54.Схарактеризувати причини та особливості циклонів та антициклонів.

Залежно від умов конденсації водяної пари розрізняють орографічні, конвективні і фронтальні опади. Орографічні опади утворюються при піднятті повітря навітряними гірськими схилами. Конвективні опади утворюються в потужних висхідних потоках повітря, вирізняються локальним поширенням, мають зливовий характер, починаються і закінчуються раптово. Фронтальні опади утворюються в циклонах на межі теплого і холодного повітря, при цьому дощ або сніг падає тривалий час більш-менш рівномірно.

Отже, на Землі спостерігається дуже важлива загальнопланетарна закономірність у розподілі кількості атмосферних опадів. Сума опадів, що випадає за рік, різко зростає від полюсів до екватора. Разом з тим у розподілі атмосферних опадів на суші проявляється помітна асиметрія. Материки Північної півкулі в цілому значно сухіші, ніж південні континенти: на аналогічних широтах вони інколи одержують в півтора рази менше атмосферних опадів, ніж суша Південної півкулі. Це пояснюється асиметрією розподілу площ суші в Північній і Південній півкулях і тому більшою океанічністю клімату Південної Америки, Південної Африки і Австралії у порівнянні з Північною Америкою і особливо з Євразією.

У звязкузагальною циркуляцією атмосфери, напрямом руху теплих і особливо холодних течій у Світовому океані орографією материків спостерігається певна повторюваність у порушенні загальнопланетарної схеми розподілу атмосферних опадів. Південно-західні і частково західні сектори континентів виявляються значно менше забезпеченими опадами, вони є посушливими і часто навіть пустинними. Дуже малою, а часто навіть мізерною кількістю опадів забезпечені внутріматерикові частини, віддалені від Атлантичного і Тихого океанів. Такі особливості характерні для центральної частини Євразії, де від узбережжя Каспійського моря і до внутрішніх районів Китаю сформувалася найбільша аридна пустинна область земної кулі. Ця ж закономірність спостерігається і в центральних районах Африки та Австралії.

Таким чином, розподіл опадів на Землі має плямистий, концентричний, інколи меридіональний напрям і лише на великих рівнинах Євразії та Північної Америки наближається до горизонтального типу.

56.Розкрити сутність понять «погода» та «клімат».Схарактеризувати особливості формування клімату України.Фізичний стан атмосфери втому чи іншому місці в певний момент часу прийнято називати погодою. Описується фізичний стан атмосфери рядом характеристик, які називають метеорологічними елементами. До найважливіших з них належать тиск, температура, вологість повітря, напрям і швидкість вітру, хмарність. Визначають основні особливості погоди і так звані метеорологічні явища (дощ, сніг, туман тощо), а також низку оптичних і електричних явищ в атмосфері. Уявлення про погоду доповнюють дані про прозорість повітря, видимість, електричний стан, вміст солей і деякі інші відомості.Отже, будь-яка погода характеризується дуже складним комплексом метеорологічних елементів і явищ, які тісно пов'язані між собою. Кожен конкретно спостережуваний комплекс метеорологічних елементів і явищ відображає не просто механічну їх сукупність, а певний стан повітряного середовища — випадок погоди, який з часом зазнає тих чи інших змін. Погода є зовнішнім проявом радіаційних і циркуляційних умов, впливом на них підстилаючої поверхні.Погода скрізь на Землі дуже різноманітна і весь час змінюється. Проте якою б не була вона мінливою, існує певне поєднання метеорологічних елементів і явищ, які найчастіше зустрічаються і повторюються з року в рік. їх сукупність утворює клімат — багаторічний режим погоди, який характеризується її середніми статистичними показниками для кожного конкретного місяця на Землі.Вивченням клімату займається спеціальна наука — кліматологія. Це наука про клімат, тобто про сукупність атмосферних умов, властивих тому чи іншому місцю в залежності від його географічного положення. Клімат є, таким чином, однією з фізико-географічних характеристик місцевості.Клімат будь-якого району залишається практично сталим, хоча його погода може різко змінитися за день чи навіть за кілька годин, а також незважаючи на суттєві відхилення погодних умов в окремі сезони року. Так, в помірних широтах зима може виявитись дуже суворою чи безсніжною, літо може бути надміру дощовим або, навпаки, посушливим у порівняні з попереднім. І все ж було б неправильно стверджувати, що клімат одного року відрізняється від клімату іншого. Уявлення про клімат ми звичайно дістаємо на основі узагальнень відомостей про погоду, що спостерігалася в даній місцевості протягом багатьох десятиліть, а також про характер мінливості погоди й можливі межі цих змін у даному районі.Для більш конкретного з'ясування умов формування клімату проводять аналіз кліматоутворюючих факторів. До них відносять радіаційні і циркуляційні фактори, а також вплив підстилаючої поверхні.Будь-який клімат має виняткове значення в розвитку природи планети. Він зумовлює густоту річкової сітки, режим рік, озер, боліт, льодовиків, впливає на формування рельєфу суші. Залежно від клімату утворюються певні осадові гірські породи і ґрунти. Жодне інше явище природи так тісно і безпосередньо не пов'язане з життям людини, як погода і клімат. Від них залежить здоров'я людей, навіть особливості одягу, житла, промислових споруд тощо. Клімат надзвичайно впливає на видовий склад рослинності та характер використання землі в різних частинах планети.

57.Схарактеризуйте причини та особливості ритмічних змін клімату.

Причини, які викликають ритмічні рухи літосфери, на жаль, ще не з'ясовані. Скоріше за все, вони пов'язані з тими процесами, що відбуваються у надрах Землі. Проте не виключається і вплив космічних тіл на Землю підчас проходження Сонячної системи через певні ділянки її галактичної орбіти. Справа в тому, що в результаті особливостей будови Галактики космічне гравітаційне поле не є однорідним. Внаслідок цього відбуваються збурення земної орбіти, зміни її нахилу і ексцентриситету. Зазначимо, що галактичний рік — проміжок часу між двома послідовними проходженнями сонячної системи через найближчу до центру Галактики ділянку орбіти — становить 200—220 млн років, отже він близький до тривалості одного геологічного циклу. Саме ці факти і засвідчують їх можливий взаємозв'язок.

Значно частіше періодичні коливання клімату викликають дві головні причини — зміни припливоутворювальних сил і сонячної активності. Прийнято вважати, що перші з них впливають на клімат всієї планети, а дія другої у вигляді тих чи інших циклів обмежується звичайно певними територіями.Вперше теоретичне обґрунтування впливу припливоутворювальних сил на клімат було зроблено шведським кліматологом і океанографом О. Петерсоном у 1912 р. Пізніше російський учений О.В. Шнітніков (1957—1969 pp.) описав прояв цієї сили у змінах ландшафтів Землі в післяльодовиковий час.

Легко помітити, що ритми різної тривалості процесів і явищ у природі накладаються один на одного, внаслідок чого змінюється характер їх перебігу. Саме тому ритмічність розвитку природи як один з важливих географічних законів ще недостатньо вивчено. А пізнання цього закону відкрило б можливості для передбачення ходу географічних процесів на тривалий час. Значення його для науки і практики величезне.

58.Обгрунтувати сучасні екологічні проблеми атмосфери.

Одна з найгостріших екологічних проблем, зумовлених посиленням техногенного впливу на природне середовище, пов'язана зі станом атмосферного повітря. Вона включає ряд аспектів.

По-перше, охорона озонового шару необхідна у зв'язку із зростанням забруднення атмосфери фреонами, оксидами азоту і ін. До середини XXI ст. це може привести, за оцінками вчених, до зниження вмісту стратосферного озону на 15%.

По-друге, зростання концентрації СО2, що відбувається в основному за рахунок згоряння викопного палива, зменшення площ лісів, виснаження гумусового шару і деградації ґрунтів. До середини XXI ст. очікується подвоєння концентрації газу, що мала місце перед початком НТР. У результаті «тепличного ефекту» до 30-х рр. XXI ст. може статися підвищення середньої температури приземного шару повітря на 3 ± 1,5оС, причому максимальне потепління станеться в приполярних зонах, мінімальне — біля екватора. Очікується збільшення швидкості танення льодовиків і підняття рівня океану з темпом понад 0,5 см/рік.

По-третє, кислотні опади стали істотними компонентами атмосфери. Вони випадають у країнах Європи, Північної Америки, а також у районах найбільших агломерацій Азії і Латинської Америки. Головна причина кислотних опадів — надходження сполук сірки і азоту в атмосферу при спаленні викопного палива в стаціонарних установках і двигунах транспорту. Кислотні опади завдають шкоди будівлям, пам'ятникам і металевим конструкціям, викликають дигресію і загибель лісів, знижують урожай багатьох сільськогосподарських культур, погіршують родючість ґрунтів, що мають кислу реакцію, і стан водних екосистем.