- •1. Феномен управління. Основні підходи до його вивчення.
- •2. Поняття про соціальне управління. Соціальне управління як система.
- •Суб’єкт соціального управління – керуюча соціальна система. Це організаційно-оформлені групи людей, сформовані ними органи управління і керуючий склад.
- •3. Два аспекти політичного управління. Теоретично-політологічне підґрунтя їх розмежування.
- •4. Доцільність та обмеженість кібернетичного тлумачення управління.
- •5. Управління та інформація. Соціально-психологічні аспекти соціальної інформації, що є значущим для практики соціально-політичного управління.
- •6.Поняття інформаційних бар’єрів та шумів.
- •7. Вимоги щодо соціальної інформації. Формула Лассуела.
- •8.Особливості управління соціально-політичними процесами в трансформаційних суспільствах.
- •9.Сутність та сенс проблеми соціально-політичного управління.
- •10. Проблема соціально-політичного управління в контексті загальної теорії управління.
- •11. Політична психологія та проблема соціально-політичного управління.
- •12. Сучасні соціальні технології та практика соціально-політичного управління.
- •13. Методи системного аналізу та математичного моделювання в соціально-політичному правлінні.
- •14. Теоретично-філософські засади осмислення проблеми соціально-політичного управлінням.
- •15. Проблема реконструювання суб’єктивних смислів соціальної дії у Вебера.
- •16. Вчення в. Парето про логічні та нелогічні вчинки. Поняття про залишки та похідні.
- •17. Соціологія повсякденності та проблема соціально-політичного управління.
- •18. Теорія мотиваційного впливу п. Сорокіна.
- •19. П. Бергер та т. Шибутані про інститут соціального контролю.
- •21. Особливості соціально-політичного управління в масових суспільствах.
- •22.Визначення, основні характеристики та класифікація людини-маси у г. Лебона.
- •23.Г. Лебон про основні способи соціально-політичного управління в масовому суспільстві.
- •24.Г. Лебон про віддалені та безпосередні чинники формування людини-маси.
- •25.Визначення та ознаки людини-маси у е. Канетті.
- •26.Е. Канетті про поняття масового кристалу та масового символу.
- •27.Е. Канетті про класифікацію людини-маси за змістом афектів.
- •29. С. Московічі про основні стратегії соціально-політичного управління в масовому суспільстві.
- •С. Московічі про домінуючу модель соціально-політичного управління в масовому суспільстві.
- •С. Московічі про колективний та індивідуальний аспекти соціально-політичного управління в масовому суспільстві.
- •С. Московічі про психологічне підґрунтя харизми та її роль в соціально-політичному управлінні.
- •33.Філософське осмисленя масової поведінки у працях X. Ортеги-і-Гасети ("Повстання мас") та к. Ясперса ("Духовна ситуація нашого часу").
- •42. Прагматизм про роль раціональних чинників у здійсненні соціально-політичного управління в масовому суспільстві.
- •43. Біхевіористичне тлумачення проблеми соціально-політичного управління (е. Торндайк, Дж.Уотсон)
- •44. Стимул-реактивні теорії соціально-політичного управятня
- •45. Основні положення та проблеми технології поведінки Скіннера.
- •46. А.Бандура про основні принципи теорії соціального навчання
- •47. Ринкова модель соц.-пол. Управління д.Хоманса
- •50. Блумер та Шибутані про основні положення та завдання соціобіхевіористичної моделі соц.-пол. Уп.-я
- •51. Значення первинних соціальних груп для практики соц.-пол. Уп.-я
- •52. Келле та Шибутані про роль референтних груп в практиці соц.-пол. Уп.-я
- •53. Теорія міжособистих стосунків в контексті проблеми соц.-пол. Уп.-я
- •56. Соціометрична структура суспільства як підгрунття ефективності соц.-пол. Уп.-я.
- •57. Концепція соц. Драматургії е.Гоффмана в контексті проблеми соц.-пол. Уп.-я
- •59. У.Томас і ф.Знанецький про об’єктивні та суб’єктивні чинники ефективності управління.
- •64. Поняття „соц. Хар-ру” та його значення для практики соц.-пол. Уп.-я
- •66. Конструктивна теорія неврозів к.Хорні як теоретико-психологічне підгрунття соц.-пол. Уп.-я
- •67. Загальна схема соціально-політичного управління в теорії структурного функціоналізму.
- •68. Р.Мертон про витоки та основні види девіантної поведінки і необхідність її врахування у практиці соц.-пол. Уп.-я
- •70. Реклама та змі в практиці соц.-пол. Уп.-я. Ж.Бодріяр про ціннісно-світоглядні функції реклами.
- •72. Маркузе про особливості соц.-пол. Уп.-я в тоталітарних суспільствах
- •28. С. Московічі про відмінність класичної та масово-психологічної моделей соціально-політичного управління.
- •Глава 2. Восстание масс
- •Часть 2
- •Глава 4 – Открытие толп
- •Г. Блумер про сутність і основні форми колективної поведінки.
- •35. Про походження та механізми функціонування елементарної колективної поведінки.
- •36 Про основні види елементарної колективної поведінки та механізми її відтворення.
- •37 Про теоретичний принцип соціально-політичного управління в масовому суспільстві.
- •38 Про основні правила соціально-політичного управління в масовому суспільстві.
- •39 Про організовані форми колективної поведінки та їх значення для практики соціально-політичного управління.
- •40 Про механізми формування специфічних соціальних рухів.
59. У.Томас і ф.Знанецький про об’єктивні та суб’єктивні чинники ефективності управління.
Якою б не була мета соц. практики чи то зміна соц. інститутів, чи то зміна досягнення, потрібно використовувати ті елементи, які вже включені в практичні ситуації, сформовані незалежно від нас, і з якими має узгоджуватися наша діяльність.
Об’єктивними чинниками слід вважати ситуацію, а суб’єктивними – бажання індивіда. Ситуація – набір цінностей і установок, з якими індивід чи група мають справу у процесі власної діяльності і стосовно яких ця діяльність планується і оцінюється за своїми результатами. Ситуація включає: 1) об’єктивні умови, що в даний момент впливають на свідомість індивіда чи групи; 2) попередні установки індивіда чи групи, які в даний момент впливають на їх дії; 3) визначення ситуації як певної концепції умов і попередніх установок.
Визначення ситуації завжди передує дії. Якщо ситуація дійсна, то і наслідки теж. Тому в даних умовах і зданим набором установок можлива нескінченна множина дій в залежності від того, як умови і установки визначенні.
Завдання полягає: з’ясувати можливі плани дій для всіх різноманітних ситуацій, порівнюючи ситуації певного типу (які домінуючі цінності та установки). ??? Цю ситуацію більшою мірою аніж решта ???
Бажання індивідів – особистісні установки, які не можуть не відгукнутись на стимули, що їх сусп. використовує стосовно індивідів.
ЦЕ: а) бажання нового досвіду і нових стимулів; б) бажання визнання + соц.схваленя; в) бажання володарювати, виразом якого є бажання власності, пол. деспотизм, домагання тиранії; г) бажання безпеки.
64. Поняття „соц. Хар-ру” та його значення для практики соц.-пол. Уп.-я
(Фромм, Рісмен)
Згідно з Рісменом соц. хар-р залежить від криво зростання населення. На першій стадії („Високого потенціалу зростання”) соц. хар-р формується на основі слідування традиціям і є орієнтованим на традиції. Людина при цьому характеризується високим ступенем конформності, підкорою владним структурам, займає чітко визначене місце і грає чітко визначену роль. Друга стадія („Перехідне зростання”). Руйнування звичних традицій і підвищена соціальна мобільність. Орієнтована на себе (?людина?). На цій стадії властиві: ініціативність, винахідливість, схильність до ризику. Третя стадія („Початок спаду населення”). Цій стадії відповідає соціальний характер орієнтований на іншого. Властива тенденція до схвалення іншого.
Кожний тип соц. хар-ру: 1) орієнтація на традиції, мотивує людей через страх невідповідності прийнятим у суспільстві нормам; 2) орієнтація на себе передбачає внутрішню мотивацію або внутрішній голос; 3) орієнтація на інших – людина повністю залежить у своїй поведінці від інших людей, які є для неї мотивуючим чинником.
