- •I. Вступ в психологію
- •1. Виникнення психології як науки
- •2. Галузі психології
- •3. Завдання і місце психології в системі наук
- •4. Основні історичні етапи розвитку психологічної науки
- •5. Основи функції психіки. Особливості психічного відображення
- •6. Основні етапи розвитку психіки
- •7. Структура психіки людини
- •8. Психіка та особливості будови мозку
- •9. Діяльність
- •10. Функції мови
- •11. Види мовної діяльності та їх особливості
- •12. Методи психології
- •II. Психологія пізнавальних процесів
- •13. Поняття про відчуття і його фізіологічної основі
- •14. Основні характеристики аналізаторів
- •15. Види відчуттів
- •16. Поняття про сприйняття
- •17. Основні властивості сприйняття
- •18. Порушення сприйняття
- •19. Загальна характеристика уваги
- •20. Властивості уваги
- •21. Загальні поняття про пам'ять
- •22. Види пам'яті
- •23. Забування
- •24. Розвиток мислення в персоногенезе
- •25. Види мислення
- •26. Розумовий процес
- •27. Операції розумової діяльності
- •28. Якості мислення та структура інтелекту
- •Здатність до міркування;
- •29. Оцінка інтелекту
- •30. Способи активізації мислення
- •31. Розлади мислення
- •32. Загальна характеристика уяви
- •33. Види уяви
- •34. Уявний експеримент
- •III. Структура свідомості
- •35. Свідомість як вища ступінь розвитку психіки
- •36. Взаємодія свідомості та підсвідомості
- •37. Психічні стани людини
- •38. Стани свідомості. Роль сну
- •39. Види емоційних процесів і станів
- •40. Теорії емоцій
- •41. Фізіологічні механізми стресу
- •42. Стрес і фрустрація
- •43. Воля як характеристика свідомості
- •44. Структура вольового дії
- •45. Мотивація
- •IV. Формування і розвиток особистості
- •46. Соціальне середовище і особистість
- •47. Соціалізація особистості
- •48. Періодизація розвитку особистості
- •49. Типологія неправильного виховання
- •50. Відмінності між соціалізацією дітей і дорослих. Ресоціалізація
- •51. Життєві кризи
- •52. Самосвідомість
- •53. Соціальна роль
- •54. Соціальний статус. Систематизація соціальних ролей
- •55. Рольові та внутріособистісні конфлікти
- •V. Сучасні психологічні теорії особистості
- •56. Структура особистості за Фрейдом
- •57. Теорія сексуального розвитку 3. Фрейда
- •58. Захисні механізми (за Фрейдом)
- •59. Біхевіоризм
- •60. Поведінкова концепція б. Скіннера
- •61. Типологія поведінки по Макгвайр
- •62. Когнітивні теорії особистості
- •63. Ієрархія потреб а. Маслоу
- •64. Самоактуалізація особистості
- •65. Трансперсональна психологія. Погляди к. Юнга
- •Абсолютна свідомість.
- •66. Трансперсональний підхід до людини Станіслава Грофа
- •67. Генетичний підхід Чампіон Тойча
- •VI. Типологія особистості і особистісний рост
- •68. Психологічна структура особистості
- •Ієрархічна структура особистості (по к. К. Платонову)
- •69. Здібності
- •70. Поняття про темперамент і його фізіологічних основах
- •71. Типи темпераменту та їх психологічні характеристики
- •72. Облік темпераменту в діяльності
- •73. Конституційні та клінічні типології
- •74. Клінічні типології особистості
- •75. Характер
- •76. Акцентуації характеру
- •77. Невроз. Види неврозів
- •78. Аутотренінг
- •79. Психосоциотип
- •80. Сенсорна типологія
- •81. Псіхогеометріческая типологія
- •82. Комплекс неповноцінності і життєвий стиль (по Адлеру)
- •83. Психологічний зростання (по Адлеру)
- •84. Типи людей і "локус контролю"
- •85. Життєві сценарії у долі людини
- •86. Адаптивність людини і фундаментальна типологія індивідуальності
- •87. Характерний м'язовий панцир як фактор перешкоди розвитку особистості (по Райху)
- •VII. Психологія спілкування. Соціально-психологічний феномен в групі
- •88. Функції та структура спілкування
- •89. Комунікативна компетентність. Стратегії, тактики, види спілкування
- •90. Види спілкування
- •91. Трансаціонний аналіз спілкування
- •92. Вербальні і невербальні засоби спілкування
- •93. Спілкування як сприйняття людьми один одного
- •94. Методи психологічного впливу
- •95. Групи і колективи
- •96. Методи психологічного дослідження міжособистісних відносин. Соціометрія
- •Соціометричної методики
- •97. Лідерство
- •98. Стилі управління
- •99. Ефективність керівництва
- •100. Психологічні вимоги до менеджера
3. Завдання і місце психології в системі наук
Завдання психології в основному зводяться до наступних:
навчитися розуміти сутність психічних явищ та їх закономірності;
навчитися керувати ними;
використовувати отримані знання з метою підвищення ефективності тих галузей практики, на перетині з якими лежать вже оформилися науки і галузі;
бути теоретичною основою практики психологічної служби.
Вивчаючи закономірності психічних явищ, психологи розкривають сутність процесу відображення об'єктивного світу в мозку людини, з'ясовують, як регулюються дії людини, як розвивається психічна діяльність і формуються психічні властивості особистості. Оскільки психіка, свідомість людини є відображенням об'єктивної дійсності, вивчення психологічних закономірностей означає передусім встановлення залежності психічних явищ від об'єктивних умов життя і діяльності людини. Але оскільки будь-яка діяльність людей завжди закономірно обумовлена не лише об'єктивними умовами життя та діяльності людини, а й іноді суб'єктивними (відносини, установки людини, його особистий досвід, що виражається в знаннях, навичках і уміннях, необхідних для цієї діяльності), то перед психологією стоїть завдання виявлення особливостей здійснення діяльності та її результативності залежно від співвідношення об'єктивних умов і суб'єктивних моментів.
Так, встановлюючи закономірності пізнавальних процесів (відчуттів, сприймань, мислення, уяви, пам'яті), психологія сприяє науковому побудови процесу навчання, створюючи можливість правильного визначення змісту навчального матеріалу, необхідного для засвоєння тих чи інших знань, навичок і вмінь. Виявляючи закономірності формування особистості, психологія сприяє педагогіці в правильній побудові виховного процесу.
Широкий спектр завдань, рішенням яких зайняті психологи, обумовлює, з одного боку, необхідність взаємозв'язків психології з іншими науками, які беруть участь у вирішенні комплексних проблем, а з іншого - виділення всередині самої психологічної науки спеціальних галузей, зайнятих вирішенням психологічних завдань в тій чи іншій сфері суспільства .
Яке ж місце психології в системі наук?
Сучасна психологія знаходиться в ряду наук, займаючи проміжне положення між філософськими науками, з одного боку, природними - з іншого, соціальними - з третього. Пояснюється це тим, що в центрі її уваги завжди залишається людина, вивченням якого займаються і названі вище науки, але в інших аспектах. Відомо, що філософія і її складова частина - теорія пізнання (гносеологія) вирішує питання про ставлення психіки до навколишнього світу і трактує психіку як відображення світу, підкреслюючи, що матерія первинна, а свідомість вторинна. Психологія ж з'ясовує ту роль, яку відіграє психіка в діяльності людини та її розвитку (рис. 1).
Відповідно до класифікації наук академіка А. Кедрова психологія займає центральне місце не тільки як продукт всіх інших наук, але і як можливе джерело пояснення їх формування та розвитку.
Рис. 1. Класифікація А. Кедрова
Психологія інтегрує всі дані цих наук і в свою чергу впливає на них, стаючи загальною моделлю людинознавства. Психологію слід розглядати як наукове дослідження поведінки і розумової діяльності людини, а також практичне застосування набутих знань.
