Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Трудове,соц.Друца.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
181 Кб
Скачать
☆

18.Заходи щодо сприяння зайнятості населення

Державна активна політика зайнятості передбачає розроблення програм сприяння зайнятості. Ці програми можуть охоплювати як окремі категорії населення, передусім маргінальні групи: молодь, жінок, інвалідів, так і специфічні випадки загрози безробіття, зумовлені економічною або іншою ситуацією (демографічним, політичним, стихійним лихом тощо).

Розрізняють довгострокові й короткострокові (на один рік) програми. Вони розробляються як на державному, так і на регіональному рівнях.

Метою державних і регіональних програм зайнятості є сприяння зайнятості населення, задоволення потреб громадян у праці.

Спеціальні галузеві програми зайнятості населення призначені для вирішення на рівні окремих галузей і підприємств проблем прихованого безробіття

Державні і територіальні програми зайнятостнаселення спрямовані на:сприяння розвитку і структурній перебудові економіки, створенню умов для направлення вивільнюваних працівників насамперед на рентабельні виробництва та в пріоритетні галузі економіки;

попередження розвитку безробіття

удосконалення системи відтворення робочої сили водночас зі збільшенням числа робочих місць

захист безробітних та їхніх сімей від негативних наслідків безробіття і забезпечення зайнятості громадян, які потребують соціального захисту і не спроможні конкурувати на ринку праці;

  • заходи сприяння зайнятості населення, яке проживає у сільській місцевості.

19.Правовий статус безробітного

Законодавством України, що висвітлює питання зайнятості населення, розгорнуто питання правового статусу безробітного. У згоді зі ст. Закону «Про зайнятість»2012 до безробітних відносять працездатних громадян, які через відсутність роботи не можуть заробити або не мають інших передбачених законодавством доходів, а також зареєстровані в держ. службі зайнятості як тих, які шукають роботи і готові та здатні приступити до придатної для них роботи. В цілому, правовий статус безробітного включає головні статутні обов'язки і права, включаючи гарантії.. Даний закон висвітлює питання зайнятості населення. У зв'язку з положенням про порядок реєстрації, а також перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу або безробітних, встановлено певні виплати допомоги по безробіттю та умови для надання матер. допомоги при професійній підготовці або перепідготовці.Для того, щоб отримати статус безробітного, необхідне рішення державної служби зайнятості та особиста заява, яка розглядається з 8-го дня реєстрації.

20.Поняття трудового договору

є основним інститутом в ТП. Він розглядається також як підстава виникнення трудових правовідносин і водночас як форма залучення до праці. Трудовий договір широко застосовується в усіх країнах з ринковою економікою для найму робочої сили.

ст. 21 КЗпП України, трудовий договір — це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації, уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник, уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

 Від трудового договору необхідно відрізняти цивільно-правові договори про працю, що відомі на практиці під назвою "трудові угоди". За трудовим договором працівник виконує роботу під керівництвом роботодавця, і останній зобов'язаний організувати роботу і забезпечити процес її виконання. За цивільно-правовим договором особа виконує замовлення самостійно або із залученням інших виконавців, розпоряджаючись робочим часом на власний розсуд. Працівник, що працює на умовах трудового договору, зобов'язаний дотримуватись правил внутрішнього трудового розпорядку, що встановлені на підприємстві, і відповідно до ст. ЗО КЗпП України особисто виконувати доручену роботу. За невиконання чи неналежне виконання вимог, передбачених правилами внутрішнього трудового розпорядку, працівника можна притягти до дисциплінарної відповідальності.