- •Розділ і. Оцінка потреби дитини та її сім’ї як центральний елемент здійснення соціальної роботи з сім'ями, дітьми та молоддю
- •1.1. Оцінка потреб дитини в контексті загальних закономірностей розвитку особистості
- •1.2. Концепція визначення потреб дитини та здатності батьків їх задовольняти
- •1.3. Партнерство й взаємодія з дітьми і дорослими під час проведення оцінки потреб дитини та її сім’ї
- •Розділ іі. Алгоритм і процедура здійснення оцінки потреб дитини та її сім’ї
- •2.1. Особливості проведення та документування експрес-оцінки та специфіка здійснення та оформлення початкової оцінки
- •2.2. Комплексна оцінка: логіка її проведення та документування
- •2.3. Використання додаткового інструментарію оцінки
- •Висновки
- •Список використаної літератури
2.2. Комплексна оцінка: логіка її проведення та документування
Комплексна оцінка проводиться після отримання і документування звернення / направлення та проведення початкової оцінки. Водночас її форму також можна використовувати для повторного обстеження дитини, сім’ї, моніторингу змін, оцінки впливу [31, c. 56].
Форма комплексної оцінки, як і початкової, структурована таким чином, щоб отримана інформація фіксувалася у трьох системах: потреби дітей під час розвитку; здатність батьків / опікунів належним чином задовольняти потреби дітей; вплив родичів і факторів середовища на здатність батьків виховувати свою дитину, - і має на меті допомогти соціальним працівникам провести основне обстеження потреб клієнта способом, який дозволяє вести систематичний збір інформації, а також спрощує аналіз і планування найкращих дій в інтересах дитини.
Щоб мати чітке розуміння зв’язку між потребами дитини, батьківським потенціалом і впливом факторів сім’ї та середовища, необхідно зібрати і проаналізувати інформацію з різних джерел, використовуючи різні методи. Саме тому у формі містяться поради, які необхідно взяти до уваги під час проведення оцінки; вказано, де корисно було б застосовувати відповідні анкети чи шкали.
Форму комплексної оцінки можна заповнити кількома способами. Наприклад, соціальний працівник може обговорити з дитиною, сім’єю різні питання, передбачені у підрозділах форми, а потім показати сім’ї вже заповнену форму. Або ж після проведення попередньої роз’яснювальної роботи з батьками соціальний працівник може заповнювати форму разом із батьками / опікунами дитини.
Проведення комплексної оцінки завжди має відбуватися таким чином, щоб допомогти батькам / опікунам, дітям та іншим членам сім’ї взяти активну участь у її процедурі. У формах виділяється місце, де батьки / опікуни і діти підліткового віку могли б висловити власну думку щодо питань, які досліджуються, здійснення оцінки загалом.
Форма комплексної оцінки розроблена з урахуванням наявності даних, отриманих під час початкової оцінки. Оскільки сім’ям не подобається повторювати одну й ту ж інформацію по декілька разів різним спеціалістам, важливо уникати непотрібного дублювання роботи. Іноді заповнення окремих підрозділів форми є недоречним, у таких ситуаціях у підсумках необхідно вказати причину відсутності відповідної інформації.
У своїх записах під час заповнення форми соціальний працівник має робити акцент, яка саме допомога і підтримка потрібна дитині й сім’ї, і які організації найкращим чином нададуть цю допомогу. Для цього, можливо, необхідно буде провести детальніше дослідження окремих аспектів розвитку дитини, додаткові обстеження [18, c. 69].
Очікується, що інші зацікавлені організації також будуть залучені до процесу комплексної оцінки. Проте варто нагадати, що необхідно отримати дозвіл батьків, перед тим як контактувати з іншими інституціями, за винятком випадків, коли дитині загрожує небезпека. Водночас слід отримати дозвіл від організацій, щоб мати змогу ділитися їхньою інформацією з сім’єю. Таким чином, з дитиною, сім’єю у ході комплексної оцінки можуть працювати декілька організацій, фахівців. Однак відповідальність за заповнення форми лежить на соціальному працівникові, тобто саме соціальний працівник збирає й аналізує інформацію, отриману від різних організацій. У випадку наявності в іншій інституції детальної чи оновленої інформації про сім’ю і дитину (наприклад, медичне обстеження дитини) всі ці дані потрібно обов’язково врахувати. Це можна зробити двома шляхами: або використати інформацію фахівців / організації від час заповнення певного підрозділу (наприклад, здоров’я, освіта тощо), або додати до форми обстеження спеціаліста на окремих аркушах, а у відповідній графі зазначити “Інформація фахівців додається”. У будь-якому випадку соціальний працівник має проаналізувати всю інформацію, заповнюючи графу “підсумок” наприкінці відповідного розділу форми комплексної оцінки.
Існує п’ять різновидів форми комплексної оцінки, розроблених за віковим принципом розвитку людини: для дітей віком 0-2, 3-4, 5-9, 10-14, 15 років і старших. Усі вони заповнюються упродовж усього періоду комплексної оцінки, тобто не більше 30 календарних днів від її початку.
Адаптовані форми оцінок потреб дитини та її сім’ї дозволяють соціальним працівникам вести систематичний збір інформації, а також спрощують аналіз і планування найкращих дій в інтересах дитини. Їх використання допоможе соціальним працівникам вірно виявити та зафіксувати сильні сторони дитини і сім’ї, а також проблеми і труднощі у задоволенні їхніх потреб. Інформація, зібрана у формах оцінки, є основою для складання й розвитку цілей і планів кожного окремого випадку [8, c. 29].
Представлені форми оцінки потреб дитини та її сім’ї - це інструмент, який вимагає певних знань, умінь і навичок, а головне - переконань соціальних працівників щодо доцільності та ефективності їх використання. При цьому важливо пам’ятати, що хороший інструмент оцінки, яким є розроблені форми, не може замінити хорошу практику, але за допомогою і першого, і другого можна досягнути успіху.
