5. Всесвітня організація охорони здоров’я.

Всесвітня організація охорони здоров'я почала функціонувати 7 квітня

1948 р. після того, як 26 держав — членів ООН ратифікували її статут. Ця

дата щорічно відмічається як Всесвітній день здоров'я[16].

Головною метою ВООЗ є сприяння забезпеченню охорони здоров'я

населення усіх країн світу. Текст Уставу ВООЗ можна коротко

сформулювати як «Право на здоров'я».

У Статуті зафіксовано, що головною метою ВООЗ є «досягнення всіма

народами якомога вищого рівня здоров'я», при цьому сам термін «здоров'я»

визначається як «стан повного фізичного, духовного та соціального

добробуту, а не тільки відсутність хвороб та фізичних дефектів».

Підкреслювалося, що «уряди несуть відповідальність за здоров'я своїх

народів, і ця відповідальність потребує вживання відповідних заходів

соціального характеру та в галузі охорони здоров'я». Статут проголошував,

що «здоров'я усіх народів є головним фактором у досягненні миру та безпеки

і залежить від повного співробітництва окремих осіб та держав». Цей

документ визначає найважливіші функції ВООЗ, регламентує діяльність її

головних органів та відносини із державами-членами. Вперше в міжнародній 22

практиці здоров'я було проголошено одним із невід'ємних прав людини

незалежно від раси, релігії, політичних поглядів, соціального та

економічного становища.

Першочерговим завданням ВООЗ є забезпечення «Здоров'я для всіх»,

що дало змогу розробити глобальну стратегію виконання цієї програми.

Стратегія, здійснення якої потребує об'єднаних зусиль урядів та народів,

заснована на принципі налагодження первинної медико-санітарної допомоги.

До неї входять вісім головних складових елементів: просвітницька

робота, пов'язана із роз'ясненням суті проблем охорони здоров'я; належне

забезпечення продуктами харчування; безпечна для здоров'я вода та

санітарія; охорона здоров'я матері та дитини, включаючи планування сім'ї;

імунізація населення від основних інфекційних хвороб; профілактика

місцевих захворювань та контроль над ними; належне лікування

загальнорозповсюджених хвороб та травм; забезпечення основними

лікарськими засобами.

ВООЗ[16]:

 допомагає країнам зміцнювати їхні системи охорони здоров'я шляхом

створення інфраструктури, включаючи, як особливо важливий елемент,

підготовку медичних кадрів, а також медичне обслуговування окремих осіб,

родин та населення в цілому.

 сприяє проведенню досліджень, необхідних для розробки відповідних

технологій, що стосуються всіх аспектів охорони здоров'я, включаючи

харчування, охорону здоров'я матері та дитини, екологічну безпеку, психічне

здоров'я, боротьбу із специфічними хворобами, попередження нещасних

випадків, медичне обслуговування та реабілітацію.

 виконує функції міжнародного центру, який займається накопиченням

необхідної технічної та наукової інформації. 80-ті роки були проголошені

Міжнародним десятиліттям постачання питною водою та санітарії, у

проведенні якого важливу роль відігравала ВООЗ, приділяючи велику увагу

проблемам постачання безпечною для здоров'я водою та ліквідації відходів

відповідно до санітарних вимог.

 проводила всесвітню кампанію з ефективної імунізації дітей до 1990 р.

з метою профілактики шести основних інфекційних дитячих хвороб —

дифтерії, кору, поліомієліту к правця, туберкульозу та коклюшу.

 надає консультації урядам з питань планування системи охорони

здоров'я, виконує великі програми досліджень хвороби серця, залежності від

наркотичних речовин, онкологічних захворювань. З метою подолання гострої

нестачі медичного персоналу в окремих країнах організовано спеціальні

навчальні програми. З цією ж метою щорічно надається близько 250

стипендій для навчання у різних медичних центрах.

 співпрацює із національними та регіональними організаціями по

боротьбі із СНІДом

Керівним органом ВООЗ є Всесвітня асамблея охорони здоров'я, де

представлені всі держави — члени організації. Асамблею скликають щороку 23

для розгляду роботи організації та прийняття рішень відносно політики,

програми та бюджету. До складу

Виконавча рада — виконавчий орган ВООЗ — до складу якої входить 52

країни, проводить свої сесії двічі на рік (у січні та травні).

Україна — член ВООЗ з 1948 р. (3 квітня 1948 р. приєдналась до Статуту

ВООЗ). З 1950 по 1991 р. — період неактивного членства України у цій

організації. Поновила своє членство у 1992 р.

24

Лекція № 2. СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

В ОРГАНІЗАЦІЇ

1. Основні вимоги до побудови і функціонування системи управління

охороною праці (СУОП).

2. Розробка системи управління охороною праці (СУОП).

3. Положення про СУОП, структура та зміст його розділів.

4. Галузеві системи управління охороною праці.Служби охорони праці

місцевих, регіональних державних адміністрацій та органів відповідного

самоврядування.