1.Опишіть етапи роботи з картографічними посібниками на уроках географії у старших класах

Вміння працювати з картами різної тематики чи комплексними картами, а також з допоміжними даними, що можуть бути на полях карти (графіки, діаграми тощо). Результатом такої роботи має бути комплексна характеристика певної території, об’єкта, явища. Істотну допомогу для розуміння карти і вміння працювати і нею дають практичні роботи з контурними картами та картосхемами. Контурні карти можна використовувати під час вивчення нового матеріалу, для його закріплення, контролю знань учнів. Нанесення та позначення географічних об’єктів на кон турну карту допомагають учням не лише швидко запам’ятовувати їх та орієнтуватися на карті, а й сприяють кращому розумінню символіки карт, їх змісту та методики оформлення. Слід ознайомити школярів з правилами роботи, навчити визначається розміщення потрібних об'єктів, для цього використовується картографічна сітка. Умовні позначення повинні бути аналогічними до загальноприйнятих або дещо зміненими.

Гори зображуються пунктирною коричневою лінією в напрямку їх поширення, низовини, височини, плоскогір'я - суцільною лінію. Діючі вулкани позначаються зірочкою тощо. Звертається увага на розміщення географічних назв. Тут орієнтир звичайна географічна карта. Ріки підписуються за течією (у верхній, середній і нижній течії), гори - за протяжністю, міста - від пунсона паралельно паралелям, великі площинні об'єкти - в їх контурі тощо. Підписи рекомендується робити простим олівцем. На місці помилки вчитель ставить знак питання. Назви підписуються друкованими літерами.

Робота з контурними картами повинна ускладнюватися з класу в клас. Знаходження, позначення і підписування об'єктів - основний вид роботи у 6-9-х класах. У старших класах робота має бути творчою. Учні виконують такі творчі завдання: на основі контурної карти скласти нову картосхему, картодіаграму, використовуючи підручник і додаткові джерела інформації. Зібрані дані опрацьовуються, поєднуються в групи й типи, позначаються на контурній карті відповідно до складеної легенди.

Контурні карти використовуються з різною дидактичною метою: для перевірки знань, при вивченні нового матеріалу, його закріпленні, узагальненні і систематизації. За ними проводяться картографічні диктанти.

Формування навичок роботи з компасом та топографічною картою здійснюється під час уроків – екскурсій на місцевості, де учні не просто формують навички а й здобувають знання і закріплюють це все на практиці.  У теорії і практиці навчання географії, навичкою називають дію настільки звичну, знайому, що вона не вимагає спеціальної розумової напруги - автоматизовану дію. Тому вважається, що спочатку учень опановує умінням, а потім уміння переходять у навички.  У процесі формування умінь і навичок можна виділити кілька етапів:  - Показ значення уміння і постанова мети опанувати їм.  - Ознайомлення зі складом уміння, усвідомлення учнем послідовності виконання дій. - Показ учителем зразка виконуваних дій.  - Тренувальні вправи щодо оволодіння умінням. При цьому школярі спочатку можуть повторити дії вчителя на тому ж самому матеріалі, а потім переходити до застосування прийому на матеріалі, аналогічно вивченому.  - Самостійне застосування уміння, його перенос на новий матеріал і використання для рішення нових задач.  Уміння вважається засвоєним, якщо учень:  1. Знає область застосування уміння, розуміє особливості джерел географічних знань – карти, текст підручника.  2. Знає зміст і послідовність дій.