Мутаційна мінливість. Типи мінливості .

Мутації — це якісні та структурні зміни генетичного матеріалу, які передаються з покоління в покоління. Мутації мають неспрямований характер і виникають випадково — будь-який ген може мутувати у будь-який момент. Деякі чинники середовища — мутагенні чинники, мутагени — значно підвищують частоту мутацій. Розрізняють фізичні, хімічні і біологічні мутагенні чинники. Мутагени універсальні, тобто вони можуть викликати мутації у будь-якого біологічного виду. Дія мутагенних чинників неспрямована, один і той же чинник, діючи з однаковою силою на генетично ідентичні організми, може викликати у них різні зміни і, навпаки, різні мутагени можуть викликати у різних видів однакові мутації.

За ступенем впливу на життєздатність розрізняють такі типи мутацій:

1) корисні (підвищують життєздатність);

2) нейтральні;

3) шкідливі:

летальні;

напівлетальні;

сублетальні.

За характером змін у структурі спадкового матеріалу розрізняють такі типи мутацій.

1. Генні мутації — зміни нуклеотидної послідовності ДНК унаслідок помилок реплікації. У результаті таких мутацій амінокислотна послідовність білка, який кодується геном і, як наслідок, змінюються його властивості.

2. Хромосомні мутації — зміни в структурі хромосом.

3. Геномні мутації — зміна кількості хромосом.

Мутаційна мінливість — явище, спільне для організмів різного рівня організації. Закон гомологічних рядів дає можливість передбачити характер мінливості у споріднених видів, що полегшує пошуки матеріалу для селекції.

Основні положення мутаційної теорії:

1) мутації — дискретні зміни генетичного матеріалу;

2) мутації — рідкісні випадки;

3) мутації стійко передаються з покоління в покоління;

4) мутації виникають випадково і можуть бути шкідливими, нейтральними або корисними.