Винахід електронної розгортки

Між тим ще в 1907 році російський вчений Борис Львович Розінг запропонував використовувати для розгорнення катодно-променеву трубку, винайдену за 10 років до цього німецьким фізиком Карлом Брауном і застосовувалася в осцилографах. Невагомий електронний промінь у цій трубці можна було змусити «пробігати» по «рядках» зображення з величезною швидкістю. Будучи викладачем Петербурзького Технологічного інституту, Борис Львович Розінг запатентував систему «катодного телескопії», запропонувавши для перетворення електричних сигналів на видиме зображення електронно-променеву трубку. 9 травня 1911 Розінг продемонстрував свій винахід колегам і незабаром був удостоєний Золотої медалі Російського технічного товариства. Історики телебачення, в тому числі й американські, одностайно стверджують, що патент Розінга зіграв основну роль у створенні сучасного телебачення, а його пріоритет визнаний у всьому світі.

Принцип роботи катодної трубки Розінга став основою для винаходу досконаліших пристроїв передачі зображень. У цій трубці замість механічного диска, який, як передбачав Розінг, не міг дозволити збільшити якість зображення, тобто дозвіл або кількість рядків на екрані, використовувався електронний промінь (або електронний пучок), який прямував системою електродів - катодів, відхиляють електронний пучок на потрібне відстань. Що дозволяло засвітити променем мішень з більшою точністю і за менший проміжок часу.

Видатний вчений, професор Розінг розділив долю багатьох чудових російських інтелігентів: в 1931 році під час чергової сталінської «чистки» він був арештований і висланий на 3 роки до Архангельська, але не дожив до закінчення терміну і помер у 1933 році від крововиливу в мозок. Йому не вдалося довести до кінця задумане. Це зробив у Сполучених Штатах його учень Володимир Зворикін.

Схема трубки Розінга

В.К. Зворикін

Ідея створення телевізора, в якому зображення буде «малюватися» електронним променем, виникла у Зворикіна вже під час навчання в Петербурзькому технологічним інституті. Закінчив його Володимир Зворикін в 1912 році, а через два роки почалася Перша світова війна, і молодому радіоспеціаліста довелося надіти військову форму. Після Жовтневої революції Зворикіну теж було не до наукових дослідів: йому, як колишньому білому офіцерові, загрожував арешт. У 1918 році В. К. Зворикін виїхав з країни, а в 1919 році оселився в США.

Тільки через рік після приїзду до Америки Зворикін був прийнятий на роботу у фірму Westinghouse Electric. У 1923 році новий співробітник зібрав, вельми далекий від досконалості зразок системи електронного телебачення. Однак переконати російського інженера у безперспективності електронного телебачення виявилося неможливо. Кожен день до пізнього вечора він наполегливо працював в лабораторії над вдосконаленням свого винаходу.

У 1929 році Зворикін перейшов в «Радіо корпорацію Америки» і тут його ідеї знайшли розуміння і необхідну фінансову підтримку. За допомогою співробітників талановитий учений виготовив катод зі складною фотомозаічной структурою, знайшов спосіб посилення малих струмів, що виникають мініатюрних фотоелементах, вирішив безліч інших технічних проблем. У результаті кропітких експериментів у 1931 році була створена працездатна приймальня телевізійна трубка - іконоскоп. Незабаром компанія налагодила серійне виробництво апаратури, і в 1936 році в США почалися перші телевізійні передачі.