- •4. Схарактеризувати особливості формування галузей географічної науки
- •5.Висвітлити особливості та тенденції розвитку географії на суч.Етап
- •14.Схарактеризувати склад та особливості малих небесних тіл Сонячної системи.
- •15.Розкрийте поняття географічний простір та сонячно-земні зв’язки у ньому.
- •16.Розкрити елементи загально географічної карти. Що таке розграфлення і номенклатура топографічних карт?
- •19.Схарактеризуйте особливості форми та ромірів Землі.
- •20.Обгрунтувати сутність та особливості гравітаційного поля Землі.
- •21. Земний магнетизм
- •23. Добове обертання Землі
- •22. Внутрішня будова Землі
- •24. Схарактеризувати Особливості освітлення (обігрівання) Землі в дні рівнодення та сонцестояння протяго року
- •26. Розкрити особливості взаємодії Землі та Місяця. Сутність місячного і сонячного затемнення.
- •27. Обгрунтувати сутність та особливості річного руху Землі та його наслідків.
- •29. Розкрити типи земної кори та їх особливості.
- •30. Охарактеризувати особливості хімічного та речовинного складу земної кори.
- •31. Обгрунтувати класифікацію та фізичні властивості мінералів, їх практичну цінність
- •32.Розкрити основні етапи розвитку земної кори. Що таке абсолютна і відносна геохронологія?
- •33. Обгрунтувати класифікацію гірських порід та іх практичне значення.
- •34. Схарактеризувати сутність та особливості магматизму та вулканізму
- •35.Обгрунтувати причини та особливості виникнення землетрусів. Наведіть приклади сейсмічно активних поясів Землі
- •36. Розкрити сутність геосинкліналей та платформ
- •37.Обгрунтувати наявні гіпотези утворення материків. Що таке тектонічні та нетоктанічні рухи земної кори?
- •38.Схарактеризувати сучасні особливості розподілу суші та моря
- •40.Схарактеризуйте сутність та особливості екзогенних процесів.
- •41.Особливості процесів вивітрювання
- •42.Схарактеризуйте особливості рельєфу океанічного дна
- •43.Обгрунтувати особливості гіпсографічной кривої Землі
- •44. Сучасні екологічні проблеми літосфери
- •45. Розкрийте сучасний хімічний склад повітря атмосфери
- •46. Схарактеризувати вертикальну структуру атмосфери.
- •47. Сутність і особливості сонячної радіації
- •48.Схарактеризувати заг. Особливості теплового балансу
- •51.Схарактеризувати особливості загальної циркуляції атмосфери.Що таке пасати і мусони.
- •52.Схарактеризувати сутність та особливості місцевих вітрів.Чому виникають місцеві циркуляції повітря.
- •54.Схарактеризувати причини та особливості циклонів та антициклонів.
- •55.Обгрунтувати причини випадання атмосферних опадів.Що таке конвективний та орфографічний тип опадів.
- •59.Розкрити склад гідросфери та розподіл запасів води на земній кулі.
- •62. Розкрити основні чинники формування океанічних течій.
- •63.Обгрунтувати особливості та розподіл солоності вод Світового океану.
- •72. Розкрити особливості виникнення й еволюції біосфери.
- •73. Обгрунтувати сутність автотрофних та гетеротрофних організмів та їх роль у розвитку біосфери
- •74. Схарактеризувати особливості біологічного кругообігу речовин
- •76. Схарактеризуйте особливості та роль карбону у біосфері.
- •84 Схарактеризувати особливості глобальної демографічної проблеми людство
- •85. Розкрити сутність світової продовольчої кризи людства
- •86.Обгрунтувати сутність екологічних проблем сульського господарства світу
- •87.Схарактеризувати особливості еколого-енергетичної проблеми людства
- •88.Розкрити сутність та особливості антропогенних змін навколишнього середовища
- •89.Схарактеризувати особливості міжнародного співбітництва щодо розв’язання глобальних екологычних проблем людства
- •90.Обгрунтувати основны засади Концепції сталого (збалансованого) розвитку України
24. Схарактеризувати Особливості освітлення (обігрівання) Землі в дні рівнодення та сонцестояння протяго року
У червні, липні та серпні Земля повернута до Сонця північною півкулею. Тому кут падіння сонячних променів на земну поверхню тут більший й панує літо. У південній півкулі, відповідно, – зима. Найближче північна півкулі знаходиться до Сонця 22 червня. Цю дату називають днем літнього сонцестояння. В цей день промені Сонця під кутом 90О падають на лінію Північного тропіка й тут найтепліше. 22 червня у північній півкулі найдовший світловий день (наприклад, у Києві він триває 16 годин 30 хвилин) та найкоротша ніч. У південній півкулі навпаки: найдовша ніч та найкоротший день.Оскільки 22 червня Земля повернута в бік Сонця північною півкулею, то під час обертання планети навколо власної вісі території, що лежать на північ від лінії Північного полярного кола, цілу добу потрапляють в зону освітлення Сонцем. Тут воно взагалі не заходить за горизонт, хоча знаходиться над землею під малим кутом. Це – полярний день. У самій точці Північного полюсу він триває півроку, тобто Сонце лише раз на рік заходить за горизонт. Чим ближче від полюсу до лінії полярного кола, тим полярний день коротший. У південній півкулі, яка відвернута від Сонця, південніше паралелі Південного полярного кола, територія протягом доби зовсім не потрапляє у сонячні промені. Там – полярна ніч, яка триватиме у точці Південного полюсу півроку.
За півроку Земля здійснює півоберта навколо Сонця по орбіті й розташовується так, що його промені падають під більшим кутом на південну півкулю. Тому грудень, січень та лютий – літні місяці у південній півкулі. Для нашої північної півкулі це зима. 22 грудня промені Сонця прямовисно падають на лінію Південного тропіка й там найбільш високі температури повітря. Цю дату називають днем зимового сонцестояння. В цей день у південній півкулі найдовший світловий день й найкоротша ніч. У північній півкулі навпаки. Зокрема, у Києві 22 грудня день триває лише 8 годин, а ніч – 16 годин. За паралеллю Південного полярного кола аж до точки Південного полюсу у цей час триває полярний день, північніше лінії Північного полярного кола – полярна ніч.
21 березня та 23 вересня Земля займає таке положення відносно Сонця, що рівномірно освітлюються як північна, так і південна півкуля. На всій планеті (крім полюсів) тривалість світлового дня дорівнює тривалості ночі. Тому ці дати називають відповідно днями весняного та осіннього рівнодення. У ці дні Сонце буває в зеніті над екватором.
25. Обгрунтувати взаємодію планет та супутників Сонячної ситеми
При вивченні Сонячної системи в будові планет та їх рухах було виявлено ряд закономірностей:
1) обертання всіх планет здійснюється навколо Сонця в одному напрямі майже за круговими орбітами;
2) Сонце обертається навколо своєї осі в напрямі руху планет;
3) обертання супутників навколо планет, за винятком деяких супутників Юпітера, Урана і Сатурна, відбувається теж в напрямі обертання планет;
4) всі планети обертаються навколо своїх осей в одному й тому ж напрямі, за винятком Венери і Урана, які обертаються у зворотному напрямі (при цьому осі обертання цих двох планет ніби "лежать" на площині екліптики, тоді як осі інших планет майже вертикальні до неї);
5) орбіти планет розташовуються приблизно в одній площині;
6) відстань між орбітами планет у міру їх віддалення від Сонця збільшується приблизно вдвічі (емпіричний закон Тіціуса — Бо де).
Всі планети значно відрізняються одна від іншої своїми розмірами — вони збільшуються від Меркурія до Юпітера.
Між планетами типу Землі існує морфологічна схожість: їх поверхні вкриті кратерами, вони мають невеликі розміри, високу середню щільність порід, характеризуються повільним осьовим обертанням і обмеженою кількістю або відсутністю супутників. На поверхні всіх цих планет виявлено метеоритні кратери.
Слід наголосити, що серед всіх планет та їх супутників не знайдено двох тіл з однаковим хімічним складом. Нема жодної планети, яка за складом була б схожою із Сонцем, хоча є певна залежність: чим планета масивніша, тим її склад ближчий до сонячного. Це підтверджується, наприклад, у будові трьох планет-гігантів — Юпітера, Сатурна і Урана. Але Нептун, більш масивний, ніж Уран, у цю закономірність не вкладається.
Таким чином, Сонячна система об'єднує в єдине ціле неоднакові за розмірами і будовою небесні тіла, відмінні від нашої власної планети. Вивчення їх ландшафтних особливостей привело до становлення нової галузевої науки — порівняльної планетології. Від успіхів розвитку цієї ще зовсім молодої науки буде залежати, зокрема, рівень розуміння механізмів, що лежать в основі природи Землі.