа посіву під зернові культури, га	890	1100	876	98.4
Вихід продукції, ц	26878	57640	39322.4	146.3
Валовий дохід, тис. грн.	1280.9	2858.9	1302.5	101.7
Чистий дохід, тис. грн.	526.2	1361.1	-267.5	-50.87
Факторні показники інтенсивності: Виробничі затрати на 1 га посіву, грн./га	877.8	1362.7	1793.4	204.3
Вартість добрив на 1 га посіву, грн./га	310.6	455.5	186.1	59.9
Затрати праці на 1 га посіву, люд. год./га	35.95	50	58.2	161.9
Результативні показники інтенсифікації: Вихід продукції на 1 га посіву, ц/га	30.2	52.4	44.9	148.7
Валовий дохід на 1 га посіву зернових, грн./га	1439.2	2599	1486.9	103.3
Чистий дохід на 1 га посіву, грн../га	591.2	1237.3	-305.4	-51.7

Таким чином, виробничі затрати виросли в 2013 р. в зрівнянні з 2011 р. і становлять 201.1 %. Затрати праці зросли і відхилення становить 59.4 %. Вартість добрив зменшилась і становить в 2013 р. 163 тис. грн.., в зрівнянні з 2011 р. відхилення становить – 41 %.

Виробничі затрати на 1 га посіву значно збільшились і становлять в 2013 р. 204.3 %. Збільшились затрати праці на 1 га посіву в 2013 р. на 19 тис. люд. год. або на 61.9 %. Валовий дохід на1 га посіву збільшився і в 2013 р. становить 1486.9 грн/га, відхилення в зрівнянні з 2011 р. становить 3.3 %, а в зрівнянні з 2012 р. валовий дохід на 1 грн. посіву зменшився і відхилення становить 42.8 %. В 2011-2012 рр. виробництво зернових окупило свої затрати, чистий доход становить відповідно 591.2 і 1237.2 грн./га. Чистий дохід на 1 га посіву в 2013 р. не окупив свої затрати і становить 305.4 грн./га.