- •21 Економічна теорія як наука про економіку. Взаємозвязок з статистикою.
- •27. Сутність та види інфляції. Сошально-економічиі наслідки інфляції.
- •51.Ринок
- •38 Маркетинг
- •56.Фінанси.Система фінансування.
- •43 Податок
- •19. Довіра як один із видів соціального капіталу
- •55.Товарне вир-во
- •37. Кредит
- •39 Менеджмент
- •17. Ділова репутація підприємства: сутність, формування.
- •Альтернативні теорії вартості
- •Банк і банківська система
- •Беззбитковість: сутність, точка і графік, особливості, шляхи досягнення.
- •Безробіття: сутність, причини, види. Можливі наслідки безробіття.
- •Бідність у світі нерівностей: сутність та головні особливості
- •40. Перетворення у країновій економіці
- •13. Глобалізування країнових економік
- •14. Гроші: сутність та еволюція функцій , види та характеристика. Рівень монетизації.
- •22. Зарплата: зміст, структура, види, форми і системи. Мін зп : сутність і методика визначення.
- •28. Капітал інтелектуальний: сутність, теорії, види, значущість.
17. Ділова репутація підприємства: сутність, формування.
Ділова репутація – це формалізоване сприйняття характеристик, переваг та недоліків підприємства у бізнес-середовищі, що стимулює клієнтів користуватися його продукцією і приносить прибуток.
Основним джерелом формування ділової репутації компанії є її корпоративна культура. Саме ціннісні орієнтації, очікування успішного розвитку підприємства створюють реальне підґрунтя для його позитивного сприйняття та відповідної оцінки ринком, що сприяє підвищенню прибутковості компанії.
Чинники, які впливають на репутацію:
- те, як співробітники торговельного, обслуговуючого та допоміжного персоналу відповідають на телефонні дзвінки;
- зовнішній вигляд підприємства і працівників, які контактують із відвідувачами (споживачами, партнерами тощо);
- дизайн внутрішніх приміщень і порядок на прилеглих територіях;
- стиль, частота й утримання рекламних та інформаційних матеріалів, які надає підприємство;
- думка суб'єктів, авторитетних у споживацькому і діловому середовищі, тощо.
Репутація підприємства формується і перетворюється на основі низки прикладів певної поведінки його працівників. Характер поведінки демонструється й оцінюється, як правило, за такими основними напрямами:
1) стосовно власності компанії, її партнерів і суміжників по альянсу;
2) за реакцією у процесі зіткнення різних інтересів;
3) за поведінкою під час встановлення міжфірмових ділових зв'язків;
4) у процесі взаємовідносин із державними організаціями;
5) стосовно некомерційних суспільних установ;
6) у взаємостосунках зі споживачами та посередниками;
7) за реакцією на конкурентів і їх діяльність;
8) за поведінкою в умовах нестандартних, надзвичайних і делікатних ситуацій (найпоширеніший приклад: що робити, коли перед певним працівником компанії виникає проблема вибору - оповістити чи приховати факт порушення співробітниками правил і норм на внутрішньому фірмовому, міжгосподарському або законодавчому рівнях).
24. Інтелект походить від латинського слова "intelléctus" й означає в буквальному перекладі здатність до мислення, ум, розум, розсудок. Інтелект тлумачать і як мисленнєві здібності людини. Він характеризується різноманітними рисами та особливостями є "компетентність, цілеспрямованість, творчість (винахідливість), заповзятливість, граничність, критичність, надпредметність (вихід з предмета, розпредметнення),самовизначення, самопрограмування, саморозвиток, рефлексійність і логічність". Інтелект –це продукт діяльності мозку людини. Розвиток інтелекту відбувається на основі існуючого знання. Інтелект є здатністю людини пристосовуватися, адаптуватися до нових культурно-економічних умов життєдіяльності, до потреб самого суспільства, які він сам і задовольняє. Інтелект, виконуючи певні функції, створює свій продукт – знання, яке є основою створення нових фундаментальних технологій, що в свій час породжують технології безпосереднього виробництва нових матеріальних і нематеріальних продуктів. Інтелектуально розвинена людина є субстанцією інтелектономіки, результатом діяльності якої є і знання, і високі технології, і процесор, і чіп тощо. Живий, активно діючий людський інтелект, спрямований на задоволення матеріальних і духовних потреб людини.
