1. З’ясувати особливості науково-дослідної роботи студентів університету .

Науково-дослідницька діяльність студентів (НДДС) вищих навчальних закладів України є одним із основних чинників під­готовки висококваліфікованих кадрів відповідного профілю.

Поняття "науково-дослідницька діяльність студентів" вклю­чає в себе два взаємопов'язаних елементи:

•    навчання студентів елементам дослідницької діяльності, організації та методики наукової творчості;

•    наукові дослідження, що здійснюють студенти під керів­ництвом професорів і викладачів.

Для НДДС вищих навчальних закладів характерним є єдність цілей і напрямів навчальної, наукової і виховної ро­боти, тісна взаємодія всіх форм і методів наукової роботи студентів, що реалізуються в навчальному процесі та поза-навчальний час. Це забезпечує їхню участь у науковій діяль­ності протягом усього періоду навчання, тісно пов'язану як із науково-дослідницькою діяльністю, що проводиться підроз­ділами ВНЗ, так і з громадською діяльністю.

Зміст і структура НДДС забезпечує послідовність її засобів і форм відповідно до логіки і послідовності навчального про­цесу, що зумовлює спадкоємність її методів і форм від курсу до курсу, від кафедри до кафедри, від однієї дисципліни до іншої, від одних видів занять до інших, поступове зростання обсягу і складності набутих студентами знань, умінь, нави­чок у процесі виконання ними наукової роботи. Реалізована в комплексі науково-дослідницька діяльність студентів за­безпечує вирішення таких основних завдань:

•    формування наукового світогляду, оволодіння методо­логією і методами наукового дослідження;

•    надання допомоги студентам у прискореному оволодінні спеціальністю, досягненні високого професіоналізму;

•    розвиток творчого мислення та індивідуальних здібно­стей студентів у вирішенні практичних завдань;

•    прищеплення студентам навичок самостійної науко­во-дослідницької діяльності;

•    розвиток ініціативи, здатності застосувати теоретичні знання у своїй практичній роботі, залучення най здібніших студентів до розв'язання наукових проблем, що мають суттє­ве значення для науки і практики;

•    необхідність постійного оновлення і вдосконалення своїх знань;

•    розширення теоретичного кругозору і наукової ерудиції майбутнього фахівця;

•    створення та розвиток наукових шкіл, творчих колек­тивів, виховання у стінах вищого навчального закладу резер­ву вчених, дослідників, викладачів.

Науково-дослідницька діяльність студентів — це систем­не утворення, яке має свою структуру, зміст і форми.

У вищих навчальних закладах склалася певна структу­ра НДДС: проректор з наукової роботи — рада НДДС інституту __ рада студентського науково товариства (СНТ) факультету (факультетів), СНТ кафедри (кафедр).

Наукове керівництво СНТ здійснюється науковим керів­ником, який обирається вченою радою вищого навчального закладу. Голова (з числа студентів) і члени ради СНТТ призна­чаються і затверджуються наказом ректора по інституту. Рада СНТ вузу:

•    створює факультетські ради СНТ і керує ними. Органі­зовує разом з факультетськими СНТ гуртки, творчі секції, бюро та ін.;

•    інформує громадськість інституту про роботу СНТ;

•    щорічно організовує підсумкові студентські наукові конференції;

•    організовує і проводить внутрівузівський конкурс сту­дентських наукових робіт, контролює діяльність гуртків, студій на кафедрах;

•    організовує виставки і презентації кращих наукових праць студентів;

•    забезпечує участь студентів у регіональних та всеукраїн­ських конкурсах, оглядах, конференціях, олімпіадах;

•    сприяє широкому впровадженню результатів студент­ських робіт у практику, публікуванню статей, тез доповідей у наукових збірках;

•    організовує взаємодію СНТ інституту з іншими ВНЗ, закладами освіти, культури та ін.

•    морально та матеріально заохочує студентів, які ефек­тивно здійснюють науково-дослідницьку діяльність.

Рада СНТ інституту працює в тісному зв'язку з СНТ факультетів і кафедр.

Залучення студентів до науково-дослідницької діяльності здійснюється через академічну групу. На початку навчаль­ного року на стаціонарі, під час настановної сесії на заочно­му відділенні в групах, на курсах і факультетах проводяться бесіди про науково-дослідницьку діяльність, де висвітлюють­ся найзначніші досягнення студентів за минулі роки, подаєть­ся докладна інформація щодо запланованої наукової тема­тики інституту, факультетів, кафедр.

Зміст і форми НДДС відповідають основним напрямам науково-дослідницької діяльності вищого навчального за­кладу, базою її організації і проведення є кафедри. У керів­ництві НДДС беруть участь висококваліфіковані викладачі ВНЗ.

Зміст і характер НДДС визначаються:

а)  проблематикою дослідницької і науково-методичної діяльності кафедр, факультетів, інституту;

б)  тематикою досліджень, що здійснюються кафедрами у творчій співпраці з закладами культури, освіти, з усіма про­фільними для ВНЗ установами та організаціями;

в)  умовами дослідницької роботи студентів, наявністю бази дослідження, можливістю отримання необхідних документів, наявністю комп'ютерної техніки; за­безпеченням НДДС науковим керівництвом та ін.

Науково-дослідницька діяльність студентів ВНЗ здійсню­ється за трьома основними напрямами:

•    науково-дослідницька робота, що є невід'ємним еле­ментом навчального процесу і входить до календарно-тема­тичних та навчальних планів, навчальних програм як обо­в'язкова для всіх студентів;

•    науково-дослідницька робота, що здійснюється поза навчальним процесом у межах СНТТ — у гуртках, проблем­них групах (лабораторіях), перекладацьких та інформацій­них студіях, фольклорних експедиціях та ін.;

•    науково-організаційні заходи; конференції, конкурси та ін.

Науково-дослідницька робота студентів у межах на­вчального процесу є обов'язковою для кожного студента і охоплює майже всі форми навчальної роботи:

•    написання рефератів наукової літератури з конкретної теми в процесі вивчення дисциплін соціально-гуманітарного циклу, фундаментальних і професійно-орієнтованих, спеціаль­них дисциплін, курсів спеціалізацій та за вибором;

•    виконання лабораторних, практичних, семінарських та самостійних завдань, контрольних робіт, що містять елемен­ти проблемного пошуку;

•    виконання нетипових завдань дослідницького харак­теру в період виробничої практики, на замовлення підпри­ємств, установ, організацій, закладів культури тощо;

•    розробка методичних матеріалів з використанням до­слідницьких методів (глосаріїв, кросвордів, програм і мето­дик соціологічних досліджень тощо);

•    підготовка і захист курсових та дипломних робіт, по­в'язаних з проблематикою наукових досліджень спеціаль­них кафедр.

Методика постановки і проведення НДДС у навчальному процесі визначається специфікою ВНЗ, його науковою і ма­теріально-технічною базою, набутими традиціями.

Для проведення цієї роботи студенти отримують робоче місце в лабораторії кафедри, комп'ютерному класі, бібліотеці.

Чітка організація НДДС у навчальному процесі сприяє поглибленому засвоєнню студентами спеціальних навчаль­них дисциплін, дозволяє найповніше виявити свою індивіду­альність, сформувати власну думку щодо кожної дисциплі­ни. При цьому особлива увага приділяється залученню сту­дентів до збору, аналізу та узагальнення кращого практично­го досвіду, проведення соціологічних та експериментальних досліджень, підготовки доповідей і повідомлень.

Науково-дослідницька робота студентів поза навчаль­ним процесом є одним із найважливіших засобів формуван­ня висококваліфікованих фахівців. Нею передбачається:

•    участь студентів у роботі наукових гуртків, проблем­них груп, творчих секцій, лабораторій та ін.;

•    участь студентів у виконанні держбюджетних або госп­розрахункових наукових робіт, проведенні досліджень у ме­жах творчої співпраці кафедр, факультетів, комп'ютерного центру із закладами культури, освіти тощо;

•    робота в студентських інформаційно-аналітичних та культурологічних центрах, перекладацьких бюро;

•    рекламна, лекторська діяльність та ін.;

•    написання статей, тез доповідей, інших публікацій; най­поширенішою формою організації НДДС є наукові гуртки, секції, студії, бюро, центри. Кожний із них являє собою невеликий (10—15 осіб) творчий студентський колектив, який працює над однією або кількома суміжними науковими те­мами, за планами, що складаються на семестр або навчаль­ний рік. Науковим підрозділом керує викладач, помічником якого є студент.

НДДС диференціюється залежно від курсу навчання, спеці­альності та спеціалізації. Якщо напрям дослідження має міжкафедральний характер, здійснюється спільне керівниц­тво НДДС викладачами кількох кафедр.

2. Розкрити специфіку застосування методу вимірювання у навчально-дослідних та наукових роботах студентів.

Вимірювання - на відміну від порівняння є більш точним пізнавальним засобом, це процедура визначення числового значення певної величини за допомогою одиниці виміру. Цінність цієї процедури полягає в тому, що вона дає точні, кількісно визначені відомості про об'єкт. При вимі­рюванні необхідні такі основні елементи: об'єкт вимірюван­ня, еталони, вимірювальні прилади, методи вимірювання. Вимірювання ґрунтується на порівнянні матеріальних об'єктів. Властивості, для яких при кількісному порівнянні застосовують фізичні методи, називають фізичними вели­чинами. Фізична величина - це властивість, загальна в якісному відношенні для багатьох фізичних об'єктів, але у кількісному відношенні індивідуальна для кожного об'єк­та. Наприклад, довжина, маса, електропровідність тощо. Але запах або смак не можуть бути фізичними величи­нами, тому що вони встановлюються на основі суб'єктив­них відчуттів. Мірою для кількісного порівняння однакових властивостей об'єктів є одиниця фізичної величини -фізична величина, якій за визначенням присвоєно числове значення, що дорівнює 1. Одиницям фізичних величин присвоюють повні і скорочені символьні позначення -розмірності. Цей метод широко використовується в педагогіці, методиці, психології (якість знань підготовки спеціалістів, успішність тощо).