- •Зміст і завдання практики
- •Організаційна діяльність студентів
- •Контроль та оцінювання практичних умінь і навичок студентів на навчальній практиці
- •Орієнтовна оцінка видів діяльності за рейтинговою системою
- •Звітна документація навчальної (пропедевтичної) практики (педагогічна компонента)
- •Індивідуальний план
- •Рекомендована література Основна
- •Додаткова
- •Перелік звітної документації
- •Оцінювання практичних умінь і навичок студентів
- •Орієнтовна оцінка видів роботи
- •Додатки
- •Педагогічне спостереження за взаємодією вчителя та учнів на уроці
- •Дидактичний аналіз уроку
- •Методичні рекомендації:
- •Опитувальний аркуш для учнів Шановний, друже!
- •I. Загальні відомості про учня та його сім’ю
- •II. Загальний розвиток, обізнаність
- •III. Розвиток пізнавальних процесів
- •V. Особистісний розвиток
- •Vі. Висновки, рекомендації
- •Дослідження швидкості протікання мисленнєвих процесів
- •Хід виконання
- •Обробка результатів
- •Дослідження мисленнєвої операції узагальнення
- •Хід виконання
- •Обробка результатів
- •Дослідження структури мотивації учбової діяльності
- •Хід виконання.
- •Обробка та аналіз результатів.
I. Загальні відомості про учня та його сім’ю
Прізвище, ім’я дитини, вік.
Структура сім’ї ( повна, неповна ).
Склад сім’ї, вік батьків, фах, освіта.
Наявність у сім’ї домашньої бібліотеки і психолого-педагогічної літератури.
II. Загальний розвиток, обізнаність
Уявлення про суспільні явища.
Поінформованість в різних галузях знань.
Джерела отримання інформації:
а) школа;
б) сім’я;
в) позашкільні заклади;
г) самоосвіта.
Основні види діяльності дитини. Мотиви навчальної діяльності в системі групової мотивації.
Динамічні особливості:
а) витривалість;
б) рухливість;
в) рівень здатності до адаптації в нових умовах;
г) характер працездатності;
д) характер виконання соціальних, міжособистісних ролей.
Новоутворення вікового періоду (ступінь розвитку).
III. Розвиток пізнавальних процесів
1. Пам’ять.
а) за часом ( короткочасна, оперативна, довготривала);
б) за об’єктом запам’ятовування ( моторна, образна, логічна, афективна);
в) за процедурою ( мимовільна, довільна, механічна, смислова).
2. Мислення.
а) словесно – логічне, наочно-образне, наочно - дійове;
б) теоретичне, практичне, інтуїтивне, аналітичне;
в) репродуктивне, продуктивне;
г) розвиток операцій мислення: аналізу, синтезу, абстракції, узагальнення, конкретизації;
д) особливості суджень, умовиводів.
3. Уява.
а) репродуктивна, творча;
б) мимовільна, довільна.
IV. Емоційно-вольовий розвиток
а) переважаючі емоцій, настрій;
б) суспільна ( індивідуалістична) спрямованість;
в) емоційність та її вплив на створення позитивного (негативного) фону в групі;
г) ступінь самоконтролю дитини;
д) емоційна врівноваженість (або тривожність, схильність до неврозів, депресивних станів тощо).
.
V. Особистісний розвиток
Рівень активності. Характер виконання суспільних, міжособистісних групових ролей ( описати відповідні ситуації).
Самооцінка та її вплив на міжособистісні стосунки з членами групи, мікрогрупи; рівень домагань дитини і його співвідношення з самооцінкою.
Особистість і прояви групового тиску. Конформність, референтність.
Спілкування в системі групового спілкування. Зміст, рівні спілкування.
Основні види діяльності дитини. Ступінь участі в загально-групових видах діяльності. Мотиви навчальної діяльності.
Інтереси, ціннісні орієнтації в системі соціальної спрямованості класу.
Соціальні очікування групи від особистості:
а) ступінь прояву до дитини симпатії ( антипатії);
б) чи має стійких друзів, чи обмежується ця дружба групою, чи виходить за її межі;
в) обіцянки дитини групі та характер їх виконання;
г) як користується авторитетом;
д) прояви конфліктності, компромісу ( описати 1-2 ситуації).
Організаторські можливості дитини:
а) практичний розум;
б) тактовність;
в) ступінь прояву рис виконавця та керівника.
Стадії розвитку особистості в групі: адаптація, індивідуалізація, інтеграція
(детально описати проходження певної стадії).
Вплив інститутів соціалізації на становлення дитячої особистості:
а) сім’я;
б) школа.
