Порівняйте модифікаційну і мутаційну мінливість.

Мінливість – це здатність організмів змінювати свої ознаки й властивості .

Модифікаційна мінливість – зміни фенотипу, що виникли під впливом довкілля, але не зачіпають генотипу та не передбачаються наступним поколінням.

Властивості модифікацій:

А)ступінь вираження модифікації залежить від інтенсивності й тривалості дії чинника;

Б)модифікації не успадковується ;

В)модифікації можуть зникати протягом життя особи, якщо припиниться дія факторів , які їх викликали;

Г)модифікації, які виникають ранніх етапах онтогенезу, можуть зберігатися протягом усього життя особини, але не успадковуються.

Мутаційна мінливість – це форма спадкової мінливості, яка пов’язана за змінами генотипу внаслідок мутацій. Мутації – дискретні зміни генетичного матеріалу.

Властивості мутацій:

А) мутації виникають раптово, стрибкоподібно;

Б)мутації трапляються рідко;

В)мутації успадковуються;

Г)одні й ті ж мутації можуть виникати повторно.

Життєвий цикл клітини.Інтерфаза. У житті клітини розрізняють життєвий цикл і клітинний цикл. Життєвий цикл значно довший - це період від утворення клітини внаслідок поділу материнської клітини і до наступного поділу або до загибелі клітини. Впродовж життя клітини ростуть, диференціюються, виконують специфічні функції. Клітинний цикл складається з інтерфази, мітозу і цитокінезу Інтерфаза - це підготовка клітини до поділу, на її частку припадає 90 % всього клітинного циклу. На цій стадії відбуваються найбільш активні металічні процеси. Ядро має гомогенний вигляд - воно заповнено тонкою сіткою, яка складається з переплетених між собою досить довгих і тонких ниток - хромонем. Ядро відповідної форми, оточене двошаровою ядерною мембраною з порами діаметром близько 40 мкм. В інтерфазному ядрі проходить підготовка до поділу Інтерфазу поділяють на певні періоди: G₁ - період, який передує реплікації ДНК; S-період реплікації ДНК; G₂ - період з моменту закінчення реплікації до початку мітозу. Тривалість кожного періоду можна визначити, скориставшись методом радіоавтографії.

Обгрунтуйте заходи профілактики інфекційних захворювань людини Інфекційні захворювання – це хвороби, причинами яких є мікроорганізми: бактерії, віруси, гриби, паразити або їх токсини. Профілактика інфекцій, також важлива, як і боротьба з ними. Адже навіть просто вимиті вчасно руки після відвідин убиральні або по приходу з вулиці, можуть врятувати вас від ряду кишково-інфекційних захворювань. Наприклад, того ж черевного тифу. Звичайно, можна скористатися дезінфікуючими засобами для «поверхонь ризику». Але в будь-якому випадку, це не дає стовідсоткової гарантії на досить тривалий термін. Варто звернути увагу і на той факт, що джерелом інфекцій може бути що завгодно, від перил на сходах і кнопок у ліфті, до настільки шанованих нами грошових банкнот, які пройшли через безліч рук. Щоб звичайні овочі не стали джерелом небезпечних мікробів або навіть гельмінтів, їх слід особливо ретельно вимивати. У деяких випадках, навіть слабким розчином марганцівки. Крім того, профілактика інфекцій може виражатися і в боротьбі з такими небезпечними носіями інфекційних захворювань як гризуни і таргани.  Для чого сучасна промисловість випускає досить багато як ефективних, так і не дуже, коштів. Носіями інфекцій можуть стати і ненависні кліщі і комарі. Причому це може бути як енцефаліт і малярія, так і СНІД, який переноситься комарами разом з кров’ю його носія. Для того, щоб позбавитися від кліщів, широко застосовуються наносяться на шкіру спеціальні мазі та гелі. А для того, щоб позбавитися від комарів, можна скористатися широко поширеними фумігатора і навіть більш прогресивними акустичними відлякувачами.

У чому полягає планетарна роль фотосинтезу? Фотосинтез - це процес утворення зеленими рослинами органічних ре-н із СО2 і Н2О за рахунок енергії світла.Процес фотосинтезу можна подати таким сумарнимрівнянням: Всі живі організми поділяються на автотрофи і гетеротрофи.Гетеротрофи живуть за рахунок готових органічних реч-н. Автотрофи здатні до синтезу органічних сполук .Автотрофи поіляються на хемо- і фото автотрофи.Хемоавтотрофи здійснюють процес хемофотосинтезу. Фотоавтотрофи- синтезують органічні сполуки за рахунок квантів світла. Вони всвоючергу поділяються на ті що здійснюють процес без виділення О2 і ті що виділенням О2  під час фотосинтезу.З появою автотрофних організмів, насамперед зелених рослин, став можливим синтез органічних речовин з неорганічних сполук завдяки використанню сонячної енергії, а отже, існування і подальший розвиток життя. У процесі фотосинтезу на Землі  створюються  первинні органічні речовини,  які потім використовуються  в якості їжі, кормів, пального, промислової сировини  та інші. Фотосинтез включений в глобальний газообмін на планеті, забезпечує необхідний для життя рівень кисню, а також необхідний для біосфери в цілому рівень вуглекислого газу В процесі еволюції у рослин сформувалися специфічні структури, які забезпечують процес фотосинтезу. Основним органом фотосинтезу у вищих рослин є лист. Особливості будови цього органа дозволяють здійснювати процес поглинання сонячної енергії, перетворювати її в енергію органічних сполук і забезпечувати автотрофний тип живлення, який характерний для рослинного організму.

Предмет і методи біол.досліджень. Знач.біології для мед.та госп Порівняльно-описовий метод — один з найдавніших у біології. Його застосовував ще видатний давньогрецький вчений Арістотель, який описав приблизно 500 відомих йому видів тварин. Суть цього методу полягає в тому, що певні форми організмів чи явищ не лише описують, а й порівнюють з подібними організмами або явищами. Експериментальний метод ґрунтується на тому, що дослідники змінюють будову об'єкта дослідження, умови його існування, впливають на нього за допомогою різних факторів і спостерігають за наслідками цих змін. Такі експерименти можна проводити як у природі (польові експерименти), так і в науководослідних закладах (лабораторні експерименти). У лабораторних експериментах часто використовують піддослідні організми, яких розводять і утримують у спеціальних приміщеннях. Моніторинг (від лат. монітор - той, хто нагадує, попереджає) — це постійне спостереження за станом окремих біологічних об'єктів, перебігом певних процесів у конкретних біогеоценозах чи біосфері. Моніторинг здійснюють переважно на популяційно-видовому, біогеоценотичному та біосферному рівнях. Моніторинг дає змогу своєчасно виявляти негативні зміни у структурі та функціонуванні окремих популяцій, біогеоценозів чи біосфері в цілому і своєчасно розробляти заходи щодо їхньої охорони. Моделювання (від лат. модулюс — устрій, зразок) — метод дослідження і демонстрування структур, функцій, процесів за допомогою їхнього спрощеного відтворення. Цей метод — обов'язковий етап різноманітних наукових досліджень, особливо тих, у яких об'єкти або процеси неможливо безпосередньо спостерігати або відтворювати експериментально. Статистичний метод. Будь-які результати спостережень, експериментів або моделювання, потребують статистичної (математичної) обробки. Математична обробка потрібна для перевірки ступеня вірогідності отриманих результатів та правильного їхнього узагальнення. Застосування методів математичної статистики в біології сприяло її перетворенню з науки описової на точну науку, яка ґрунтується на математичному аналізі одержаних даних.

Мейоз так його характеристика. Мейоз (редукційний поділ) веде до утворення клітин з гаплоїдним набором хромосом (від грец. meiosis — зменшення); поділ, при якому наполовину зменшується (редукується) кількість хромосом (з диплоїдного до гаплоїдного набору).    Три важливі явища мейозу: (1) редукція числа хромосом до гаплоїдного (половинного) набору; (2) комбінування (рекомбінація) батьківських і материнських хромосом; (3) кросинговер — перехрест хромосом, при якому відбувається взаємний обмін між частинами хромонем і хромосом внаслідок розривів хроматид і поєднання кінців в іншому порядку.    Три форми мейозу: (1) початковий (зиготний) настає після запліднення (у водоростей і найпростіших), коли лише зигота диплоїдна, а її похідні гаплоїдні; (2) проміжний (споровий) — між стадіями спорофіту і гаметофіту (в процесі спороутворення в рослин); (3) кінцевий (гаметний) — при гаметогенезі (розвитку статевих клітин) у всіх багатоклітинних тварин і деяких найпростіших.    На вступі доцільно ще раз відзначити, що в незрілих статевих (так як і в соматичних) клітинах є диплоїдні набори (46) хромосом, тобто по два екземпляри кожної хромосоми, з яких один набір батьківського (від сперматозоїда) і один материнського (від яйцеклітини) походження. Ці хромосоми складають гомологічні пари, в яких партнери мають однакову довжину і однакове розміщення центромер, містять однакову кількість генів з аналогічною послідовністю.    Мейоз включає два поділи та інтерфазу між ними. Перший поділ гетеротипний (від грец. heteros — інший), або редукційний (від лат. reductio — повернення, відновлення) значно відрізняється від мітозу. Другий поділ екваційний (від лат. ecqualis — такий же), або гомеотипний (від грец. homoios — подібний) проходить як мітоз, і відрізняється від нього лише за кількістю хромосом. Для інтерфази між цими двома поділами характерним є те, що в ній не відбувається реплікація ДНК (редуплікація хромосом).    Перший поділ мейозу має такі ж стадії як і мітоз, лише додається відповідне цифрове позначення: профаза–І, метафаза–І, анафаза–І, телофаза–І.     Другий поділ мейозу позначається відповідно: профаза–ІІ, метафаза–ІІ, анафаза–ІІ, телофаза–ІІ.     Кожний з двох поділів мейозу має свої відмінності. Особливість першого поділу полягає в незвичайному і складному проходженні профази–І. Найважливішою відмінністю профази–І мейозу від профази мітозу є кон’югація гомологічних хромосом з утворенням бівалентів. Кон’югація — це прикладання відповідних ділянок гомологічних хромосом таким чином, що із 46 d-хромосом людини утворюється 23 біваленти.    Більш детально перебіг мейозу прийнято описувати на прикладі гаметогенезу (спермато- і овогенезу), коли відбувається процес дозрівання статевих клітин.

Охорона навколишнього середовища .Раціональне та нераціональне природокористування Охорона навколишнього середовища являє собою форму відносин між суспільством і природою. Вона здійснюється різними засобами: економічними, правовими, науково-технічними, санітарно-гігієнічними, біологічними та іншими. Раціона́льне природокори́стування — використання природних ресурсів в обсягах та способами, які забезпечують сталий економічний розвиток, гармонізацію взаємодії суспільства і природного середовища, раціоналізацію використання природно-ресурсного потенціалу, економічні механізми екологобезпечного природокористування.Раціональне природокористування спрямоване на забезпечення умов існування людства і отримання матеріальних благ, запобігання можливих шкідливих наслідків людської діяльності, на підтримання високоїпродуктивності природи та охорону і економне використання її ресурсів. Раціональне природокористування повинно забезпечити повноцінне існування і розвиток сучасного суспільства, за умови збереження високої якості середовища проживання людини. Цього можна досягнути завдяки економічній експлуатації природних умов і ресурсів при найефективнішому режимові їх відтворення з урахуванням перспективних інтересів розвитку господарства і збереження здоров'я людей. Нераціональним є таке природокористування, коли вплив людини на природу призводить до знесилення її відновлювальних властивостей, зниження якості і вичерпання природних ресурсів, забруднення навколишнього середовища. Воно може виникнути як наслідок не тільки прямих, але й опосередкованих впливів на природу.