Тема 2. Правопорушення та юридична відповідальність План

1. Правова поведінка та її види.

2. Поняття, ознаки і види правопорушень.

3. Причини вчинення правопорушень.

4. Склад правопорушення.

5. Поняття, види та підстави юридичної відповідальності.

1. Правова поведінка та її види

Правовою поведінкою називається урегульована нормами права поведінка суб’єктів правовідносин, яка тягне за собою настання певних юридичних наслідків

Ознаками правової поведінки є:

• правова регламентація поведінки – об’єктивні та суб’єктивні аспекти поведінки відображаються у правових нормах;

• підконтрольність державі в особі її правозастосовчих та правоохоронних органів;

• правова поведінка тягне за собою настання тих чи інших юридичних наслідків.

Правова поведінка поділяється на два види: правомірну та неправомірну.

Правомірна поведінка – це соціально корисна усвідомлена поведінка людей та організацій, що відповідає правовим нормам та гарантується державою

Правомірній поведінці властиві такі ознаки:

• суспільна корисність;

• усвідомленість;

• відповідність нормам права;

• гарантованість державою.

Розрізняються такі види правомірної поведінки:

За юридичним закріпленням:

1. Об’єктивно-необхідна.

2. Бажана для суспільства.

3. Соціально припустима.

За формою реалізації норм права:

1. Дотримання.

2. Використання.

3. Виконання.

За об’єктивною стороною:

1. Активна.

2. Пасивна.

За суб’єктом:

1. Індивідуальна.

2. Групова.

За суб’єктивною стороною:

1. Активна – добровільне виконання особою правових норм, засноване на повазі та знанні правових норм, переконанні у їх справедливості”.

2. Звичайна – правомірна поведінка, що стала звичною внаслідок її багаторазового повторення.

3. Конформістська – поведінка, що випливає з прагнення пристосуватися до правового середовища, тобто робити “як усі”.

4. Маргінальна – правомірна поведінка, заснована на страху перед можливою юридичною відповідальністю.

Існують такі види неправомірної поведінки:

1. правопорушення – суспільно шкідливе винне діяння (дія чи бездіяльність) дієздатного суб’єкта, що порушує вимоги правових норм;

2. зловживання правом – спостерігається, коли особа діє в межах наданого їй суб’єктивного права, але своїми діями наносить шкоду правам інших осіб чи суспільству в цілому;

3. об’єктивно-протиправне діяння – це дія, що фактично порушує норми права, але не має хоча б однієї з ознак правопорушення (суспільна шкідливість, вина, дієздатність (осудність) правопорушника тощо).

2. Поняття. Ознаки і види правопорушень

Правопорушення – це суспільно шкідливе винне діяння (дія чи бездіяльність) дієздатного суб’єкта, що порушує вимоги правових норм

Правопорушенню властиві такі ознаки:

• суспільна шкідливість – правопорушенням завжди заподіюється шкода всьому суспільству, оскільки незалежно від того, хто є постраждалим від конкретного правопорушення (особа, група осіб чи суспільство в цілому), створюються перешкоди для нормального існування суспільних відносин;

• протиправність – правопорушення завжди порушує ту чи іншу норму права;

• правопорушення є актом поведінки (діянням) і може виражатися як у діях, так і в бездіяльності;

• винність – правопорушення завжди вчиняється свідомо, тобто особа усвідомлює, що порушує норму права та (або) заподіює шкоду іншій особі чи суспільству в цілому;

• дієздатність суб’єкта – правопорушеннями вважаються тільки ті дії, що вчиняються особою, яка, згідно із чинним законодавством, може нести відповідальність за свої дії добровільно, і залежать від її свідомості та волі.

Залежно від ступеня суспільної шкідливості правопорушення поділяються на злочини та проступки.

Злочини характеризуються найвищим ступенем суспільної шкідливості – суспільною небезпекою. Відповідно до ст. 11 КК України злочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб’єктом злочину.

Проступки характеризуються значно меншим, ніж злочини, ступенем суспільної шкідливості. Серед проступків розрізняються такі їх види:

1. адміністративний проступок – це протиправне винне діяння, що посягає на державний та громадський порядок, встановлений порядок управління, власність, права і свободи громадян, і за вчинення якого передбачена адміністративна відповідальність. Спеціальними різновидами адміністративних правопорушень є фінансові та податкові адміністративні правопорушення;

2. дисциплінарний проступок – порушення трудової, військової чи службової дисципліни;

3. цивільно-правовий проступок (делікт) – протиправне діяння, що завдає шкоди урегульованим нормами цивільного права майновим і особистим немайновим правам. Найчастіше делікти виражаються у невиконанні чи неналежному виконанні взятих на себе договірних зобов’язань, знищенні або пошкодженні чужого майна та ін.