21. Види ерозії ґрунтів, особливості захисту від їх впливу.

Ерозія – знищення ґрунтів і ґрунтоутворюючих порід під дією природних чи антропогенних чинників. Головні причини ерозії:

• дощі;

• талі води;

• сильний вітер.

Залежно від характеру й тривалості процесів руйнування верхніх шарів ґрунту та материнської породи розрізняють геологічну ерозію і ерозію прискорену. Остання часто посилюється в зв'язку з господарською діяльністю людини.

Геологічна ерозія – це природний процес, який відбувається протягом геологічних епох і завдяки якому сформувався сучасний характер земної поверхні. Головні фактори, що зумовлюють геологічну ерозію і опади, вітер, крутизна схилу, температурні коливання, фізичні властивості порід, часткове підняття земної кори і землетруси. В наших широтах ця ерозія не є небезпечною для сільського чи лісового господарства, бо швидкість процесу руйнування ґрунту дорівнює швидкості процесу ґрунтоутворення. Більш небезпечний цей вид ерозії в пустелях, де відсутній рослинний покрив, і ніщо не може перешкодити вітру, який зносить верхні шари ґрунту.

Розрізняють такі види ерозії:

• Водна;

• Вітрова;

• Іригаційна – надмірний полив земель;

• Пасовищна – у разі випасу скоту;

• Агротехнічна – зміщення вниз за схилом при обробці технікою

21. Водна ерозії ґрунтів. Причини, наслідки, заходи щодо захисту.

Водна ерозія буває внаслідок змивання й вимивання частин ґрунту опадами, талими та проточними водами. Вона залежить від кількості й інтенсивності опадів, рельєфу, властивостей ґрунту, рослинного покриву.

Розрізняють 2 підтипи водної ерозії:

- Площинний змив – повільне рівномірне знесення з поверхні схилу дрібнозему під дією потоку води. Форма змиву характеризується поверхневою ерозією, у вигляді маленьких “струмкових” розмивів і стрічкових змивів. Глибина 3-30 см.

- Лінійна ерозія – концентрація стоку і розмив ґрунту у вертикальному напрямку з утворенням промоїн та ярів. Глибина ярів 3-100 м, довжина 0,5-5 км.

Якщо швидкість утворення ґрунтів вища, ніж швидкість ерозії – то це не викликає занепокоєння, якщо швидкість ерозії вища – то це може привести до катастрофічних наслідків і являє собою загрозу формування ландшафту.

Водна ерозія може виявлятись у вигляді підземної ерозії, що зустрічається на лесах (зона північного та північно-східного лісостепу у вигляді комплексів ярів). Причини – випадання дощів , що визивають просідання дна тимчасових водотоків. Утворений потік води заповнює підземні пустоти і вклинюється на дні яру.

Природні причини утворення водної ерозії:

- Рельєф місцевості, що впливає на розміри опадів.

- Форма поверхні схилів (поздовжня чи поперечна).

- Експозиція схилів, від якої залежить перерозподіл тепла та опадів.

- Крутизна схилів

- Протиерозійна швидкість стійкості ґрунтів.

- Розміри природних водозаборів.

- Зливовий характер опадів

Антропогенні причини утворення центів ерозії:

- Параметри штучних водозаборів.

- Неправильне розміщення елементів організації території.

- Неправильний напрям обробки ґрунтів (обробіток вздовж схилу в 3-4 рази збільшує інтенсивність ерозійних процесів.

Небезпека водної ерозії полягає не лише в зниженні родючості орного горизонту, а й замулюванні річок, ставків, водойм, заплавних земель. Цей вид ерозії поширений на схилах, переважно розораних, і найбільш небезпечний у гірських ландшафтах, в яких знищений лісовий покрив.

Дуже небезпечна яружна ерозія. Ліквідувати її можна лише залісненням та будівництвом спеціальних гідротехнічних споруд. Значних успіхів у боротьбі з яружною ерозією досягла Ржищівська гідролісомеліоративна станція в Київській області, яка застосувала комплекс агротехнічних, гідротехнічних і лісомеліоративних заходів: захисні лісонасадження, спорудження водорегулюючих і водозатримуючих валів, донних загат. Завдяки застосуванню науково обґрунтованої системи захисних заходів вдалося припинити подальше розмивання багатьох ярів і зберегти таким чином великі площі орних земель.

При річковій ерозії внаслідок швидкої течії води зноситься ґрунт з дна річок і незакріплених берегів. Щоб запобігти цьому, треба оберігати лісові насадження в прирусловій смузі, закріплювати береги за допомогою спеціальних гідротехнічних прийомів.

Захисна роль лісів, особливо на гірських схилах, винятково важлива, її не можна замінити ніякими гідротехнічними спорудами.

Отже, збереження ґрунту, рослинного покриву й вологи тісно пов'язані між собою. Рослинність переводить поверхневий стік вологи у внутрішньоґрунтовий і тим самим сприяє кращому збереженню й використанню вологи, нормалізує гідрологічний режим водних артерій, перешкоджає виникненню ерозійних процесів. У районах з малопорушеним рослинним покривом руйнівна дія водної ерозії незначна.