Власне висловлення 2.1

Із настанням науково-технічного прогресу людина відчула свою міць, почала підкорювати планету. На мою думку, потрібно спочатку знайти відповідь на питання про доцільність таких дій. Важливо це зробити, щоб уникнути руйнівних для людей наслідків.

По-перше, природа стоїть на щабель вище ніж людина. Усі процеси, що відбуваються на Землі, не контролюються нами, хоча науковці технічними досягненнями намагаються підкорити планету. Тому потрібно спитати, чи треба намагатися змінити щось у природі, щоб лише встановити свої порядки. Чи вистачить у людини на це сил?

Кажуть, що людина – володарка Землі. Література подає нам приклади зворотного. На згадку приходить твір Марка Вовчка «Максим Гримач». Дочка головного героя Катря не дочекалась коханого. Хлопець загинув через шторм. Чи міг хтось змінити природне лихо? Звичайно, ні. Ніхто не здатен підкорити процеси, що відбуваються на Землі.

По-друге, намагаючись змінити існуючий лад у природі, можна тільки нашкодити собі. Людина тим самим позбавляється шансу на безпечне проживання на планеті. Тому запитаймо себе: «Чи потрібно підкорювати Землю?» Це може мати негативні наслідки. А людина не здатна захиститися від сил природи.

Дивлячись на сучасне становище на Землі, я знаходжу приклад для доведення моєї думки. Населення країн Африки, Південної Азії живе в бідності та не має можливості сподіватися на краще. Люди не здатні це змінити. А своїми спробами підкорити природу людина робить тільки гірше собі й навколишньому середовищу. Чи доцільно так чинити? Поки не пізно треба знайти правильну відповідь. Це вирішить подальшу долю нашої планети.

Отже, завершуючи твір, хочу наголосити, що потрібно відповісти на питання про доцільність підкорення Землі. Якщо людина не здатна володарювати на планеті, то будь-які спроби робити це принесуть лише шкоду.

Власне висловлення 2.2

Земля – наш дім, найдорожче, що може бути в будь-якої людини. Природа – наша мати. Та на жаль, сьогодні це мало хто пам’ятає! Людство забуло прості істини, прагне незалежності, контролю і влади, навіть над природою.

Підкорення природи стало основною метою життя людини 21-го століття. Науковці кожного дня повторюють, що людина – цар звірів, найрозумніша істота на планеті, і що лиш їй під силу підкорити природу. А чи потрібно це робити взагалі? Я вважаю, що ні!

Я гадаю, що з навколишнім світом можна жити лише в гармонії! Розуміння, повага і любов – основні критерії щасливого життя на планеті Земля. Знайшовши розуміння з природою, ми зрозуміємо себе. Шлях самопізнання лежить через пізнання навколишнього середовища. Яскравим прикладом зображення гармонії між людиною і природою є твір Лесі Українки «Лісова пісня». Образ дядька Лева підкреслює мудрість, розуміння і чуйність людської душі до природи. Його любов до лісу змушує замислитись над сенсом буття людини та її існуванням на цій планеті. Досить яскраво зображена і Мавка з її щирою повагою до всього живого, що є в лісі… Проте, в наш час, на жаль, мало хто звертається до творчості Лесі Українки, і лише одиниці читали цей твір… Всі марять підкоренням…

А історія, в свою чергу, знає безліч прикладів, коли підкорення природи закінчувалось великою трагедією. На мою думку, Чорнобильська аварія є страшним прикладом цього! Бажання отримувати більше користі для себе за рахунок природи, спричинило те, що тепер місто Чорнобиль – зона відчуження! Можливо, в той час науковці і влада не думали над наслідками своєї діяльності, але зараз ми на власному здоров’ї переконуємось у хибності їх думок і рішень!

Тож, я гадаю, можна зробити висновок, що підкорення нікому добра та щастя не принесе! Лиш знайшовши розуміння з природою та навколишнім світом, ми станемо щасливими! Навіщо володарювати, якщо можна співіснувати? Життя людини коротке, навіщо витрачати його на війни та підкорення? Краще прожити спокійне, щасливе життя в гармонії з навколишнім світом!