17. Ділова репутація підприємства: сутність, формування.

Ділова репутація – це формалізоване сприйняття характеристик, переваг та недоліків підприємства у бізнес-середовищі, що стимулює клієнтів користуватися його продукцією і приносить прибуток.

Основним джерелом формування ділової репутації компанії є її корпоративна культура. Саме ціннісні орієнтації, очікування успішного розвитку підприємства створюють реальне підґрунтя для його позитивного сприйняття та відповідної оцінки ринком, що сприяє підвищенню прибутковості компанії.

Чинники, які впливають на репутацію:

- те, як співробітники торговельного, обслуговуючого та допоміжного персоналу відповідають на телефонні дзвінки;

- зовнішній вигляд підприємства і працівників, які контактують із відвідувачами (споживачами, партнерами тощо);

- дизайн внутрішніх приміщень і порядок на прилеглих територіях;

- стиль, частота й утримання рекламних та інформаційних матеріалів, які надає підприємство;

- думка суб'єктів, авторитетних у споживацькому і діловому середовищі, тощо.

Репутація підприємства формується і перетворюється на основі низки прикладів певної поведінки його працівників. Характер поведінки демонструється й оцінюється, як правило, за такими основними напрямами:

1) стосовно власності компанії, її партнерів і суміжників по альянсу;

2) за реакцією у процесі зіткнення різних інтересів;

3) за поведінкою під час встановлення міжфірмових ділових зв'язків;

4) у процесі взаємовідносин із державними організаціями;

5) стосовно некомерційних суспільних установ;

6) у взаємостосунках зі споживачами та посередниками;

7) за реакцією на конкурентів і їх діяльність;

8) за поведінкою в умовах нестандартних, надзвичайних і делікатних ситуацій (найпоширеніший приклад: що робити, коли перед певним працівником компанії виникає проблема вибору - оповістити чи приховати факт порушення співробітниками правил і норм на внутрішньому фірмовому, міжгосподарському або законодавчому рівнях).

24. Інтелект походить від латинського слова "intelléctus" й означає в буквальному перекладі здатність до мислення, ум, розум, розсудок. Інтелект тлумачать і як мисленнєві здібності людини. Він характеризується різноманітними рисами та особливостями є "компетентність, цілеспрямованість, творчість (винахідливість), заповзятливість, граничність, критичність, надпредметність (вихід з предмета, розпредметнення),самовизначення, самопрограмування, саморозвиток, рефлексійність і логічність". Інтелект –це продукт діяльності мозку людини. Розвиток інтелекту відбувається на основі існуючого знання. Інтелект є здатністю людини пристосовуватися, адаптуватися до нових культурно-економічних умов життєдіяльності, до потреб самого суспільства, які він сам і задовольняє. Інтелект, виконуючи певні функції, створює свій продукт – знання, яке є основою створення нових фундаментальних технологій, що в свій час породжують технології безпосереднього виробництва нових матеріальних і нематеріальних продуктів. Інтелектуально розвинена людина є субстанцією інтелектономіки, результатом діяльності якої є і знання, і високі технології, і процесор, і чіп тощо. Живий, активно діючий людський інтелект, спрямований на задоволення матеріальних і духовних потреб людини.