- •Моніторинг навколишнього природного середовища. Мета, завдання.
- •Види та напрями діяльності щодо моніторингу навколишнього природного середовища.
- •Зміст поняття "екосистема". Її складові частини.
- •Закони існування екосистеми.
- •Біотичні та абіотичні фактори екосистем.
- •Принципи функціонування екосистем.
- •Основи розподілу речовин та енергії екосистем.
- •Антропогенний вплив на функціонування екосистем.
- •Поняття "джерела забруднення навколишнього середовища".
- •Заходи щодо впровадження сталого розвитку екосистем.
- •Основні види забруднення навколишнього середовища.
- •3Абруднення навколишнього середовища. Інгридієнтне забруднення.
- •Забруднення навколишнього середовища. Параметричне забруднення.
- •Забруднення навколишнього середовища. Біоценотичне забруднення.
- •Забруднення навколишнього середовища. Соціально-деструкційне забруднення.
- •16.Загапьні відомості щодо оцінки стану довкілля.
- •17.0Цінка стану довкілля. Показники оцінки.
- •18.Оцінка стану довкілля. Інтегральні показники оцінки.
- •19.Моніторинг земель в Україні. Мета, завдання, рівні проведення.
- •20.0Хорона земель в Україні. Мета, завдання.
- •Моніторинг земель в Україні. Основні нормативно-правові акти.
- •Види ерозії ґрунтів, особливості захисту від їх впливу.
- •Водна ерозії ґрунтів. Причини, наслідки, заходи щодо захисту.
- •Вітрова ерозія ґрунтів. Причини, наслідки, заходи щодо захисту.
- •Принципи організації моніторингу земель в Україні.
- •26.Особливості моніторингу та охорони земель забруднених тпв.
- •Правове регулювання
- •27.0Собливості моніторингу та охорони порушених земель.
Види ерозії ґрунтів, особливості захисту від їх впливу.
Ерозія – знищення ґрунтів і ґрунтоутворюючих порід під дією природних чи антропогенних чинників. Головні причини ерозії:
• дощі;
• талі води;
• сильний вітер.
Залежно від характеру й тривалості процесів руйнування верхніх шарів ґрунту та материнської породи розрізняють геологічну ерозію і ерозію прискорену. Остання часто посилюється в зв'язку з господарською діяльністю людини.
Геологічна ерозія – це природний процес, який відбувається протягом геологічних епох і завдяки якому сформувався сучасний характер земної поверхні. Головні фактори, що зумовлюють геологічну ерозію і опади, вітер, крутизна схилу, температурні коливання, фізичні властивості порід, часткове підняття земної кори і землетруси. В наших широтах ця ерозія не є небезпечною для сільського чи лісового господарства, бо швидкість процесу руйнування ґрунту дорівнює швидкості процесу ґрунтоутворення. Більш небезпечний цей вид ерозії в пустелях, де відсутній рослинний покрив, і ніщо не може перешкодити вітру, який зносить верхні шари ґрунту.
Розрізняють такі види ерозії:
• Водна;
• Вітрова;
• Іригаційна – надмірний полив земель;
• Пасовищна – у разі випасу скоту;
• Агротехнічна – зміщення вниз за схилом при обробці технікою
Водна ерозії ґрунтів. Причини, наслідки, заходи щодо захисту.
Водна ерозія буває внаслідок змивання й вимивання частин ґрунту опадами, талими та проточними водами. Вона залежить від кількості й інтенсивності опадів, рельєфу, властивостей ґрунту, рослинного покриву.
Розрізняють 2 підтипи водної ерозії:
- Площинний змив – повільне рівномірне знесення з поверхні схилу дрібнозему під дією потоку води. Форма змиву характеризується поверхневою ерозією, у вигляді маленьких “струмкових” розмивів і стрічкових змивів. Глибина 3-30 см.
- Лінійна ерозія – концентрація стоку і розмив ґрунту у вертикальному напрямку з утворенням промоїн та ярів. Глибина ярів 3-100 м, довжина 0,5-5 км.
Якщо швидкість утворення ґрунтів вища, ніж швидкість ерозії – то це не викликає занепокоєння, якщо швидкість ерозії вища – то це може привести до катастрофічних наслідків і являє собою загрозу формування ландшафту.
Водна ерозія може виявлятись у вигляді підземної ерозії, що зустрічається на лесах (зона північного та північно-східного лісостепу у вигляді комплексів ярів). Причини – випадання дощів , що визивають просідання дна тимчасових водотоків. Утворений потік води заповнює підземні пустоти і вклинюється на дні яру.
Природні причини утворення водної ерозії:
- Рельєф місцевості, що впливає на розміри опадів.
- Форма поверхні схилів (поздовжня чи поперечна).
- Експозиція схилів, від якої залежить перерозподіл тепла та опадів.
- Крутизна схилів
- Протиерозійна швидкість стійкості ґрунтів.
- Розміри природних водозаборів.
- Зливовий характер опадів
Антропогенні причини утворення центів ерозії:
- Параметри штучних водозаборів.
- Неправильне розміщення елементів організації території.
- Неправильний напрям обробки ґрунтів (обробіток вздовж схилу в 3-4 рази збільшує інтенсивність ерозійних процесів.
Небезпека водної ерозії полягає не лише в зниженні родючості орного горизонту, а й замулюванні річок, ставків, водойм, заплавних земель. Цей вид ерозії поширений на схилах, переважно розораних, і найбільш небезпечний у гірських ландшафтах, в яких знищений лісовий покрив.
Дуже небезпечна яружна ерозія. Ліквідувати її можна лише залісненням та будівництвом спеціальних гідротехнічних споруд. Значних успіхів у боротьбі з яружною ерозією досягла Ржищівська гідролісомеліоративна станція в Київській області, яка застосувала комплекс агротехнічних, гідротехнічних і лісомеліоративних заходів: захисні лісонасадження, спорудження водорегулюючих і водозатримуючих валів, донних загат. Завдяки застосуванню науково обґрунтованої системи захисних заходів вдалося припинити подальше розмивання багатьох ярів і зберегти таким чином великі площі орних земель.
При річковій ерозії внаслідок швидкої течії води зноситься ґрунт з дна річок і незакріплених берегів. Щоб запобігти цьому, треба оберігати лісові насадження в прирусловій смузі, закріплювати береги за допомогою спеціальних гідротехнічних прийомів.
Захисна роль лісів, особливо на гірських схилах, винятково важлива, її не можна замінити ніякими гідротехнічними спорудами.
Отже, збереження ґрунту, рослинного покриву й вологи тісно пов'язані між собою. Рослинність переводить поверхневий стік вологи у внутрішньоґрунтовий і тим самим сприяє кращому збереженню й використанню вологи, нормалізує гідрологічний режим водних артерій, перешкоджає виникненню ерозійних процесів. У районах з малопорушеним рослинним покривом руйнівна дія водної ерозії незначна.
