49. Діагностика фінансово-майнового стану та ефективності діяльності підприємства: поняття, значення, інформаційні джерела, основні аспекти дослідження та показники.

Діагностика фін-майн. стану та ефективності діяльності підприємства передбачає розрахунок, інтерпретацію й оцінювання комплексу фінансових та інших техніко-економічних показників, що характеризують різноманітні аспекти функціонування фірми.

Основними завданнями діагностики фінансово-економічного стану фірми є:

^ визначення сильних і слабких сторін фінансово- економічного стану;

^ ідентифікація факторів та причин, що зумовили її становище;

^ виявлення тенденцій і закономірностей її розвитку;

^ пошук резервів поліпшення її стану та результативності функціонування;

^ прогнозування фінансових результатів та моделювання фінансово-майнового стану за різних варіантів використання ресурсів.

Важливим моментом діагностування є формування первинних даних аналізу. До базових джерел інформації відносять такі форми звітності підприємства, як його баланс та звіт про фінансові результати, примітки до них, а також дані внутрішнього обліку, інформацію з бізнес-планів.

Найважливішими джерелами інформації для проведення фінансово-майнового аналізу й оцінювання ефективності діяльності підприємства є його баланс (форма № 1) та звіт про фінансові результати (форма № 2)

Діагностування фінансово-майнового стану та ефективності діяльності підприємства передбачає обчислення фінансових коефіцієнтів — відносних показників, що відображають співвідношення окремих абсолютних техніко-економічних параметрів суб’єкта господарювання. Під час проведення аналізу здійснюють порівняння значень фінансових індикаторів фірми з базисними (нормативними) величинами.

Крім того, оцінювання майнового стану передбачає визначення таких показників:

1.Коефіцієнт придатності основних засобів (нематеріальних активів)

2. Коефіцієнт майна виробничого призначення

3. Коефіцієнт якості дебіторської заборгованості

4. Коефіцієнт маневреності власних коштів

5. Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами

50. Інтегральна ефективність підприємства: поняття, види, аспекти оцінки та основні резерви підвищення.

Ефективність можна визначити як відносну міру досягнення необхідного результату (ефекту) за відповідного використання ресурсів.

Зважаючи на значну кількість ефектів, які можна отримати в процесі функціонування підприємства, виділяють низку основних видів ефективності:

^ економічна, основним критерієм якої є економія суспільної праці (живої та уречевленої);

^ соціальна ефективність представлена такими ефектами, як підвищення рівня зайнятості населення, скорочення тривалості робочого тижня, поліпшення умов та безпеки праці, формування позитивного морально-психологічного клімату в колективі тощо;

^ екологічна — характеризується зменшенням шкідливого впливу на довкілля, гармонізацією відносин людини з навколишнім середовищем;

^ науково-технічна — передбачає підвищення потенційних можливостей виробничих систем, наукових організацій, споживачів продуктивно вирішувати свої завдання за допомогою продукції підприємства.

Також виділяють й інші види ефективності діяльності підприємства:

^ внутрішня — це ефективність експлуатації внутрішніх можливостей підприємства, його внутрішніх ресурсів;

^ зовнішня — це ефективність використання зовнішніх можливостей підприємства, що формуються факторами зовнішнього середовища;

^ загальна, що є інтеграцією зовнішньої і внутрішньої ефективності;

^ ринкова ефективність, що відображає повноту задоволення потреб споживачів порівняно з альтернативними способами їх задоволення.

Одним з найважливіших узагальнювальних підприємства показників ефективності функціонування підприємства є його ринкова вартість.

Загалом же існує три основні підходи до оцінювання вартості підприємства: майновий, дохідний та порівняльний. Методи майнового підходу як основні детермінанти вартості фірми розглядають її активи та пасиви. Визначення ціни підприємства згідно з цією концепцією передбачає порівняння вартості її сукупних активів та зобов’язань, або ж визначення сукупних витрат на створення ідентичного цілісного майнового комплексу в поточних цінах. У методах дохідного підходу базовим визначником вартості підприємства визнаються лише генеровані ним фінансові результати (прибуток, грошовий потік). При цьому ціна компанії може бути визначена як відношення прогнозного річного обсягу грошового потоку підприємства до економічно обґрунтованої ставки дисконту. Сутність порівняльного підходу полягає в припущенні, що вартість окремого підприємства може бути визначена на основі ціни продажу аналогічної фірми цієї галузі з певним коригуванням на фінансово-майнові параметри оцінюваного об’ єкта.

Резерви підвищення ефективності функціонування підприємства:

1)резерви ресурсів;

2)організаційно-технологічні резерви;

3)резерви продукту;

4)резерви покращення узагальнюючих результатів діяльності