- •1. Предмет псих мовл як науки. Зв’язок псих мовл з суміжними науками.
- •2. Місце психології мовлення в системі психологічних дисциплін.
- •3. Історія виникнення псих мовл як науки.
- •4. Фізіологічні передумови мовл.
- •6. Основні положення теорії мовл діял.
- •7. Психолінгвістика як теорія мовл діял.
- •8. Лінгвістичне, психологічне та психолінгвістичне тлумачення мовлення.
- •9. Поняття про мову, мовлення, мовленнєву діяльність.
- •10. Психологічні основи навчання мовленя.
- •11. Лінгвістичні основи навчання мови і мовл осіб з вс.
- •12. Характеристика видів мовлення.
- •13. Характеристика зовн мовл.
- •14. Специфічні види мовл осіб з вс.
- •15. Порівняльна хар-ка усного і писемного мовлення.
- •16. Взаємозв’язок процесів мисл та мовл.
- •17. Внутрішнє мовл як інструмент мисл.
- •18. Внутрішнє мовлення, його будова (за о.Р. Лурія).
- •19. Погляди Виготського та Піаже на природу егоцентричного мовл.
- •20. Функції мовлення в життєдіяльності людини.
- •21. Регулююча функція мовл.
- •22. Комунікативні функція мовл.
- •23. Сигніфікативна функція мовл.
- •24. Концепція м.І. Жинкіна про універсальний предметний код внут мовл.
- •25. Слово та його семантична будова.
- •26. Загальне поняття про значення слова. Значення смисл і слова.
- •26. Слово та його семантична будова.
- •27. Психологічна структура слова.
- •28. Слово та його психологічна будова.
- •29. Поняття про мовл знак.
- •30. Роль мовл знаків у структурі вищих псих функцій людини.
- •31. Розвиток понять та методи їх дослідження за о.Р. Лурія.
- •Результати застосування на дітях.
- •32.Смисл як психологічне поняття
- •33. Категоріальне значення слова.
- •35. Слово та символ у системі формування інтелектуальної діяльності дитини з вс.
- •36. Погляди Виготського на розвиток значення слова в онтогенезі.
- •37. Погляди о.Р. Лурія на розвиток значення слова в онтогенезі.
- •38. Положення Виготського про смисловий і системний розвиток значення слова.
- •39. Асоціативні методи оцінки семантичних полів.
- •40. Вимірювання смислових полів методом шкал.
- •41. Методика семантичного диференціалу.
- •42. Психологічні теорії формування мовної свідомості в онтогенезі.
- •43. Теорія вроджених знань.
- •44.Психолінгвістична періодизація мовленнєвого розвитку дитини дошкільного віку (за є.Соботович).
- •45. Періодизації мовленнєвого розвитку.
- •46. Періодизація мовленнєвого розвитку а.К. Маркової.
- •47. Поняття мовленнєвий вік, його характеристики.
- •48.Домовленнєвий етап в розвитку дитячого мовлення.
- •49. Розвиток мовлення в період раннього дитинства.
- •50. Розвиток мовлення в дошкільному віці.
- •51. Розвиток функцій мовлення мовлення в дошкільному віці.
- •52. Розвиток мовлення в шкільному віці.
- •53. Розвиток значення слів в онтогенезі.
- •54. Розвиток мовл дітей вс в онтогенезі.
- •55. Особливості мовлення дітей з вс.
- •56. Компенсаторно-корекційний напрямок формування мовл дітей з вс.
- •57. Сучасні тенденції підвищення якості формування мовлення учнів.
- •58. Основні моделі сприймання мовлення.
- •59. Сприймання та розуміння слова. Фактори, які впливають на упізнання слів.
- •60. Сприймання та розуміння речень, висловлювань.
- •61. Сприймання тексту як психологічний процес.
- •62. Психолінгвістична теорія розуміння тексту.
- •66. Психолінгвістична та лінгвістичні природа тексту, особливості його сприймання.
- •63. Предикативна система розуміння смислового повідомлення м.І. Жинкіна.
- •64. Психологічні теорії, які пояснюють процес формування мовлення.
- •65. Механізм смислового сприймання висловлювання.
- •67. Прогнозування при сприймання мовлення.
- •68. Психологія мовленнєвого впливу.
- •71. Психолінгвістичні моделі та теорії породження мовлення.
- •72. Стохастична модель породження мовлення.
- •74. Теорія рівнів мови ч. Осгуда.
- •76. Модель л.С.Виготського.
- •77. Модель о.Р.Лурії.
- •78. Модель о.О.Леонтьєва.
- •79. Білінгвізм та його типи.
- •80. Психолінгвістичні аспекти перекладу.
- •81. Переклад як вид мовленнєвої діяльності.
- •82. Психологія навчання іноземній мові.
- •83. Патологія мовленнєвої діяльності.
- •84. Класифікація форм мовленнєвої патології.
- •87. Характеристика роботи: Лурия а.Р. Язык и сознание.
- •88. Характеристика роботи: л.С. Виготський «Мышление и речь».
11. Лінгвістичні основи навчання мови і мовл осіб з вс.
В практиці навчання гл учнів мови використовується лінгвістична комунікативна система. Її основні положення:
- Розв мовл необхідно здійснювати в тсному взаємозв’язку з розв практичної діял дітей;
- В ході навч мови повинен відбутися й розв мислення дітей;
- Для успішного мовл розв гл дітей необхідно організувати мовл середовище;
- В ході навч мовл псилюється увага до вхованя у дітей потреби в спілк;
- Практичне засвоєння словесних форм спілк повинно передувати систематизованому вивченню мови;
- В системі комунікативних іорм мови значне місце відводиться дактилології;
- Необхідно встановлювати взаємодію форм мовл, їх місце та об’єм на кожному етапі навч;
- Навч мовл повинно включати розв мовних здібностей, формувати різні види мовленнєвої діяльності, підводити до засвоєння мови як системи.
12. Характеристика видів мовлення.
- зовнішнє (доступне інших)
- внутрішнє (для себе)
- усне (звукова форма мовл)
- писемне (знакова форма мовл)
- ідеографічне (передача сенсу через зображення)
- ситуативне (мовлення відповідно до ситуації)
- контекстне
- монологічне
- діалогічне
- дактильне
- жестове – мімічне
13. Характеристика зовн мовл.
Зовн мовл – мовл, основною ознакою якого є доступність для сприйняття (на слух, зір) іншими людьми, є необхідним для спілк.
Залежно від того, що людина використовує вспілк, звуки мови чи «мову тіла», мовл буває невербальним та звуковим. Невербальне мовл є акомпанементом до основного тексту звукового мовл.
Має 4 види: 1) говоріння; 2) аудіювання (ці два види належать до усного мовлення); 3) письмо; 4) читання (письмове мовлення).
14. Специфічні види мовл осіб з вс.
Жестова мовл – це самостійна кінетична система. У ній наявна така кількість жестів, яка необхідна для невимушеного, неофіційного міжособистісного спілк гл. Безпосередньо пов’язана з ситуацією, на тлі якої відбувається розмова.
Калькуюча жестова мовл – це система спілк, жести в якій супроводжують усну мову того, хто говорить. Жести при цьому виступають еквівалентом слів, а їх розташування відповідає будові речення в словесній мові. Не має власної граматичної будови мови.
Глобальне читання – зорове сприйняття слів глухими, починається з нерозчленованого сприймання та впізнавання табличок. Співвідношення табличок з різними предметами та діями діє поняття про їх сигнальні функції. Згодом діти навчаються виділяти букви.
Дактильна мова – це своєрідна кінетична система, форма словесного мовл, в якій букви позначаються дактилемами.
Читання з обличчя – це зорове сприймання усної мови з видимими рухами мовленнєвих органів. Доповнює слухове сприймання мови, особливо коли воно ускладнене обєктивними причинами або своєрідними функціональними порушеннями.
15. Порівняльна хар-ка усного і писемного мовлення.
Усне мовлення |
Писемне мовлення |
|
|
Письмове мовл відбувається поза безпосереднім контактом із співрозмовниками, а тому не передбачає інтонації, міміки і жестів сприйняття реакції читача, його реплік, які мають важливе значення для усної мови. Воно більш розгорнуте, ніж усне монологічне. У ньому треба зважати на майбутнього читача, дбати про те, щоб писемні знаки були зрозумілі читачеві, йому потрібно все пояснити, щоб у нього не виникало жодних непорозумінь. Письмове мовл структурно набагато складніше усного; висуває більше вимог до людини, потребує більш розгорнутого, розчленованого, послідовного, повного викладення думок, суворішого дотримання правил граматики, добору слів і виразів. Якщо в усному мовленні пропуск окремих слів можна заповнити певними виражальними засобами, то такі пропуски роблять письмове мовлення незрозумілим.
