Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Shulga_-_out3.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
380 Кб
Скачать
☆
  1. Г. Блумер про сутність і основні форми колективної поведінки.

Г. Блумер, роблячи підсумок досліджень колективної поведін­ки, зауважує, що це поняття охоплює будь-яку групову актив­ність людей. Остання означає, що індивіди діють у певний спосіб й що між ними існує певний розподіл праці як певне пристосу­вання одна до одної різних ліній індивідуальної поведінки. До­слідження колективної поведінки має на меті з'ясування шляхів підтримки стабільності існуючого соціального устрою у спосіб з'ясування умов виникнення та усталення відповідних форм ко­лективної поведінки. З цієї точки зору, вважає Г. Блумер, доціль­но розрізняти елементарні та організовані форми колективної по­ведінки. Перші — не визначаються правилами та нормами, які діють у суспільстві, й виникають в умовах руйнування звичних форм людського існування, визначених взірців людської поведі­нки. Організовані форми людської поведінки оформлюються за допомогою різного роду соціальних детермінант, — існуючих традицій, звичаїв, інститутів, — й за певних умов сприяють ви­никненню нового соціального порядку та стабілізації ситуації у суспільстві загалом. Потрібно, на думку Г. Блумера, дослідити закономірності перетворення елементарних форм колективної поведінки на організовані з тим, щоб навчитися вводити їх у рус­ло прийнятних для суспільства інститутів і правил, адже в такому випадку вони не будуть становити небезпеку для стабільності со­ціального і політичного порядку в суспільстві.

35. Про походження та механізми функціонування елементарної колективної поведінки.

Першим кроком у такому напрямі, на думку Г. Блумера, має стати перетворення невротичної тривоги, яка виникає в умовах руйнування звичних для людей форм їх діяльності у суспільстві й відштовхує людину від спілкування з іншими, на соціальну три­вогу, яка й породжує основні форми елементарної поведінки лю­дей, а саме: натовп, масу і громадськість. Останні базуються на низці типових форм соціальної взаємодії людей. Ці форми, каже Г. Блумер, можуть бути охарактеризовані як механізми елемен­тарної колективної поведінки. До таких механізмів, зокрема, на­лежать:

товкотнеча, сенс якої полягає у тому, щоб зробити індиві­дів більш піддатливими один для одного. Чистою формою товко­тнечі є гіпноз;

колективне збудження, якому властиві повна зосередже­ність уваги індивіда на одному об'єкті та реорганізація почуттів, звичок та особистісних характеристик, зокрема посилення почут­тя безвідповідальності;

соціальна інфекція як швидке, безсвідоме та нераціона­льне розповсюдження якихось настроїв потягів чи форм пове­дінки.

36 Про основні види елементарної колективної поведінки та механізми її відтворення.

Механізмом, який відтворює громадськість, є пропаганда. Це зумовлено тим, що громадськість виникає в ситуації, яка не може бути вирішена на підставі якогось вже існуючого у суспільстві правила, а лише на підставі колективного рішення, що прийма­ється на основі виробленої громадської думки. Засобом такого вироблення і є пропаганда. Враховуючи, що громадськість харак­теризується відсутністю чітких правил дій, аморфністю та диску­сією, Г. Блумер визначає пропаганду як зумисно спровоковану та керовану кампанію з метою змусити людей прийняти цю точку зору, настрій чи цінність не на основі їх позитивних якостей, а у спосіб апелювання до емоційних установок та почуттів людей. «Мета пропаганди — нав'язати деяку установку чи цінність, яка починає прийматися людьми як щось природне, істинне й справ­жнє і, таким чином, як щось таке, що виражається спонтанно та без примусу» [Блумер Г. Коллективное поведение // Психология масс. Хрестоматия. — Самара, 1998. — С. 562].

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]