- •Порівняйте склад, будову і біологічні функції нуклеїнових кислот.
- •Порівняйте процеси мітозу і мейозу.
- •Порівняйте еукаріотичні та прокаріотичні клітини
- •Порівняйте статеве і нестатеве розмноження.(Розмноження організмів. Форми організмів)
- •Порівняйте комбінативну і мутаційну мінливість.
- •Порівняйте природні та штучні екосистеми.
- •Порівняйте штучний та природній добір.
- •На прикладах поясніть ендемічних та екологічних захворювань людини.
- •Порівняйте модифікаційну і мутаційну мінливість.
- •Неорганічні елементи клітини. Вода, мінеральні солі.
- •Особливості будови, структура, властивості та значення днк.
- •Склад, будова, функції вуглеводів, значення їх у житті.
- •Біологічно активні речовини. Класифікація. Приклади.
- •Склад, будова, функції рнк. Види та властивості.
- •Біоценоз та його структура. Ланцюги живлення.
- •Значення та загальна характеристика обміну речовин. Пластичний та енергетичний обмін.
- •Ферменти, вітаміни, гормони. Їх класифікація, типи.
- •Статеве розмноження. Будова статевих клітин. Гермафродитизм.
- •Методи біологічних досліджень. Завдання і значення сучасної біології.
- •Мутаційна мінливість. Типи мінливості .
Ферменти, вітаміни, гормони. Їх класифікація, типи.
Ферме́нти— органічні каталізатори білкової або РНК природи, які утворюються в живих організмах, здатних прискорювати перебіг хімічних реакцій в організмі. Ферменти каталізують більшість хімічних реакцій, які відбуваються в живих організмах. Вони можуть мати від одного до кількох поліпептидних ланцюгів — субодиниць. Кожен із ферментів має один або більше активних центрів, які визначають специфічність хімічної реакції, що каталізується даним ферментом. Крім активного центру деякі ферменти мають алостеричний центр, який регулює роботу активного центру. Ферментативна реакція також може регулюватися іншими молекулами, як білкової природи, так й іншими — активаторами та інгібіторами.
Вітамі́ни — низькомолекулярні органічні сполуки різної хімічної природи, що необхідні для життєдіяльності живого організму в малих дозах, і не утворюються в самому цьому організмі в достатній кількості, через що повинні надходити із їжею. Таким чином визначення певної речовини як вітаміну залежить від того, про який вид йдеться. Наприклад, більшість тварин мають метаболічний шлях синтезу аскорбінової кислоти, проте деякі, такі як люди, мавпи, морські свинки, втратили його, тому аскорбінова кислота є для них вітаміном.
Гормони— це біологічно-активна хімічна речовина, що виділяється ендокринними залозами безпосередньо у кров і впливає на певні органи і тканини-мішені або на організм в цілому. Гормони є гуморальними регуляторами певних процесів у певних органах і системах.
Статеве розмноження. Будова статевих клітин. Гермафродитизм.
Статеве розмноження відбувається за допомогою спеціальних статевих клітин – гамет, які мають у двічі менше число хромосом на відміну від батьківських безстатевих клітин та внаслідок запліднення утворюють зиготу. Характеризується рекомбінацією генетичної інформації.
За особливостями гамет розрізняють:
Ізогамію – спосіб статевого розмноження, у якому беруть участь однакові гамети;
Гетерогамію – зливаються на дві різні за розмірами рухові гамети;
Оогамію - у статевому розмноженні беруть участь нерухлива велика яйцеклітина та рухливий дрібний сперматозоїд.
Будова сперматозоїда:
Головка, шийка, хвіст, акросома, ядро, центріоля.
Будова яйцеклітини:
Фолікулярні клітини, прозора оболонка, ядро, жовткова оболонка.
Гермафродитизм – наявність в одному організмі чоловічих та жіночих статевих органів.
Методи біологічних досліджень. Завдання і значення сучасної біології.
Живу матерію на різних рівнях її організації вивчають за допомогою різних методів, основні з яких — порівняльно-описовий, експериментальний, моніторинг та моделювання.
Одержані результати обробляють за допомогою математично-статистичного аналізу.
Порівняльно-описовий метод — один з найдавніших у біології. Його застосовував ще видатний давньогрецький вчений Арістотель, який описав приблизно 500 відомих йому видів тварин. Суть цього методу полягає в тому, що певні форми організмів чи явищ не лише описують, а й порівнюють з подібними організмами або явищами. Це дає змогу встановити своєрідність об'єкта досліджень.
Експериментальний метод ґрунтується на тому, що дослідники змінюють будову об'єкта дослідження, умови його існування, впливають на нього за допомогою різних факторів і спостерігають за наслідками цих змін. Такі експерименти можна проводити як у природі (польові експерименти), так і в науководослідних закладах (лабораторні експерименти). У лабораторних експериментах часто використовують піддослідні організми, яких розводять і утримують у спеціальних приміщеннях.
Статистичний метод. Будь-які результати спостережень, експериментів або моделювання, потребують статистичної (математичної) обробки. Математична обробка потрібна для перевірки ступеня вірогідності отриманих результатів та правильного їхнього узагальнення.
