Розділ 2. Нинішній стан та рівень використання об’єкту «арена львів»

У березні 2012 року вже колишній директор «Арени Львів» з експлуатаційних питань стадіону Олексій Жуковін у своєму інтерв’ю Інформаційному центру «Україна-2012» поділився планами на майбутнє споруди після прийняття євро турніру. Жуковін сповістив, що основними напрямками заробітків арени будуть: проведення великих подій з використанням чаші, футбольні матчі і масштабні фестивалі та концерти. Окрім цього, передбачене також використання ресторану, конференц-залів та території, що прилягає до стадіону. З останнього – це використання паркінгу під організацію картингу. Говорили також про проект щотижневої ярмарки, яка буде примикати до стадіону. Схожа ідея реалізовується в Лондоні біля стадіону «Уемблі». Тоді розрахували показники ефективності цього проекту і виявили плюси та мінуси. Позитив – використання великої площі з комунікаціями. Мінус – віддаленість від центру міста та маршрутів пересування людей. Разом з тим, було запропоновано проект парку атракціонів, однак про нього конкретніше планувалося говорити вже після Євро.

В той же час питання формування іміджу стадіону адміністрація стадіону покладала на комерційний відділ. Реклама матчів та залучення вболівальників мала за планами знаходитись в зоні відповідальності футбольного клубу «Карпати». У свою чергу, управлінці ставили перед собою завдання створити максимально комфортні умови на стадіоні.

Минуло більше двох років і стадіон у Львові зіткнувся з проблемою незатребуваності. Після Євро-2012 «Львів-Арена», на будівництво якої пішло 2,5 мільярда гривень, виявилась нікому не потрібною. Місцева влада не змогла домовитися з футбольним клубом Карпати про оренду стадіону, як результат споруда стала важким тягарем для держави.

Як повідомляє «Українська правда» рівно за рік після інтерв’ю Олексія Жуковіна, у березні 2013 року на стадіоні проходив матч між молодіжними збірними України та Польщі. Ця подія відклала на кілька днів відключення електроенергії спортивній арені через борги перед «Львівобленерго» у розмірі 682 тис грн., оскільки станом на 1 січня 2013 року на завершення будівництва стадіону «Арена Львів» з державного бюджету не профінансовано 325,87 млн. гривень.

Збудований спеціально до Євро-2012 новий стадіон у Львові обійшовся у 2,9 млрд грн, з яких 2,7 млрд грн – бюджетні кошти. Понад 83 млн грн на нього виділили з міської скарбниці. Гроші взяли у кредит. Сьогодні львів’яни виплачують не тільки борг, а й 18 млн грн щорічних відсотків. При цьому футбольна арена пустує, оскільки ніким не затребувана. Стадіон немає за що утримувати – донедавна він не перебував на державному балансі, тож гроші на нього в бюджеті-2013 не були передбачені. По суті власником стадіону є Національне агентство з питань підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу та реалізації інфраструктурних проектів, тобто об’єкт перебуває у державній власності. В результаті сталося те, про що не втомлювались говорити ще задовго до будівництва нової спортивної арени численні експерти і фахівці: стадіон «Арена Львів» після Євро – безгосподарний, хоча на паперах державний. Незручне розташування, відсутність транспортного сполучення, надто енерговитратний об’єкт, який не цікавить підприємців [8].

Оренда нової львівської арени на один футбольний матч коштує 160 тис. грн. Але їх тут за всю її історію відбулося близько десяти. Місцевий футбольний клуб «Карпати» пояснює небажання грати на новому стадіоні дороговизною його утримання - 20 млн грн за рік. Річне утримання стадіону «Україна» – сьогоднішньої арени клубу – коштує 3 млн грн. Уникнути нинішньої ситуації можна було не споруджуючи напередодні Євро-2012 абсолютно новий стадіон за містом, а вклавши гроші в реконструкцію «України». За таке рішення виступали «Карпати» і до його реалізації готові були долучитися приватні інвестори, та й обійшлася б вона значно дешевше – чверть кошторису нової львівської арени спрямували на прокладення комунікацій у чисте поле. У квітні уряд зробив спробу врятувати арену Львова й, можливо, власний імідж – постановою Кабміну стадіон передали в управління Мінмолодьспорту. План подальших дій простий: відомство має підготувати законодавчі акти, спрямовані на розвиток і функціонування збиткового підприємства [9].

До прикладу «Донбас Арена», яка перебуває у приватній власності, не нехтує виставками, великими концертами та боксерськими поєдинками. Харківську арену реконструювали у форматі приватно-державного партнерства: 30% загальної суми вкладень припали на приватні інвестиції місцевого бізнесмена Олександра Ярославського (на той час власника футбольного клубу «Металіст»), 70% – на державний та обласний бюджети.

Як повідомляє один з найбільших інтернет-порталів України «Bigmir)net» у червні 2013 року Генеральний директор державного концерну Укрспортарени Сергій Симак представив колективу «Арени Львів» виконуючого обов'язки директора стадіону Романа Черхавого, який вже на початку 2014 повідомив, що працівникам стадіону вже 7 місяців не виплачували заробітну платню. Він також пояснив що до Нового року не було коштів на енергоносії, тому не проводились жодні заходи на стадіоні. Зараз на стадіоні працює 36 осіб, хоча має працювати 97, – додав директор. На даний час для добудови стадіону потрібно більше 300 мільйонів гривень. Зокрема треба добудувати під’їзні дороги, парковки, а також соціальну інфраструктуру.

Натомість у першому півріччі цього року на стадіоні було проведено два масштабних заходи. У березні на арені відбулося святкування 200-ліття від дня народження Тараса Шевченка. Спонсором цього заходу стала Львівська облдержадміністрація. У кінці таравня пройшов концерт українського гурту “Океану Ельзи”.

Зараз стадіон отримав нове життя завдяки подіям на сході країни. Річ у тому, що донецький «Шахтар» планує підписати угоду з «Ареною Львів» на наступні три євро-кубкові сезони. Про це повідомляє львівська газета «Спортивка» [15]. Цей факт виглядає доволі позитивним, враховуючи, що після матчу з Сан-Марино УЄФА дискваліфікувала "Арену Львів" на весь відбірковий цикл 2016 року. Тобто збірна України ще довго не може проводити тут офіційні матчі.

Офіційний сайт стадіону публікує наступну інформацію: наприкінці жовтня «Арена Львів» відсвяткувала три роки з моменту свого заснування. За цей час у чаші стадіону було проведено близько 50 футбольних матчів різного рівня, зокрема, матчі «Ліги чемпіонів», «Ліга Європи», Суперкубок України, міжнародні офіційні та товариські зустрічі за участі національної, молодіжної, юнацької, жіночої збірних України з футболу. «Арена Львів» також стала базою для проведення змагань з авторалі, дріфтінгу, важкої атлетика, боксу тощо.

За останні три місяці, з часу приходу нової команди менеджерів, «Арена Львів» значно розширила свою діяльність і стала домашньою ареною для ФК «Шахтар»; відтепер вперше у Львові проходять матчі «Ліги Чемпіонів» та «Ліги Європи». Перший історичний матч у Львові «Шахтар»-«Порту» відбувся 30 вересня 2014 року і зібрав понад 30 тисяч глядачів. 6 жовтня на стадіоні був проведений поєдинок за титул Інтерконтинентального чемпіона по версії WBO Олександра Усика та завершальний бій Андрія Котельника. Рекордну кількість глядачів зібрав концерт «Океану Ельзи» присвячений Дню незалежності – близько 45 тис. глядачів!

За три роки події стадіону відвідало близько 1 000 000 глядачів і опублікував на своєму сайті наступні дані:

- стадіон під час спортивних подій зібрав понад 458 000 вболівальників;

- концерти та дискотеки відвідало майже 273 000 глядачів;

- бізнес-заходи – 189 000 учасників;

- відсвяткувало корпоративи в залах стадіону понад 21 000 чоловік;

- екскурсії та фотосесії майже 15 000 чоловік.

Рис. 3 Результати діяльності «Арени Львів» за 3 роки [10]

З даної інформації можна зробити висновок, що адміністрація стадіону вдало розширює статті своїх доходів і пропонує споживачам широкий вибір послуг від корпоративних заходів до благодійних аукціонів, а також всілякі конференції, презентації, семінари, екскурсії стадіоном, навіть весілля та бенкети. Окрім оренди приміщення для проведення заходу пропонується допомога на всіх його етапах: розробка концепції події, пошук та контроль підрядників, організація.

Інфраструктура стадіону включає зали для заходів різного масштабу:

• ресторан (від 50 до 800 осіб)

• медіацентр (до 1200 осіб)

• фан-кафе (від 50 до 700 осіб)

• конференц-зали стадіону (6 залів різної місткості)

Рис.4 Ресторан «Арени Львів»

Рис.5 Великий конференц-зал МЕДІАЦЕНТР

Основні характеристики стадіону «Арена Львів», взяті з офіційного сайту[10].

Табл. 1 Числові характеристики стадіону «Арена Львів»

Загальна площа земельної ділянки, м2	243 226
Розмір поля	105х68
Кількість ярусів стадіону	2
Площа адмін. Будівлі, м2	16 000
Загальна к-сть місць	34 915
Місць для людей з особливими потребами	104
Бізнес-місць	408
VIP-місць	192
Корпоративні VIP-ложі (скай-бокси)	14
Президентська ложа	1
Паркомісць	4 500 (+100 для людей з особливими потребами)
Конференц-зали	8
Фаст-фуди	19 між трибунами +7 на нульовому рівні

До того ж об’єкт оснащений акустичними системами у кількості 136 одиниць та прожекторами – 228 од.

Дані параметри свідчать, що об’єкт роботи – «Арена Львів» є за своєю суттю багатофункціональною спортивною спорудою з розвиненою інфраструктурою, що за умов ефективного використання, може зробити її іміджевою туристичною атракцією з високими показниками відвідуваності.