2.4. Функції захисту інформації, що обробляється в цов.

Послуги захисту та механізми, що їх реалізують, поділяються на штатні і додаткові (позаштатні). У сукупності зі штатними додаткові механізми повинні забезпечити зазначений у технічному завданні рівень захищеності інформації. На етапі проектування виконується оцінка реалізованих у ЦОВ штатних ФПЗ на відповідність наведеній у технічному проекті моделі захисту. Відсутні послуги реалізуються за допомогою додаткових засобів і механізмів захисту. Додаткові засоби розробляються, якщо рівень захищеності та рівень гарантій захищеності недостатній.

ЦОВ повинна реалізовувати такі функції захисту інформації.

1) Загальні послуги безпеки, які мають надаватись незалежно від складу і функціональних можливостей ЦОВ, а також під час інсталяції, обслуговування та керування програмними застосуваннями. Ці послуги потрібні у взаємодіях: користувачів із споживачами та між собою; користувачів з програмними застосуваннями; програмних застосувань між собою; програмних застосувань з ресурсами.

2) Спеціальні послуги безпеки, характерні для ЦОВ.

3) Додаткові, що розробляються й здійснюються при створенні ЦОВ для досягнення заданого рівня захищеності та гарантій.

КСЗ повинна надавати послуги для захисту: інформації користувачів та даних інформаційно-телекомунікаційних послуг; даних ЦОВ, у тому числі інформаційної бази керування; ресурсів ЦОВ; програмних засобів, телекомунікаційних засобів; технічних засобів; носіїв даних, у тому числі таких, що можуть переміщуватися. До складу загальних послуг безпеки ЦОВ мають входити: послуги ідентифікації та аутентифікації; послуга керування доступом, що повинна специфікувати множину припустимих для кожного суб’єкта операцій з кожним об’єктом і постійний контроль додержання цих специфікацій; послуга цілісності, що має забезпечити повноту, точність та достовірність інформації; послуга конфіденційності, що має забезпечити недоступність та нерозкриття інформації ЦОВ користувачам, що не мають для цього необхідних повноважень; послугу доступності.

Послуги безпеки ЦОВ реалізуються за допомогою загальних та спеціальних механізмів безпеки. Рівень захисту, визначений політикою безпеки ЦОВ, досягається вибором механізму безпеки відповідного класу. Ці класи, що можуть перетинатись, мають забезпечувати: запобігання атакам, виявлення атак, відновлення після атак. Для побудови КСЗ та керування безпекою ЦОВ, відповідно до стандартного функціонального профілю, використовуються такі загальні механізми безпеки:

за критерієм доступності: ДВ-1 - ручне відновлювання після збоїв, ДР-1 - квоти;

за критерієм конфіденційності: КА-2 - базова адміністративна конфіденційність;

за критерієм спостережності: НИ-2 – одиночне ідентифікування та аутентифікування; НК-1 - односпрямований вірогідний канал; НО-1 – розподіл обов’язків; НР-2 – захищений журнал; НТ-1 - самотестування за запитом; НЦ-1 – комплекс засобів захисту з контролем цілісності;

за критерієм цілісності: ЦА-1 – мінімальна адміністративна цілісність; ЦО-1 – обмежений відкат.

Для реалізації деяких послуг можуть використовуватись спеціальні механізми безпеки: цифровий підпис, нотаризація.

На практиці в основу інформаційної безпеки закладають стандартні сертифіковані рішення, що використовуються у сучасних серверних та клієнтських операційних системах з однократною реєстрацією користувачів. Для кожного користувача створюється профіль, відповідно до якого визначаються його права й можливості доступу до інформаційних ресурсів. Забезпечується ведення журналів й протоколювання усіх сеансів доступу користувачів до бази даних. У журналах фіксується вся інформація щодо дій, які виконуються у базі даних.

Вирішення задач забезпечення надійності, доступності і безперебійної роботи здійснюється у двох напрямах: забезпечення цілісності даних та програмних засобів; безперебійної роботи апаратних засобів. Забезпечення надійності апаратних засобів досягається застосуванням технології RAID, кластерної технології, резервним копіюванням програм та даних, безперебійним живленням серверного та мережного обладнання, застосуванням процедур перевірки цілісності та коректності даних. Для забезпечення надійного зберігання і передачі даних використовують технології створення резервних копій програм та даних і технології, що забезпечують гарантоване зберігання даних.