44. Теорія споживчих цінностей Шета Ньюмана і Гросса

Теорія споживчих цінностей Шета-Ньюмана-Гросс. В результаті дослідження питань поведінки споживачів автори зробили опис процесу вибору споживачем товару як аналіз ним цінностей, що пов'язані з товаром: функціональної, соціальної, емоційної, епістемічної та умовної.

Функціональна цінність - сприймана корисність товару, обумовлена його здатністю виконувати свою утилітарну роль.

Соціальна цінність - сприймана корисність товару, обумовлена його асоціюванням з певною соціальною групою.

Емоційна цінність - корисність товару, що сприймається споживачем та обумовлюється його здатністю збуджувати почуття або викликати афективні реакції.

Епістемічна цінність - сприймана корисність товару, обумовлена його спроможністю збуджувати допитливість, створювати новизну та/або задовольняти прагнення до знань.

Умовна цінність - корисність товару, обумовлена специфічною ситуацією, в якій здійснюється вибір.

45. Основні архетипи за Юнгом

Архетип (грец. archetypos - першообраз) - універсальна структура, що акумулює досвід колективного несвідомого, об'єднаний навколо важливих образів чи ідей (Тінь, Персона, Божественне Дитя, Велика Мати), через яку несвідоме впливає на поведінку та психіку.

Контакт з архетипом. переживається як величний, таємничий, моторошно-захопливий, у чому виявляється сакральна або нумінозна (божественна) природа архетипу.

Запропонований Юнгом термін "індивідуація" вказує водночас на два напрями, основні змісти особистісного зростання: унікальність, неповторність кожної людини та її духовну, психічну і тілесну цілісність. Метою процесу індивідуації є досягнення повного розвитку Самості (сутності людського Я).

Самість - центральний архетип структури особистості, який уособлює максимальну повноту її самореалізації, творчий потенціал і різноманітні можливості та життєву силу.

46. Шкала цінностей м Рокича

Цінність М. Рокич визначає як стійке переконання в тому, що певний спосіб поведінки чи кінцева мета існування має потенційне значення з особистого або соціального погляду, на відміну від протилежного чи зворотного способу поведінки або кінцевої мети існування [9].

Отже, М. Рокич прояснює, що цінності — це не якась власність окремих людей. Вони спрацьовують на широкому соціальному й культурному рівні, виступаючи когнітивними репрезентаціями не тільки індивідуальних потреб, але й установлених соціальних вимог. Вони також є об’єднаними наслідками як соціальних, так і психологічних сил, що діють на людину — соціальних, тому що суспільство і його інституції соціалізують людину для суспільної користі, засвоєння прийнятих у суспільстві концепцій бажаного. Психологічних, тому що індивідуальні спонуки вимагають пізнавального вираження, виправдання в соціально бажаних термінах.

47. – 50 VALS

Найбільшого поширення набула класифікація VALS™ (Values and Lifestyles - "Цінності і спосіб життя"), у якій психографіка знайшла найсучасніше систематичне застосування. Класифікація VALS™ поділяє людей на групи залежно від того, як вони проводять час і витрачають гроші, на основі двох характеристик: потенціал і переважна мотивація З точки зору переважної мотивації споживачі поділяються на:

o орієнтованих на ідеали (купівельний вибір яких диктується тільки їхніми власними поглядами на світ);

o орієнтованих на досягнення (придбання яких ґрунтуються на діях і поглядах інших людей);

o орієнтованих на самовираження (які керуються прагненням до різноманіття в житті і можуть піти на ризиковану покупку).

ВАЛС (VALS, аббр. от англ. values and life styles — человеческие ценности и стили жизни) — исследование американских учёных, и выявленные в ходе него система мотивации и жизненные ценности различных категорий потребителей.

В ходе исследования были выявлены следующие

Категории потребителей

Движимые нуждой

Побуждаемый извне

Побуждаемые изнутри

Интегрированные (комбинация ценностей, порождаемых мотивацией извне и изнутри)

Движимые нуждой консервативны, для них основные ценности — устойчивость, стабильность, надежность. Их можно подразделить на Борцов за выживание и борцов с нуждой. Борцы за выживание — отчаялись что либо изменить. Чаще всего это пенсионеры. Борцы с нуждой стремятся переместиться в другие слои.

Побуждаемые извне — типичные представители общества потребления. Все их цели и устремления навязаны им — явно или скрыто — окружением (реклама, пиар, прочие методы стимулирования сбыта).

Побуждаемые изнутри — их нужды и запросы порождены их личными чертами характера или склонностями. Прежде всего они озабочены своим внутренним ростом. (в этом можно увидеть истоки современного дауншифтинга.

Интегрированные — лучшие лидеры: сочетая мотивацию внутреннюю и внешнюю, способны составить комплексную картину мира.