- •I. Вступ в психологію
- •1. Виникнення психології як науки
- •2. Галузі психології
- •3. Завдання і місце психології в системі наук
- •4. Основні історичні етапи розвитку психологічної науки
- •5. Основи функції психіки. Особливості психічного відображення
- •6. Основні етапи розвитку психіки
- •7. Структура психіки людини
- •8. Психіка та особливості будови мозку
- •9. Діяльність
- •10. Функції мови
- •11. Види мовної діяльності та їх особливості
- •12. Методи психології
- •II. Психологія пізнавальних процесів
- •13. Поняття про відчуття і його фізіологічної основі
- •14. Основні характеристики аналізаторів
- •15. Види відчуттів
- •16. Поняття про сприйняття
- •17. Основні властивості сприйняття
- •18. Порушення сприйняття
- •19. Загальна характеристика уваги
- •20. Властивості уваги
- •21. Загальні поняття про пам'ять
- •22. Види пам'яті
- •23. Забування
- •24. Розвиток мислення в персоногенезе
- •25. Види мислення
- •26. Розумовий процес
- •27. Операції розумової діяльності
- •28. Якості мислення та структура інтелекту
- •Здатність до міркування;
- •29. Оцінка інтелекту
- •30. Способи активізації мислення
- •31. Розлади мислення
- •32. Загальна характеристика уяви
- •33. Види уяви
- •34. Уявний експеримент
- •III. Структура свідомості
- •35. Свідомість як вища ступінь розвитку психіки
- •36. Взаємодія свідомості та підсвідомості
- •37. Психічні стани людини
- •38. Стани свідомості. Роль сну
- •39. Види емоційних процесів і станів
- •40. Теорії емоцій
- •41. Фізіологічні механізми стресу
- •42. Стрес і фрустрація
- •43. Воля як характеристика свідомості
- •44. Структура вольового дії
- •45. Мотивація
- •IV. Формування і розвиток особистості
- •46. Соціальне середовище і особистість
- •47. Соціалізація особистості
- •48. Періодизація розвитку особистості
- •49. Типологія неправильного виховання
- •50. Відмінності між соціалізацією дітей і дорослих. Ресоціалізація
- •51. Життєві кризи
- •52. Самосвідомість
- •53. Соціальна роль
- •54. Соціальний статус. Систематизація соціальних ролей
- •55. Рольові та внутріособистісні конфлікти
- •V. Сучасні психологічні теорії особистості
- •56. Структура особистості за Фрейдом
- •57. Теорія сексуального розвитку 3. Фрейда
- •58. Захисні механізми (за Фрейдом)
- •59. Біхевіоризм
- •60. Поведінкова концепція б. Скіннера
- •61. Типологія поведінки по Макгвайр
- •62. Когнітивні теорії особистості
- •63. Ієрархія потреб а. Маслоу
- •64. Самоактуалізація особистості
- •65. Трансперсональна психологія. Погляди к. Юнга
- •Абсолютна свідомість.
- •66. Трансперсональний підхід до людини Станіслава Грофа
- •67. Генетичний підхід Чампіон Тойча
- •VI. Типологія особистості і особистісний рост
- •68. Психологічна структура особистості
- •Ієрархічна структура особистості (по к. К. Платонову)
- •69. Здібності
- •70. Поняття про темперамент і його фізіологічних основах
- •71. Типи темпераменту та їх психологічні характеристики
- •72. Облік темпераменту в діяльності
- •73. Конституційні та клінічні типології
- •74. Клінічні типології особистості
- •75. Характер
- •76. Акцентуації характеру
- •77. Невроз. Види неврозів
- •78. Аутотренінг
- •79. Психосоциотип
- •80. Сенсорна типологія
- •81. Псіхогеометріческая типологія
- •82. Комплекс неповноцінності і життєвий стиль (по Адлеру)
- •83. Психологічний зростання (по Адлеру)
- •84. Типи людей і "локус контролю"
- •85. Життєві сценарії у долі людини
- •86. Адаптивність людини і фундаментальна типологія індивідуальності
- •87. Характерний м'язовий панцир як фактор перешкоди розвитку особистості (по Райху)
- •VII. Психологія спілкування. Соціально-психологічний феномен в групі
- •88. Функції та структура спілкування
- •89. Комунікативна компетентність. Стратегії, тактики, види спілкування
- •90. Види спілкування
- •91. Трансаціонний аналіз спілкування
- •92. Вербальні і невербальні засоби спілкування
- •93. Спілкування як сприйняття людьми один одного
- •94. Методи психологічного впливу
- •95. Групи і колективи
- •96. Методи психологічного дослідження міжособистісних відносин. Соціометрія
- •Соціометричної методики
- •97. Лідерство
- •98. Стилі управління
- •99. Ефективність керівництва
- •100. Психологічні вимоги до менеджера
5. Основи функції психіки. Особливості психічного відображення
Етимологічно слово "психіка" (грец.. Душа) має подвійне значення. Одне значення несе смислове навантаження суті якої-небудь речі. Психіка - це сутність, де внеположность і різноманіття природи збирається до свого єдності, це віртуальне стиснення природи, це відображення об'єктивного світу в його зв'язках і відносинах.
Психічне відображення не є дзеркальним, механічно пасивним копіюванням світу (як дзеркало або фотоапарат), воно пов'язане з пошуком, вибором, у психічному відображенні надходить інформація піддається специфічній обробці, тобто психічне відображення - це активне відбиття світу у зв'язку з якоюсь необхідністю, з потребами, це суб'єктивне виборче відображення об'єктивного світу, так як належить завжди суб'єкту, поза суб'єктом не існує, залежить від суб'єктивних особливостей. Психіка - це "суб'єктивний образ об'єктивного світу" .
Психіку не можна звести просто до нервової системи. Психічні властивості є результатом нейрофізіологи-чеський діяльності мозку, однак містять в собі характеристики зовнішніх об'єктів, а не внутрішніх фізіологічних процесів, за допомогою яких психічне виникає. Перетворення сигналів, що відбуваються в мозку, сприймаються людиною як події, що розігруються поза ним, у зовнішньому просторі і в світі. Мозок виділяє психіку, думку подібно тому, як печінка виділяє жовч. Недолік цієї теорії в тому, що ототожнюють психіку з нервовими процесами, не бачать якісних відмінностей між ними.
Психічні явища співвідносяться не з окремим нейрофізіологічним процесом, а з організованими сукупностями таких процесів, тобто психіка-це системна якість мозку, реалізоване через багаторівневі функціональні системи мозку, які формуються у людини в процесі життя й оволодіння їм історично сформованими формами діяльності й досвіду людства через власну активну діяльність. Таким чином, специфічно людські якості (свідомість, мова, праця тощо), людська психіка формуються в людини тільки прижиттєво, в процесі засвоєння їм культури, створеної попередніми поколіннями. Таким чином, психіка людини включає в себе щонайменше три складові: зовнішній світ, природу, її відображення-повноцінну діяльність мозку - взаємодія з людьми, активну передачу новим поколінням людської культури, людських здібностей.
Психічне відображення характеризується низкою особливостей:
воно дає можливість правильно відбивати навколишню дійсність, причому правильність відображення підтверджується практикою;
сам психічний образ формується в процесі активної діяльності людини;
психічне відображення поглиблюється і вдосконалюється;
забезпечує доцільність поведінки та діяльності;
заломлюється через індивідуальність людини;
носить випереджаючий характер.
6. Основні етапи розвитку психіки
Розвиток психіки у тварин проходить ряд етапів
Рис. 2. Основні етапи розвитку психіки і форм поведінки в тваринному світі
На стадії елементарної чутливості тварина реагує тільки на окремі властивості предметів зовнішнього світу і його поведінка визначається вродженими інстинктами (харчування, самозбереження, розмноження і т. п.). На стадії предметного сприйняття відображення дійсності здійснюється у вигляді цілісних образів предметів і тварина здатна навчатися, з'являються індивідуально набуті навички поведінки.
III стадія інтелекту характеризується здатністю тварини відображати міжпредметні зв'язки, відображати ситуацію в цілому, в результаті тварина здатна обходити перешкоди, "винаходити" нові способи вирішення двофазних завдань, що вимагають попередніх підготовчих дій для свого рішення. Інтелектуальне поведінка тварин не виходить за рамки біологічної потреби, діє тільки в межах наочної ситуації.
Психіка людини - якісно вищий рівень, ніж психіка тварин (Homo sapiens - людина розумна). Свідомість, розум людини розвивалися в процесі трудової діяльності, яка виникає в силу необхідності, здійснення спільних дій для добування їжі при різкій зміні умов життя первісної людини. І хоча видові біолого-морфологічні особливості людини стійкі вже протягом 40 тисячоліть, розвиток психіки людини відбувалося в процесі трудової діяльності. Таким чином, матеріальна, духовна культура людства - це об'єктивна форма втілення досягнень психічного розвитку людства.
У процесі історичного розвитку суспільства людина змінює способи і прийоми свого поводження, трансформує природні задатки і функції у вищі психічні функції - специфічно людські, суспільно-історично обумовлені форми пам'яті, мислення, сприйняття (логічна пам'ять, абстрактно-логічне мислення), опосередковані застосуванням допоміжних засобів , мовних знаків, створених в процесі історичного розвитку. Єдність вищих психічних функцій утворює свідомість людини.
