49. Анатомо-фізіологічні особливості старшого дошкільника.

Кістковий апарат молодших школярів відзначається гнучкістю, оскільки в ньому є ще багато хрящової тканини. Активно розвивається у молодших школярів м’язова система. Збільшується вага всіх м’язів щодо ваги тіла, що сприяє зростанню фізичної сили. Дрібні м’язи розвиваються повільніше. Діти цього віку добре ходять і бігають, але ще недосконало координують здійснювані дрібними м’язами рухи. Продовжується ріст серцевого м’яза. Артерії молодшого школяра дещо ширші, ніж у дорослого, що зумовлює особливість його артеріального тиску. Частота серцевих скорочень у нього стійкіша, ніж у дитини дошкільного віку. Вага мозку молодшого школяра наближається до ваги мозку дорослого. У молодшому шкільному віці відбувається морфологічне дозрівання лобного відділу великих півкуль головного мозку. Нервовій системі властива висока пластичність, що забезпечує її здатність фіксувати впливи середовища, готовність реагувати на них. Підвищується рухливість нервових процесів. В молодших школярів вища, ніж у дошкільнят урівноваженість процесів збудження та гальмування, хоча процеси збудження переважають. Зростає роль другої сигнальної системи (мови) в аналізі і синтезі вражень від зовнішнього світу. У дітей добре розвинені органи чуття. Так, очі завдяки пластичності кришталика можуть швидко змінювати свою форму залежно від пози під час читання чи письма . Якщо не врахувати цієї особливості органів зору молодших школярів це може спричинити підвищення очного тиску, нечіткість зображень на сітківці, короткозорість. Фізичний розвиток молодшого школяра зумовлений дозріванням організму, що відкриває нові можливості для його діяльності.

50. Розвиток пізнавальних здібностей у дошкільному віці.

Здібності - індивідуально-психологічні якості особистості, що пе­редбачають і забезпечують успішність виконання нею діяльності. Здібності поділяють на загальні і спеціальні. Загальні, такі, як спостережливість, хороша пам'ять, творча уява, є важливими для багатьох видів діяльності. Загальні здібності утворюють дві групи: пізнавальні і практичні.

Пізнавальні здібності дошкільників

Провідне місце у структурі пізнавальних здібностей зай­має здатність створювати образи, що відображають власти­вості предметів, їх загальну будову, співвідношення основ­них ознак або частин і ситуацій.

До таких здібностей належать:

Сенсорні здібності (пов'язані із сприйняттям дитиною предметів та їх ознак.) Вони становлять основу розумового розвитку малюка. Сенсорні здібності формуються із 3-4-х років. Засвоєння дошкільником еталонів призводить до ви­никнення ідеальних зразків властивостей предмета, які позначаються словом. Інтелектуальні здібності - основою яких є не тіль­ки рівень та глибина інтелекту дитини, а і його своєрідність. Характерною рисою дітей із значними інтелектуальними здіб­ностями є їх надзвичайна пізнавальна активність - підвище­на потреба у нових враженнях, у розумовому навантаженні. Творчі здібності пов'язані із уявою і дають змогу дити­ні знаходити оригінальні способи і засоби розв'язання за­дач, придумати казку чи історію, скласти гру чи намалю­вати малюнок.

Високі показники творчості дитини не гарантують її творчих досягнень у майбутньому, а лише збільшують ві­рогідність їх прояву за наявності високої мотивації до творчості та оволодіння певними уміннями. Найважливі­шим структурним компонентом творчого потенціалу ди­тини є пізнавальні потреби. Пізнавальна мотивація вира­жається у формі дослідницької та пошукової активності дитини.