- •З дисципліни
- •1 Змістовий модуль 1. Лінійне та нелінійне програмування
- •Тема 1 «Введення в дисципліну. Побудова математичних моделей проблемних ситуацій»
- •1. Загальна методологія дослідження операцій
- •2. Модель операції, основні принципи її побудови
- •3. Методика проведення дослідження операцій
- •4. Типові класи задач дослідження операцій
- •Тема 2 «Задачі математичного програмування (мп)»
- •1. Загальна постановка задачі математичного програмування (мп)
- •2. Класифікація задач мп
- •3. Типи максимумів. Теорема Вейєрштрасса та теореми про достатні умови глобального максимуму
- •4. Специфіка задач математичного програмування
- •Тема 3 «Лінійне програмування»
- •1. Загальна постановка задачі лінійного програмування (злп)
- •2. Форми запису злп (загальна, стандартна, канонічна форми)
- •Приклади практичних задач лінійного програмування
- •Тема 4 «Геометрична інтерпретація злп»
- •1. Графічний метод розв'язання злп. Умови графічного розв'язання злп.
- •2. З’ясування основних особливостей та властивостей розв’язків злп за допомогою геометричної інтерпретації.
- •3. Основні етапи графічного розв'язання злп (Алгоритм геометричної інтерпретації злп)
- •Тема 5 «Симплексний метод розв'язування злп»
- •1. Аналітичні методи розв'язування злп
- •2. Ідея симплексного методу розв'язування злп
- •3. Основні теореми, на яких базується симплексний метод
- •4. Симплекс-алгоритм розв'язування невироджених злп
- •Тема 6 «злп з штучним базисом»
- •1. Ідея симплексного методу розв'язування злп із штучною базою
- •3. Алгоритм розв'язання злп із штучною базою
- •Тема 7 «Двоїстість. Двоїстість (спряженість) у лінійному програмуванні»
- •1. Поняття двоїстості в лінійному програмуванні
- •2. Основні теореми двоїстості та їх економічний зміст
- •Тема 8 «Спеціальні задачі мп. Спеціальні методи розв’язання злп»
- •Транспортна задача ( т-Задача) та її математична модель.
- •2. Методи визначення опорного плану т-Задачі
- •3. Методи розв’язання т-задач
- •Розв'язання т-задач методом потенціалів
- •Тема 9 «Параметричне програмування»
- •2. Моделі задач параметричного програмування
- •Тема 10 «Нелінійне програмування»
- •1. Загальна постановка задачі нелінійного програмування
- •2. Класичні умови екстремуму. Метод множників Лагранжа
- •4. Задача нелінійного програмування й сідлова точка
- •5. Умови Куна-Таккера для знп. Теорема Куна-Таккера
- •2 Змістовий модуль 2. Дискретне та стохастичне програмування
- •Тема 1 «Дискретне програмування»
- •1. Загальні характеристика дискретних задач
- •2. Класифікація задач дискретного програмування. Математичні моделі задач дискретного програмування
- •1. Як у загальному виді надається задача дискретного програмування?
- •Тема 2 «Клас цілочислових лінійних задач»
- •Особливості задач цілочисельне програмування. Моделі цзлп
- •Моделі цзлп
- •2. Метод відсікань (метод Гоморі) розв'язання зцлп
- •3.Комбінаторні методи розв’язування цзлп
- •4. Метод гілок та меж в задачах цілочислового програмування. Ідея методу гілок і меж, ознака оптимальності плану
- •Тема 3 «Динамічне програмування»
- •1. Загальна структура задач динамічного програмування
- •2. Принципи динамічного програмування. Принцип оптимальності Беллмана
- •3. Приклади задач динамічного програмування
- •Тема 4 «Стохастичне програмування»
- •1. Загальна характеристика задач стохастичного програмування. Методи розв’язання задач стохастичного програмування.
- •2. Приклади задач стохастичного програмування
- •3 Змістовий модуль 3. Методи оптимізації
- •Тема 1 «Методи оптимізації функцій, що диференціюються та що не диференціюються»
- •Тема 2 «Методи оптимізації в задачах великої розмірності та методи багатокритеріальної оптимізації»
- •1. Методи оптимізації багатовимірних задач
- •Градієнтні методи
- •Найшвидший підйом з використанням одномірного пошуку
- •Метод найшвидшого спуску
- •Метод Флетчера – Рівса
- •Метод Девідона – Флетчера – Пауела
- •Метод конфігурацій Хука – Дживса
- •Метод конфігурацій Розенброка
- •4 Навчально–методичні матеріали з дисципліни
Тема 4 «Стохастичне програмування»
План лекції
1. Загальна характеристика задач стохастичного програмування. Методи розв’язання задач стохастичного програмування.
2. Приклади задач стохастичного програмування.
1. Загальна характеристика задач стохастичного програмування. Методи розв’язання задач стохастичного програмування.
Стохастичне програмування використовується для вирішення задач, в яких обмеження носять вірогідний, випадковий характер і необхідно ураховувати вплив яких-небудь непередбачених обставин. Як цільова функція, в такого роду задачах служить математичне очікування критерію, вибраного як цільова функція.
До числа такого роду задач відносяться:
комплектування ремонтних підприємств верстатним парком, коли відомий
об'єм на ті або інші об'єкти;
визначення спожитої кількості і продуктивності транспортних засобів за маршрутами, коли об'єм перевезень носить випадковий характер;
визначення запасів деяких ресурсів.
В стохастическом программировании рассматриваются проблемы принятия решений в условиях действия случайных факторов, которые необходимо учитывать в соответствующих математических моделях.
До одноетапних задач стохастичного програмування відносяться задачі, у яких рішення приймаються на основі відомих стохастичних характеристик розподілу випадкових параметрів умов задачі до спостереження за їхніми реалізаціями. При цьому повинне прийматися найкраще в середньостатистичному змісті рішення.
Постановки задач стохастичного програмування розрізняються по трьох ознаках:
1) характеру рішень;
2) вибору показника якості рішення (критерію);
3) способу декомпозиції обмежень задачі.
Обмеження на вид функції.
У задачі стохастичного програмування звичайно приймають такі функціонали, як математичне сподівання або дисперсія цільової функції, або ймовірність перевищення цільовою функцією деякого порога.
Задачі
із цільовою функцією виду
називають
М-моделями, задачі в які потрібно
мінімізувати дисперсію
називають V-моделями, а стохастичні
задачі, у яких максимізується ймовірність
,
називають Р-моделями .
В
останню групу моделей включають також
і задачі, де потрібно мінімізувати поріг
,
що не повинен бути перевищений із заданою
ймовірністю
,
наприклад:
мінімізувати
за умови
.
Обмеження можуть бути представлені в одній з наступних форм:
а)
б)
в)
Розглянемо деякі варіанти моделей одноетапних задач стохастичного програмування.
1. Нехай задана задача лінійного стохастичного програмування з імовірнісними обмеженнями типу а):
максимізувати (13)
при умовах
;
(14)
.
(15)
При
детермінованій матриці
й випадковому векторі
задача (13)–(15) зводиться до еквівалентної
детермінованої задачі ЛП у такий спосіб.
Нехай
–
спільна щільність розподілу складових
випадкового
вектора
.
Знаходимо щільність розподілу
:
Обчислимо
з
рівняння
.
(16)
Якщо рішення рівняння (16) неєдине, то в якості виберемо найбільший корінь.
Очевидно, що умови (14) при цьому еквівалентні нерівностям
,
де задовольняє співвідношенням (16). Звідси треба, що задачі стохастичного програмування (13)-(15) буде еквівалентна наступна детермінована задача ЛП:
……………………………..
(17)
при умовах
,
(18)
,
(19)
де
;
–
корінь рівняння
,
або
,
–
функція розподілу випадкової величини
.
Для
стохастичної задачі (13)–(15) з детермінованою
матрицею
можна записати двоїсту задачу з
імовірнісними обмеженнями.
Розглянемо задачу
(20)
при умовах
,
(21)
.
(22)
Її
рішення визначається у вигляді
детермінованого вектора. Нехай
–
функція розподілу випадкового коефіцієнта
функції (13), тобто
.
Якщо
,
то запис
еквівалентний запису
.
Задача (20)-(22) може бути переписана у вигляді
(23)
за умови
.
(24)
Порівнюючи
цю задачу з вихідної (13)–(15), переконуємося,
що при
наступні дві одноетапні задачі
стохастичного програмування з
імовірнісними обмеженнями являють
собою двоїсту пару:
;
(25)
.
(26)
